23 вересня, 2025
Імуномодуляція проти цукрового діабету 1 типу: результати дослідження баріцитинібу
Цукровий діабет 1 типу (ЦД1) залишається одним із найбільш складних для контролю хронічних автоімунних захворювань, що вимагає довічної інсулінотерапії. Останнім часом дослідники активно шукають шляхи не лише полегшення контролю глікемії, а і збереження залишкової функції β-клітин підшлункової залози. Одним із найперспективніших напрямів став імуномодулюючий підхід, зокрема використання інгібіторів янус-кінази (JAK).
Результати австралійського клінічного дослідження BANDIT (Baricitinib in New Onset Type 1 Diabetes) продемонстрували, що препарат баріцитиніб, який зазвичай застосовують у ревматології та дерматології, здатний сповільнювати прогресування в пацієнтів, яким нещодавно діагностовували ЦД1. Призначення препарату протягом 48 тижнів дозволило зберегти ендогенну секрецію інсуліну, зменшити глікемічні коливання та знизити потребу в екзогенному інсуліні.
Баріцитиніб діє шляхом блокування надмірної активації імунної системи, яка руйнує β-клітини. Важливо, що він є першим пероральним препаратом із підтвердженим модифікуючим впливом на перебіг ЦД1. За словами Міхалеї Вайбель із Інституту медичних досліджень Св. Вінсента (Австралія), «це справді вражаючий крок уперед. Ми маємо засіб, здатний на ранніх стадіях знизити залежність пацієнтів від інсуліну та, можливо, зменшити ризик ускладнень у майбутньому».
Проте новий етап спостереження за пацієнтами після припинення лікування виявив критичний момент: терапевтичний ефект зникає після відміни препарату. Рівень С-пептиду, що відображає інсуліно-секреторну активність β-клітин, поступово знижувався та через 96 тижнів майже не відрізнявся від групи плацебо. Відповідно зросли потреби в інсуліні та зникла статистично значуща різниця в контролі глікемії. Це свідчить, що баріцитиніб забезпечує захист лише під час активної терапії.
Виявилося, що вчені не змогли виділити жодної клінічної або генетичної характеристики, яка б прогнозувала кращу відповідь на препарат: ані вік, ані індекс маси тіла, ані наявність аутоантитіл. Попри це, майже дві третини учасників отримали відчутну користь від лікування, що підтверджує потенціал баріцитинібу як персоналізованої терапії для значної частини пацієнтів.
Важливим є і профіль безпеки: навіть у довгостроковому спостереженні не засвідчено серйозних побічних ефектів, що робить препарат привабливим для застосування в дітей та молоді, які найчастіше стикаються із ЦД1.
Наступний крок – масштабні багатоцентрові дослідження ІІІ фази, які мають визначити, чи може тривале застосування баріцитинібу підтримувати ефект роками, а також оцінити, чи є сенс починати лікування ще на доклінічних стадіях хвороби в осіб із високим генетичним ризиком. Якщо ці випробування підтвердять попередні результати, баріцитиніб може стати першим пероральним препаратом, схваленим для лікування ЦД1, протягом найближчих п’яти років.
Джерело: https://www.news-medical.net/news/20250919/Oral-drug-baricitinib-shows-promise-in-slowing-early-type-1-diabetes-progression.aspx