13 листопада, 2026
У Європі стартував масштабний проєкт із розроблення мРНК-вакцини проти гепатоцелюлярної карциноми
Нові мішені для імунотерапії гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК) шукають у структурах, які досі залишалися поза основною увагою дослідників. Міжнародний проєкт ADVANCE об’єднав наукові групи з Німеччини, Іспанії та Нідерландів для виявлення специфічних пухлинних пептидів і розроблення на їхній основі експериментальної мРНК-вакцини. На реалізацію ініціативи Європейська рада з інновацій (EIC) спрямувала 3,8 млн євро.
Основна ідея проєкту полягає в тому, щоби навчити імунну систему точніше розпізнавати злоякісні клітини печінки. Т-лімфоцити здатні виявляти аномальні фрагменти білків - пептиди, представлені на поверхні клітин, і запускати протипухлинну відповідь. Однак пухлини можуть уникати імунного нагляду, зокрема пригнічуючи активність Т-клітин через контрольні точки імунної відповіді. Інгібітори цих контрольних точок усувають гальмівні сигнали, проте їхня ефективність залежить від того, наскільки добре імунна система розпізнає саму пухлину. Саме цю ланку дослідники ADVANCE прагнуть посилити.
Особливу увагу команда дослідників приділяє так званим «темним» пептидам (dark peptides) - фрагментам білків, які можуть частіше з’являтися на поверхні пухлинних клітин за умов клітинного стресу. На відміну від добре вивчених пептидів, пов’язаних із мутаціями, ці структури залишаються недостатньо дослідженими. Водночас для створення вакцини принципово важливо знайти мішені, характерні для пухлини і майже відсутні у здорових тканинах, аби мінімізувати ризик небажаної імунної атаки.
«За гепатоцелюлярної карциноми пухлини суттєво відрізняються одна від одної. Водночас кількість придатних для терапії пептидів, змінених унаслідок мутацій, обмежена. Тому ми шукаємо додаткові структури, максимально специфічні для пухлинних клітин», - пояснює Андреас Шлоссер з Університетської клініки Франкфурта (Німеччина). Його колеги поєднують мас-спектрометрію, секвенування РНК та обчислювальні методи, зокрема штучний інтелект, щоби визначити, які саме пептиди представлені на поверхні клітин ГЦК.
Якщо дослідникам вдасться підтвердити специфічність таких мішеней, їх планують використати для створення терапевтичної мРНК-вакцини. Вона міститиме інструкції для синтезу вибраних пептидів, а ліпідні наночастинки захищатимуть молекули РНК і сприятимуть їхньому надходженню у клітини. Після синтезу пептиди мають з’явитися на поверхні клітин, активуючи Т-лімфоцити, здатні розпізнавати пухлину.
Координаторка проєкту Пурі Фортес із Центру прикладних медичних досліджень Університету Наварри (Іспанія) визначає його мету як отримання першого підтвердження концепції ефективності терапевтичної РНК-вакцини. Однак ADVANCE перебуває на ранньому етапі: до клінічного застосування ще необхідно пройти низку дослідницьких і випробувальних етапів. Якщо обрані пептиди виявляться достатньо специфічними та імуногенними, цей підхід може доповнити наявні методи імунотерапії ГЦК, а згодом стати основою для розроблення вакцин проти інших злоякісних пухлин.
