15 квітня, 2026
Гліфлозини у «Доступних ліках»: революційний етап терапії діабету 2 типу
Розширення програми «Доступні ліки» у 2026 році за рахунок включення гліфлозинів (інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу, SGLT2) знаменує перехід до сучаснішої моделі ведення цукрового діабету 2 типу, орієнтованої не лише на контроль глікемії, а й на профілактику органних ускладнень. Ідеться про дапагліфлозин і емпагліфлозин, для яких передбачено часткову компенсацію вартості на рівні 50 % роздрібної ціни після завершення процедур формування реімбурсаційного переліку. Очікується, що практичний старт програми відбудеться у травні 2026 року після технічної інтеграції даних в електронну систему охорони здоров’я.
Механізм дії гліфлозинів принципово відрізняється від традиційних цукрознижувальних засобів: вони зменшують реабсорбцію глюкози в нирках, забезпечуючи її виведення, незалежно від інсулінової відповіді. Водночас клінічне значення цього класу значно ширше. Дані великих рандомізованих досліджень продемонстрували здатність інгібіторів SGLT2 знижувати ризик госпіталізацій із приводу серцевої недостатності, уповільнювати прогресування хронічної хвороби нирок та зменшувати серцево-судинну смертність. Підсумовуючи, гліфлозини фактично трансформували підходи до лікування пацієнтів із високим кардіоренальним ризиком.
Включення цих препаратів у державну програму відкриває можливість ширшого доступу до терапії для пацієнтів, які раніше були обмежені високою вартістю лікування. Рецепти можуть виписувати як лікарі первинної ланки, так і ендокринологи, без необхідності формування окремого плану лікування, що спрощує маршрут пацієнта. Водночас реімбурсація поширюється лише на пацієнтів із діабетом 2 типу, тоді як показання за серцевої недостатності чи хронічної хвороби нирок без діабету на сьогодні не охоплені.
Практична реалізація нововведення супроводжується низкою викликів. Ключовим серед них є готовність лікарів первинної ланки до призначення гліфлозинів з урахуванням їхнього профілю безпеки, включно із ризиком урогенітальних інфекцій та необхідністю оцінки функції нирок. Не менш важливою є ефективна міждисциплінарна взаємодія, оскільки значна частина пацієнтів отримує рекомендації у стаціонарі або від вузьких спеціалістів, а подальше ведення здійснюється на амбулаторному рівні.
З огляду на високу поширеність цукрового діабету в Україні та очікуване зростання виявлення нових випадків завдяки скринінговим програмам, попит на гліфлозини суттєво зростатиме. Важливим фактором залишається участь фармацевтичних виробників у програмі, від якої залежить фактична доступність препаратів для пацієнтів. Інтеграція гліфлозинів у систему реімбурсації має потенціал змінити клінічну практику, змістивши акцент із симптоматичного контролю на довгострокову профілактику ускладнень. У перспективі доцільним виглядає розширення показань програми на пацієнтів без діабету, що відповідатиме сучасним міжнародним рекомендаціям і посилить кардіо- та нефропротективну стратегію лікування.
Джерело: https://www.youtube.com/live/b6O0WIzuJWc?si=2v_WKHk_nQwchq29