6 листопада, 2025
Гіпотермічна машинна перфузія покращує довготривалі результати трансплантації нирок: дані 10-річного спостереження
Нові результати масштабного європейського дослідження підтверджують, що нирки від померлих донорів, які перед трансплантацією зберігали за допомогою гіпотермічної машинної перфузії (ГМП), демонструють кращу виживаність і функціонування навіть через 10 років після операції, порівнюючи з органами, які зберігали традиційним методом статичного холодового консервування. Роботу, проведену консорціумом шести європейських країн під координацією відділу хірургії Університетського медичного центру Гронінгена (Нідерланди), опубліковано у виданні New England Journal of Medicine.
Професор і трансплантаційний хірург Сиріл Морс (Cyril Moers), координатор проєкту, пояснює, що висновки базуються на унікальному 10-річному спостереженні за пацієнтами, які брали участь у перших випробуваннях ГМП. Ще у 2009 і 2012 роках перші результати цих клінічних досліджень показали, що використання гіпотермічної машинної перфузії після забору органа дозволяє значно покращити короткострокові результати трансплантації: функція пересадженої нирки відновлювалася швидше, а частка життєздатних органів через 1–3 роки була вищою, ніж після статичного охолодження.
Саме ці дані стали підставою для широкого впровадження машинної перфузії у провідних трансплантаційних центрах світу. Однак залишалося невідомим, чи зберігається перевага методу в довготривалій перспективі. Для цього команда вчених звернулася до всіх 55 трансплантаційних центрів, які брали участь у первинному дослідженні, щоб оцінити стан пацієнтів і трансплантатів через десятиліття після операції.
Результати виявилися переконливими: через 10 років функціонували 79 % нирок, збережених методом машинної перфузії, тоді як серед тих, що зберігалися статично, цей показник становив 73 %. Особливо виражену перевагу спостерігали для органів від донорів із групи підвищеного ризику, до якої належать люди старшого віку або із супутніми захворюваннями. У цій категорії функціонування через 10 років зберігали 70 % нирок після машинної перфузії проти 60 % після статичного збереження. Водночас показники виживаності пацієнтів і рівень функції нирок, що залишилися життєздатними, були подібними в обох групах.
Професор Морс підкреслює: «Довготривалі результати підтверджують не лише безпечність, але й стійку ефективність машинної перфузії. Цей метод повинен стати стандартом збереження органів, оскільки забезпечує стабільніше функціонування трансплантатів навіть через багато років після операції».
Гіпотермічна машинна перфузія – це метод активного збереження органів, під час якого через судини донорської нирки постійно циркулює охолоджений (1–10 °C) розчин. На відміну від пасивного охолодження на льоду, ця технологія забезпечує постійне надходження кисню та поживних речовин, видаляє продукти метаболізму і запобігає ішемічному пошкодженню тканин. Сучасні перфузійні апарати є мобільними, що дозволяє почати процес безпосередньо в лікарні донора та продовжувати його під час транспортування органа до центру трансплантації.
Отже, машинна перфузія не лише подовжує час безпечного збереження органів, а й покращує їхню функціональність після імплантації, особливо у випадках із високим ризиком пошкодження тканин або за тривалого транспортування. Результати 10-річного спостереження переконливо демонструють довготривалі переваги гіпотермічної машинної перфузії проти статичного холодового зберігання.
Джерело: https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMc2406608