11 травня, 2026
Спалах хантавірусної інфекції на круїзному судні привернув увагу епідеміологів світу
Спалах тяжкої хантавірусної інфекції на круїзному судні в Південній Атлантиці став одним із найбільш резонансних епідеміологічних інцидентів 2026 року. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), станом на 4 травня підтверджено два випадки хантавірусного кардіопульмонального синдрому (ХКПС), ще п’ять випадків розцінюють як підозрілі. Із семи пацієнтів троє померли, один перебуває у відділенні інтенсивної терапії. Відомо, що у складі екіпажу судна є 5 українців.
Судно вирушило з аргентинського міста Ушуая і здійснювало маршрут через Антарктику, Південну Джорджію, острови Тристан-да-Кунья, Святої Єлени та Вознесіння. Саме перебування в регіонах із природними резервуарами Orthohantavirus, імовірно, стало джерелом інфікування. Двоє перших пацієнтів перед посадкою на судно відвідували Південну Америку, де циркуляція Andes virus залишається ендемічною. Цей варіант хантавірусу має особливе клінічне значення через описані випадки міжлюдської передачі, хоча загалом такий механізм для хантавірусів є нетиповим.
Клінічна картина ураження виявилася характерною для ХКПС: гарячка, головний біль, виражені гастроінтестинальні симптоми з подальшим стрімким розвитком пневмонії, гострого респіраторного дистрес-синдрому та шоку. В одного з пацієнтів від появи перших симптомів до летального наслідку минуло лише кілька днів. Саме швидкість декомпенсації залишається ключовою проблемою цієї інфекції та потребує раннього переведення хворих до відділень інтенсивної терапії.
Хантавірусний кардіопульмональний синдром належить до рідкісних, але потенційно летальних зоонозів. Інфікування зазвичай відбувається через контакт із виділеннями гризунів або аерозолізованими частками контамінованого пилу. У країнах Америки летальність може сягати 40–50 %, особливо за пізньої діагностики та несвоєчасного респіраторного супроводу. Специфічної противірусної терапії на сьогодні не існує: рибавірин не продемонстрував переконливої ефективності за ХКПС, тому лікування залишається переважно підтримувальним.
Для підтвердження діагнозу ВООЗ рекомендує використовувати полімеразну ланцюгову реакцію, серологічні методи з визначенням IgM та динаміки титрів IgG, а також секвенування. Важливу роль відіграє диференційна діагностика з бактеріальною пневмонією, лептоспірозом, грипом, COVID-19 та іншими вірусними геморагічними гарячками. Через можливість стрімкого погіршення стану пацієнтів антибактеріальну терапію на початковому етапі допускають до виключення бактеріальної коінфекції.
Особливу увагу приділяють інфекційному контролю на борту судна. Пасажирам рекомендовано самоізоляцію, носіння медичних масок за наявності респіраторних симптомів та активний моніторинг стану протягом 45 днів. Медичні служби проводять епідеміологічне розслідування, відстеження контактів та лабораторне тестування в міжнародних референс-центрах.
ВООЗ поки що оцінює ризик для населення світу від цієї події як низький і продовжуватиме стежити за епідеміологічною ситуацією та оновлювати оцінку ризику за надходження додаткової інформації. Попри низький глобальний ризик, який зараз декларує ВООЗ, ситуація демонструє важливе значення зоонозних інфекцій у сфері міжнародного туризму та екотуризму.
Джерело: https://www.who.int/emergencies/disease-outbreak-news/item/2026-DON599