3 червня, 2021
Дослідники виявили ген, асоційований із раком кісток у дітей, що визначає потенційно новий підхід до терапії
Дослідники виявили ген OTUD7A, що впливає на розвиток саркоми Юінга – раку кісток, який зустрічається переважно у дітей. Вони також виявили з'єднання, яке виявляє потенціал блокування активності білка OTUD7A. Результати дослідження вчених з Університету Північної Кароліни та Комплексного онкологічного центру Лайнебергер опубліковано нещодавно у виданні Advanced Science.
У близько 250 дітей та молодих людей щорічно діагностують саркому Юінга у США. Близько половини із цих пацієнтів гинуть, що вказує на необхідність вдосконалення терапії.
«Наша основна увага спрямована на з’єднаний білок EWS-FLI1, виявлений приблизно у 85 % хворих на саркому Юінга, – зазначив кандидат мед. наук, доцент кафедри біохімії та біофізики в Медичній школі Університету Північної Кароліни та співавтор дослідження Pengda Liu. – Цей білок, що складається із частин двох інших білків, унікальний для саркоми Юінга і виробляється лише в ракових клітинах, що робить його чудовою мішенню для лікування».
Критичні взаємозв'язки між білками сприяють розвитку саркоми Юінга. Отже, це було головним відкриттям, коли дослідники виявили, що OTUD7A контролює з’єднаний білок, що викликає рак.
Озброївшись цими знаннями, вчені шукали сполуки малих молекул, які можуть блокувати активність OTUD7A. У співпраці із Atomwise Inc. дослідники використовували програму штучного інтелекту, відому як AtomNet, для скринінгу чотирьох мільйонів малих молекул, щоб знайти ті, які можуть згубно впливати на OTUD7A. Ідентифікована ними сполука, 7Ai, показала хорошу здатність зменшувати утворення пухлин у мишей, яким були прищеплені клітини саркоми Юінга людини. 7Аі не була токсичною і добре переносилася. Крім того, молекула не уражала здорові клітини, які тестували в лабораторних експериментальних культурах.
«Лікування 7Ai може надати новий цілеспрямований терапевтичний підхід для пацієнтів, які нечутливі до хіміотерапії. Створення ефективного препарату вимагатиме більшої лабораторної роботи, а згодом і клінічних досліджень», – додав P. Liu.