4 листопада, 2026
П’ять повсякденних ознак допоможуть оцінити трирічний ризик деменції
Приблизно 60 % людей із деменцією у світі проживають у країнах із низьким і середнім рівнем доходу, однак більшість наявних моделей прогнозування ризику розроблено на основі даних населення заможніших держав. Міжнародна дослідницька група під керівництвом Університету Нортумбрії (Велика Британія) створила та перевірила прогностичну модель, адаптовану до умов, де доступ до спеціалізованої діагностики може бути обмеженим. Вона ґрунтується на п’яти чинниках, які можна оцінити під час звичайної бесіди з людиною старшого віку та, за потреби, її близькими.
Для розрахунку використовують вік, соціальну залученість, рівень фізичної активності, наявність неконтрольованої артеріальної гіпертензії та труднощі з управлінням особистими фінансами. Вік є найвагомішим окремим предиктором: ризик помітно зростає після 70 років і ще стрімкіше - після 80. Соціальну активність оцінюють за сімейним станом, спільним проживанням, частотою контактів із рідними і друзями та участю у громадських або релігійних заходах. Фізична активність охоплює не лише спорт, а й повсякденні справи - ходьбу, роботу, домашні обов’язки або сільськогосподарську діяльність.
Окрему увагу приділено артеріальній гіпертензії, оскільки тривале підвищення тиску пошкоджує судини, які забезпечують кровопостачання мозку. Важливим сигналом також можуть бути зміни здатності людини самостійно розпоряджатися грошима. Про такі труднощі часто раніше за саму людину повідомляють члени родини або доглядальники. Цей показник дає змогу врахувати зміни у виконанні складних повсякденних завдань, які можуть супроводжувати когнітивне погіршення.
Кожному чиннику відповідає певна кількість балів, а загальна оцінка становить від 0 до 9. За нульового результату ймовірність розвитку деменції протягом наступних трьох років оцінюють приблизно в 1 %, тоді як за максимальної оцінки вона наближається до 19 %. Модель розробили й перевірили на даних понад 11 тис. людей старшого віку із семи дослідницьких центрів у Китаї, на Кубі, у Домініканській Республіці, Пуерто-Рико, Венесуелі, Мексиці та Перу. Показник точності становив 0,75, що перевищує поріг 0,70, який зазвичай розглядають як орієнтир клінічної корисності прогностичних моделей.
Доктор Едуїн Пакпахан із дослідницької групи прикладної статистики та аналізу даних Університету Нортумбрії наголосив: «Моделі прогнозування, на які спираються лікарі й дослідники, створювали переважно для заможніших популяцій. Ця розробка - крок до зміни ситуації: вона проста і адаптована до середовищ, де найбільше потрібна». Професорка Блоссом Стівен, фахівчиня із проблем деменції Університету Кертін (Австралія), додала, що модель може стати основою інклюзивніших досліджень профілактики, хоча потребує подальшої перевірки в різних регіонах.
Автори не позиціонують шкалу як інструмент масового скринінгу або заміну клінічному обстеженню. Її основне призначення - допомогти дослідникам і лікарям визначати людей із підвищеною ймовірністю деменції; простота оцінювання може полегшити роботу медичних працівників у регіонах із недостатньою діагностичною інфраструктурою.
Джерело: https://academic.oup.com/aje/advance-article/doi/10.1093/aje/kwag116/8699838?login=false
