20 березня, 2025
Переосмислення функціональної диспепсії та гастропарезу: нові докази кидають виклик традиційній класифікації
Функціональна диспепсія (ФД) – це функціональний розлад травлення, який вирізняється болем або дискомфортом у верхній частині живота без видимих органічних причин. Патологію діагностують у 10–30 % дорослого населення світу, головні симптоми – біль в епігастрії, відчуття переповненості шлунка після їжі та раннє насичення (навіть після невеликої кількості їжі), нудота, рідше – блювання, а також відрижка або здуття живота. Лікування включає зміну способу життя, дієту, призначення медикаментів (прокінетики, антациди, інгібітори протонної помпи) та іноді психотерапію.
Гастропарез (ГП) – це хронічне порушення моторики, за якого вповільнюється випорожнення шлунка без видимих механічних перешкод. Основні симптоми – тривала нудота та блювання (особливо неперетравленою їжею), швидке насичення, здуття живота, біль або дискомфорт у верхній частині живота, зниження апетиту і втрата ваги через неможливість нормально їсти, а також гастроезофагеальний рефлюкс (печія, відрижка). Лікування гастропарезу починається з дієтичних змін (дробне харчування, м'яка їжа, мінімізація жирів і клітковини), застосування медикаментів, а в тяжких випадках – спеціальних гастростимулювальних пристроїв або навіть хірургічного втручання.
Хоча ФД і ГП є шлунково-кишковими розладами, які класифікують і лікують як окремі стани, дослідження, опубліковане в eGastroenterology, ставить під сумнів традиційне їх розрізнення. Учені із Цзилінського університету (Китай) припускають, що ці дві патології можуть бути частиною одного захворювання, а не двома різними станами. Науковці детально вивчали збіг патофізіологічних механізмів, що лежать в основі ФД і ГП: вісцеральну гіперчутливість, порушення акомодації шлунка, слабке постійне запалення, зміни кишкової мікробіоти та потенційні аутоімунні компоненти. Іншим доказом є втрата інтерстиціальних клітин Кахаля, які регулюють моторику шлунка, що свідчить про спільну дисфункцію нервово-м’язового контролю.
Нейромодулятори, прокінетики та дієтичні втручання, які зазвичай використовуються для ФД, можуть бути перспективними для пацієнтів із ГП. Крім того, нові методи лікування запалення дванадцятипалої кишки та модуляції кишкової мікробіоти можуть запропонувати нові шляхи лікування обох захворювань. Одним із найпереконливіших аспектів дослідження є його потенціал впливати на майбутні діагностичні критерії. Сучасний підхід ґрунтується головним чином на симптомах і тестах на спорожнення шлунка, які не в змозі охопити всю патогенетичну складність обох розладів. Учені ставлять під сумнів класичну дихотомію функціональної диспепсії та гастропарезу, закладаючи основи для майбутніх досліджень і вдосконалення діагностичних і терапевтичних підходів у гастроентерології.
Джерело: https://egastroenterology.bmj.com/content/3/1/e100119#sec-42