4 лютого, 2026
Шкала Голіат: як швидко визначити ризик погіршення стану пацієнта після легкої ЧМТ
Пацієнти з легкими й помірними черепно-мозковими травмами (ЧМТ) становлять значну частку звернень до відділень невідкладної допомоги, але більшість із них не розвивають клінічно значущих ускладнень протягом перших 48 годин. Головним завданням залишається раннє визначення тих, хто має реальний ризик погіршення, адже саме ця група постраждалих потребує інтенсивнішого моніторингу, корекції тактики ведення та обґрунтованого використання комп’ютерної томографії. Саме на це спрямоване нове прогностичне правило – шкала Голіат (Goliat score), розроблена дослідниками та лікарями Іспанії на чолі із фахівцями Інституту біомедичних досліджень Льєйди (Каталонія).
Шкала створена на основі проспективного аналізу когорти пацієнтів віком від 18 років із балом за шкалою ком Глазго 13–15, які потрапили до відділень невідкладної допомоги після травми голови. Дослідники включили у прогнозування лише ті показники, які можна отримати в межах шести годин, що робить інструмент потенційно доступним у швидкому прийнятті клінічних рішень.
До шкали ввійшли вік, систолічний артеріальний тиск, рівень тромбоцитів, артеріальна гіпертензія в анамнезі, лікування антикоагулянтами, рівень білка S100B, а також «червоні прапорці» клінічної оцінки – коливання за шкалою ком Глазго, зміни зіниць чи ознаки політравми. Саме комбінація цих даних дозволила оцінювати ризик неврологічних і кардіореспіраторних ускладнень або смерті протягом перших двох діб.
Патологічні зміни на КТ голови не покращували точність моделі, тому не були включені в кінцевий варіант, що свідчить про важливість оцінки біомаркерів та динамічного неврологічного статусу, а не лише структурних змін. Чутливість, тобто здатність шкали правильно визначати хворих, сягала 76 %, тоді як специфічність, що демонструє можливість методу правильно визначати здорових, – майже 60 %. Хоча частина пацієнтів з ускладненнями все ж потрапляли до «низькоризикової» групи, інструмент працював краще, ніж жодна зі стандартних оцінок, що сьогодні використовуються без урахування біомаркера S100B.
Вибір S100B як лабораторного предиктора є логічним: цей білок гліального походження швидко зростає у відповідь на травму мозку й корелює з ризиком раннього погіршення. Особливою цінністю є можливість застосування моделі в пацієнтів похилого віку – групі, де симптоматика часто неспецифічна, а надмірне використання КТ призводить до кумуляції опромінення та перевантаження системи охорони здоров’я.
Шкала Голіат може стати основою для стратифікованого клінічного маршруту: раннє безпечне виписування, короткочасна спостережна госпіталізація або негайна інтенсивна тактика ведення. Дослідники підкреслюють, що додаткова валідація методу є необхідною перед рутинним впровадженням, але вже зараз шкала демонструє потенціал суттєво змінити підхід до оцінки пацієнтів із нетяжкими ЧМТ у відділеннях невідкладної допомоги.
Джерело: https://link.springer.com/article/10.1186/s12873-025-01457-9