10 лютого, 2026
Нейропротекція після інсульту: вирішальні результати останньої фази дослідження лоберамізалу
На Міжнародній конференції Американської асоціації інсульту 2026 року представлено результати масштабного клінічного дослідження третьої фази, яке може змінити підхід до нейропротекції в гострому періоді ішемічного інсульту. Дослідники презентують лоберамізал – новий малий молекулярний препарат із подвійним механізмом дії, спрямованим на збереження нейронів протягом перших 48 годин після оклюзії судини.
На відміну від багатьох попередніх нейропротекторів, що не продемонстрували клінічної ефективності, лоберамізал розроблено як мультитаргетний засіб, здатний впливати на ключові компоненти нейроваскулярного юніта, анатомо-функціональної одиниці головного мозку, що забезпечує взаємодію між нейронами, гліальними клітинами та судинами.
У дослідження включено 998 пацієнтів віком 18–80 років із підтвердженим ішемічним інсультом і початковими показниками від 7 до 20 балів за шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale), що відповідає середньотяжким і тяжким формам. Важливо, що терапію розпочинали не пізніше ніж через 48 годин від дебюту симптомів, тобто в часовому вікні, де намагання зберегти життєздатність ішемізованої тканини є найбільш перспективним.
Пацієнти отримували внутрішньовенні інфузії 40 мг лоберамізалу або плацебо протягом 10 днів. Участь у дослідженні була суворо регламентована: виключено хворих після тромбекстракції, із геморагічними інсультами, тяжкими когнітивними порушеннями, нестабільною гемодинамікою та важкою соматичною патологією.
Кінцевою точкою стало відновлення функції за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) через 90 днів. У групі лоберамізалу 69 % пацієнтів досягли результату 0–1 бала, тобто мінімальної або відсутньої інвалідності. Для порівняння, у групі плацебо цей показник становив 56 %. Такий приріст – значущий для категорії хворих зі значеннями до 20 балів за шкалою NIHSS, які традиційно характеризуються високим ризиком стійких неврологічних дефіцитів навіть за умов адекватної реперфузійної терапії.
Профіль безпеки препарату також виявився сприятливим: частота тяжких побічних явищ і смертності не перевищувала показники контрольної групи. Водночас лише близько 17 % учасників отримали тромболітичну терапію, тому комбіновані ефекти з реперфузійними методами залишаються відкритим питанням. Крім того, дослідження проводилося винятково в Китаї, що обмежує екстраполяцію результатів на різні етнічні й популяційні групи.
Попри ці обмеження, результати свідчать про реальну можливість повернення до концепції нейропротекції, але у форматі більш складних, мультимодальних молекул. Лоберамізал може стати першим препаратом, здатним суттєво зменшити інвалідизацію у великих популяціях пацієнтів із середньотяжким інсультом, доповнюючи, а ймовірно, і розширюючи можливості реперфузійної терапії. Подальші міжнародні дослідження із залученням більш різноманітних когорт, біомаркерної підтримки та оцінкою ефектів у пацієнтів після механічної тромбектомії стануть критично важливими для оцінки потенціалу цього підходу.
Джерело: https://newsroom.heart.org/news/started-within-48-hours-of-stroke-neuroprotective-medication-helped-brain-cells-recovery