16 червня, 2026
Таблетований агоніст GLP-1 може розширити можливості лікування ожиріння – результати випробувань другої фази
Ожиріння розглядають як хронічне захворювання з багатофакторним походженням, яке асоціюється з підвищеним ризиком цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних ускладнень та зниженням якості життя. Поява агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) суттєво змінила підходи до лікування цієї патології, однак необхідність ін’єкційного введення залишається одним із чинників, що обмежують прихильність пацієнтів до терапії.
Нові можливості може відкрити елекогліпрон – непептидний пероральний агоніст рецепторів GLP-1. Результати другої фази дослідження VISTA, опубліковані в журналі The Lancet, продемонстрували його ефективність у дорослих з ожирінням або надлишковою масою тіла без цукрового діабету.
У дослідження, яке проводили в семи країнах, включили 310 учасників. Протягом 36 тижнів вони отримували різні дози препарату – від 5 до 75 мг – або плацебо. Установлено чітку дозозалежну відповідь: зі збільшенням дози зростала й вираженість зниження маси тіла.
Через 26 тижнів лікування пацієнти, які отримували мінімальну дозу 5 мг, втратили в середньому 2,6 % початкової маси тіла, тоді як у групі 75 мг цей показник досягав 10,5 %. До завершення 36-тижневого спостереження зниження маси тіла у групі найвищої дози продовжувалося та становило 11,8 %. Ознак досягнення плато не зафіксовано, що може свідчити про потенціал подальшого зменшення маси тіла за тривалішого лікування.
Особливу увагу привертає частка пацієнтів, які досягли клінічно значущого результату. Серед осіб, які отримували 75 мг елекогліпрону, майже 89 % втратили щонайменше 5 % початкової маси тіла, тоді як у групі плацебо такого ефекту досягли лише 16 % учасників.
Окрім впливу на масу тіла, терапія супроводжувалася покращенням метаболічних показників. У пацієнтів спостерігали зниження рівня глюкози крові, артеріального тиску та концентрації С-реактивного білка, що свідчить про позитивний вплив на системне запалення і кардіометаболічний ризик.
Важливою перевагою елекогліпрону є простота застосування. На відміну від ін’єкційних препаратів GLP-1 і перорального семаглутиду, новий засіб можна приймати один раз на добу без обмежень щодо їжі та рідини. Профіль безпеки препарату загалом відповідав класу агоністів GLP-1. Найчастішими побічними реакціями були нудота, закреп, діарея та блювання. У більшості випадків симптоми мали легкий або помірний характер і виникали переважно на початку лікування.
Отримані результати свідчать, що елекогліпрон може стати дієвою альтернативою ін’єкційним препаратам для лікування ожиріння. Хоча його ефективність дещо поступається найпотужнішим ін’єкційним засобам, зручність застосування здатна значно розширити доступність терапії. Остаточне місце препарату у клінічній практиці визначать висновки досліджень третьої фази, які мають підтвердити довгострокову результативність і безпеку нового підходу.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(26)00748-8/fulltext