Головна Новини Гастроентерологія Американське онкологічне товариство оновило рекомендації зі скринінгу колоректального раку

28 травня, 2026

Американське онкологічне товариство оновило рекомендації зі скринінгу колоректального раку

Американське онкологічне товариство оновило рекомендації зі скринінгу колоректального раку

Колоректальний рак (КРР) залишається однією із провідних причин онкологічної смертності у світі, а особливе занепокоєння останнім часом викликає зростання захворюваності серед людей молодшого віку. У США КРР уже став провідною причиною смерті від раку серед чоловіків молодше 50 років і другою серед жінок цієї вікової категорії. Американське онкологічне товариство (American Cancer Society – ACS) оновило рекомендації щодо скринінгу, включивши до них нові молекулярні тести на основі аналізу калу та обмеживши роль популярних нині аналізів крові.

Оновлені рекомендації стали результатом систематичного аналізу ефективності сучасних методів скринінгу. Експертна група оцінювала не лише чутливість тестів до інвазивного раку, а і здатність виявляти передракові ураження, від чого значною мірою залежить профілактичний потенціал скринінгу. ACS підтвердило попередню рекомендацію починати скринінг осіб із середнім ризиком із 45-річного віку та продовжувати його до 75 років за очікуваної тривалості життя понад 10 років.

До переліку рекомендованих методів додано мультитаргетний РНК-тест калу (multitarget stool RNA test – mt-sRNA) та оновлений мультитаргетний ДНК-тест калу (mt-sDNA). Обидва методи продемонстрували високу чутливість щодо виявлення колоректального раку та помірну ефективність у діагностиці передракових аденом. Важливо, що нові тести пропонують неінвазивний підхід із можливістю проведення вдома, що потенційно може підвищити прихильність пацієнтів до скринінгу.

Водночас значно стриманішою виявилася позиція експертів щодо аналізів крові на циркулюючу безклітинну ДНК. Попри високу популярність серед пацієнтів, ці методи сьогодні поступаються каловим тестам у виявленні ранніх стадій раку та передракових змін. Особливо низькою виявилася чутливість до аденом із високим ризиком малігнізації та І стадії КРР. Моделювання клінічних наслідків показало, що використання аналізів крові асоціюється із менш вираженим зниженням захворюваності та смертності, порівнюючи з усталеними методами скринінгу.

Експерти ACS наголошують, що аналізи крові можуть використовуватися лише в пацієнтів, які відмовляються від колоноскопії або калових тестів. Водночас хворі мають бути поінформовані про нижчу діагностичну ефективність такого підходу та необхідність обов’язкової колоноскопії в разі позитивного результату. Аналогічна тактика рекомендована після будь-якого позитивного неінвазивного тесту, водночас проведення колоноскопії бажане впродовж шести місяців.

Окрему увагу автори приділяють проблемі недостатнього охоплення скринінгом. Майже третина дорослого населення США не проходить обстеження відповідно до рекомендацій, а серед людей 45–49 років цей показник ще вищий. Саме тому сучасна стратегія дедалі більше орієнтується не лише на точність тесту, а й на готовність пацієнта його виконати. Як підсумовують автори рекомендацій, «найефективніший скринінговий тест – це той, який пацієнт реально проходить».

Джерело: https://acsjournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.3322/caac.70083

Вхід в особистий кабінет Вхід
Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!
Досліджуйте цей контент за допомогою штучного інтелекту: