18 лютого, 2026
У Британії розпочалися масштабні випробування прогресивного методу постінсультної реабілітації – неінвазивної стимуляції блукаючого нерва
Відновлення моторики після інсульту залишається одним із найскладніших завдань неврологічної реабілітації: близько 50 % пацієнтів мають тривалу слабкість рук, що суттєво обмежує повсякденну функціональність і потребує значного залучення системи охорони здоров’я. У Великій Британії розпочато найбільший експеримент із використання неінвазивної стимуляції блукаючого нерва для покращення рухових функцій руки вдома – рандомізоване дослідження Triceps, яке залучило понад 200 учасників і має на меті охопити 270.
В основі підходу – електростимуляція гілки блукаючого нерва через невеликий пристрій, що розміщується у вушній раковині та активує нейропластичні механізми під час виконання реабілітаційних вправ. На відміну від попередніх методів, які вимагали імплантації, цей спосіб є повністю неінвазивним, безболісним та придатним для використання вдома, що значно розширює потенційну доступність терапії.
Показовим є випадок 37-річної Аманди Джеймс-Гемметт, яка перенесла інсульт у побутових умовах. «Я відчула тріск у голові… я відразу зрозуміла, що щось не так», – згадує вона. Пацієнтка втратила мовлення й рухи правої руки та протягом років відновлювала базові навички. У межах дослідження вона використовувала пристрій упродовж години щодня одночасно із вправами. «Спершу я не вірила, що це спрацює. Але за кілька тижнів рука почала змінюватися», – розповідає Аманда. Повернення можливості шити стало для неї маркером відновлення: «Я можу самостійно одягатися, робити домашню роботу. Мені не треба нікого чекати».
За словами невролога Шегаріяра Баїга, стимуляція створює більш сприятливе «нейронне середовище» для реабілітації, посилюючи ефект вправ у пацієнтів, які роками зберігають неврологічний дефіцит. Попередні результати демонструють низку функціональних покращень – від стабільного перенесення предметів до відновлення координації під час бігу.
Паралельно команда вчених проводить нейровізуалізацію та аналіз біомаркерів, щоб визначити фенотипи пацієнтів, які найбільше відповідають на терапію. Випробування допоможе персоналізувати підхід і підвищити ефективність майбутніх програм реабілітації. Як підкреслює британська Асоціація інсульту (Stroke Association), що частково фінансує проєкт, визначення предикторів відповіді є ключовим для впровадження методу в широку практику.
Технологія може стати масштабованою завдяки невисокій вартості та простоті інтеграції в наявні реабілітаційні сервіси, особливо зважаючи на актуальність перенесення частини відновного процесу до домашнього середовища. Для пацієнтів, подібних до Аманди, методика може повернути автономність. «Це про свободу. Мені повернули мою свободу», - підсумовує Джеймс-Гемметт.
Джерело: https://www.bbc.com/news/articles/cn87gj9k301o