Головна Новини Гастроентерологія Гастропарез: оновлені клінічні орієнтири від Американської гастроентерологічної асоціації

21 вересня, 2025

Гастропарез: оновлені клінічні орієнтири від Американської гастроентерологічної асоціації

Гастропарез: оновлені клінічні орієнтири від Американської гастроентерологічної асоціації

Гастропарез є складним і виснажливим захворюванням, що суттєво знижує якість життя пацієнтів. Він проявляється нудотою, блюванням, відчуттям переповненості після прийому їжі, дискомфортом і призводить до значних обмежень у повсякденній діяльності. У клінічній практиці це становить серйозний виклик: захворювання гетерогенне, а реакція на терапію часто непередбачувана. Саме тому Американська гастроентерологічна асоціація (AGA) опублікувала новий клінічний гайдлайн із рекомендаціями, спрямованими на стандартизацію підходів до діагностики та лікування гастропарезу.

Гастропарез нерідко розглядають як другорядну патологію, однак він суттєво впливає на нутритивний статус, загальний стан пацієнтів і перебіг супутніх хвороб. Своєчасна діагностика та правильно підібрана терапія здатні значно поліпшити прогноз і якість життя.

У документі підкреслюється, що йдеться не про універсальний алгоритм, а про рамкові рекомендації для спільного прийняття рішень лікарем і пацієнтом. «Кожен випадок унікальний. Наше завдання – надати лікарям інструменти для обговорення з пацієнтом, а не готові жорсткі правила», – зазначив автор рекомендацій, доктор медичних наук Осама Альтаяр.

AGA радить використовувати чотиригодинне дослідження спорожнення шлунка для твердих продуктів, відмовляючись від коротших протоколів (2 години або менше). Це дозволяє точніше виявити затримку евакуації вмісту шлунка, що є ключовим критерієм діагнозу.

Важливо, що гайдлайн наголошує: діагноз має ґрунтуватися не лише на симптомах, а й на об’єктивному підтвердженні уповільненого спорожнення за відсутності механічної обструкції. Такий підхід допоможе уніфікувати визначення захворювання та поліпшити якість майбутніх досліджень.

Для початкового медикаментозного лікування рекомендовано метоклопрамід або еритроміцин. Решта препаратів – домперидон, прукалоприд, апрепітант, нортриптилін, буспірон, канабіноїди – не пропонуються як терапія першої лінії, хоча в окремих випадках їхнє застосування може бути виправданим.

AGA наголошує на важливості індивідуалізації лікування: вибір препарату залежить від переносимості, супутніх захворювань та цілей терапії. «Якщо ми радимо не використовувати препарат у першій лінії, це не означає, що він ніколи не підійде конкретному пацієнту», – пояснює Кайл Сталлер, голова експертної комісії.

Щодо пацієнтів із рефрактерним гастропарезом, AGA не радить рутинного використання ін’єкцій ботулотоксину, ендоскопічної пілороміотомії (G-POEM), хірургічної пілоропластики чи гастростимуляції. Ці втручання можуть застосовуватися за окремих випадків, але доказова база їхньої ефективності сьогодні обмежена.

Автори підкреслюють, що нинішні терапевтичні можливості є недостатніми, а необхідність у нових методах лікування залишається нагальною. Важливим завданням майбутніх досліджень є створення більш точних моделей захворювання, стандартизація протоколів і розроблення інноваційних препаратів.

Джерело: https://www.gastrojournal.org/article/S0016-5085(25)05857-3/fulltext