18 березня, 2025
Гель, що запобігає утворенню післяопераційних спайок: успішні результати експериментів на тваринах прокладають шлях до клінічних випробувань
Спайки – це щільні фіброзні зрощення між органами або тканинами, що виникають у відповідь на запалення, травму чи хірургічне втручання. Вони складаються з колагенових волокон і можуть з'єднувати серозні оболонки (очеревину, плевру, перикард), спричиняючи обмеження рухливості органів і порушення їх функцій. Спайки можуть формуватися після будь-якого оперативного втручання: в абдомінальній хірургії найчастіше виникають після апендектомії, операцій на кишечнику (резекція або ушивання перфорацій), гінекологічних втручань (кесарів розтин, видалення кіст) і холецистектомії.
За статистикою, спайки утворюються після 10–40 % лапароскопічних втручань або після близько 90 % лапаротомічних абдомінальних операцій. Хоча більшість спайок не викликають симптомів, 5–20 % із них є серйозними, спричиняючи хронічний біль, безпліддя та кишкову непрохідність. Сучасні стандарти лікування – адгезіолізис, розсічення нашарувань, а також застосування бар'єрних гелів і плівок, що перешкоджають утворенню нових спайок. Учені Стенфордського університету (Каліфорнія, США) виявили, що утворенню спайок можна запобігти за допомогою гелю, просоченого молекулою, яка блокує ключовий сигнальний шлях у формуванні рубцевої тканини.
Майкл Лонгакер, професор хірургії, і Дешка Фостер, доктор медичних наук, очолили команду вчених, яка протягом багатьох років вивчала виникнення рубців і спайок. У 2020 році науковці визначили біологічний шлях, відповідальний за утворення спайок у мишей і людей, і показали, що інгібування активності білка під назвою c-Jun, який виробляється фібробластами у відповідь на пошкодження, суттєво зменшує утворення спайок у лабораторних мишей. Інгібітор c-Jun під назвою T-5224 здатний модулювати надмірне розростання рубцевої тканини та запалення, тому був обраний як кандидат для подальших експериментів із тваринами.
Новий гідрогель, що містить у складі T-5224, здатний вивільняти інгібіторну молекулу протягом 14 днів, якщо його місцево наносити під час операції. У процесі тестування на мишах і свинях гель зменшив майже на 300 % утворення спайок, порівнюючи із тваринами, яким промивали місце операції фізіологічним розчином або наносили гідрогель без T-5224. Окрім того, гель не заважав нормальному загоєнню та реабілітації пацієнта, тому хірурги планують найближчим часом розпочати клінічні випробування на людях.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/scitranslmed.adp9957