18 вересня, 2025
Аспірин удвічі знижує ризик рецидиву колоректального раку: для кого з пацієнтів буде доцільним прийом препарату?
Колоректальний рак – одна із провідних онкологічних патологій у світі. За даними ВООЗ, щороку діагностується 1,9–2 мільйона нових випадків, а понад 900 тисяч людей помирають від цього захворювання. Основними факторами ризику є вік старше 50 років, сімейний анамнез, запальні захворювання кишечника, малорухливий спосіб життя, ожиріння, вживання червоного та переробленого м’яса, алкоголю, а також тютюнокуріння. Сучасні міжнародні настанови рекомендують починати регулярний скринінг із 45 років, а для осіб із підвищеним ризиком – ще раніше.
Зважаючи на поширеність патології, важливим є дослідження ALASCCA (Adjuvant Low-Dose Aspirin in Colorectal Cancer), проведене групою вчених із Каролінського інституту та Університетської лікарні інституту (Швеція). У рандомізованому клінічному випробуванні було продемонстровано, що застосування низької дози ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) після хірургічного лікування колоректального раку суттєво знижує ризик рецидиву в пацієнтів із певними молекулярними особливостями пухлини.
У наукову розвідку було включено понад 3500 пацієнтів із колоректальним раком зі Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії. В учасників аналізували пухлини на наявність мутацій у сигнальному шляху PIK3, який контролює клітинний ріст і поділ. Близько 40 % пацієнтів мали ці генетичні зміни. Саме вони були рандомізовані для прийому 160 мг аспірину щоденно або плацебо протягом трьох років після операції.
Результати виявилися переконливими: у пацієнтів із мутаціями в PIK3 щоденний прийом аспірину знизив ризик рецидиву на 55 %, порівнюючи із плацебо. Це перше рандомізоване дослідження, яке підтвердило зв’язок між молекулярними характеристиками пухлини та ефективністю аспірину як ад’ювантної, тобто додаткової до хірургічного лікування терапії.
Пояснення механізму дії багатокомпонентне. Аспірин чинить протизапальну дію, пригнічує функцію тромбоцитів, які відіграють роль у метастазуванні, а також може впливати на сигнальні шляхи, що стимулюють ріст пухлини. Фактично ацетилсаліцилова кислота створює для пухлини менш сприятливе мікросередовище.
«Аспірин у цьому випадку виступає як засіб прецизійної медицини. Ми показали, як генетична інформація може допомогти персоналізувати лікування, зменшуючи ризик рецидиву та водночас витрати системи охорони здоров’я», – зазначає професорка Анна Мартлінг.
Важливо підкреслити, що йдеться про репозиціонування добре відомого препарату із доведеним рівнем безпеки, низькою вартістю та глобальною доступністю. Це робить результати особливо значущими для систем охорони здоров’я у країнах з обмеженими ресурсами, де сучасні таргетні або імунотерапевтичні засоби часто недоступні.
Очікується, що результати дослідження вплинуть на міжнародні клінічні рекомендації. Якщо дані будуть підтверджені в подальших випробуваннях, низькодозовий аспірин може увійти в алгоритми післяопераційного ведення пацієнтів із колоректальним раком, які мають мутації у шляху PIK3. Таке нововведення створює нові перспективи не лише у вторинній профілактиці, а й у формуванні індивідуалізованих схем терапії.
Джерело: https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMoa2504650