9 жовтня, 2025
Нова комбінація препаратів сповільнює агресивний рак передміхурової залози
Рак простати залишається одним із провідних онкологічних викликів у світі. За даними ВООЗ, щороку діагноз отримують понад 1,5 млн чоловіків, і майже 400 тис. помирають від цього захворювання. У Європі рак простати – найпоширеніший злоякісний процес у чоловіків, а в Україні щороку фіксується понад 8 тисяч нових випадків. Особливо агресивний перебіг мають пухлини з мутаціями генів, що відповідають за репарацію ДНК, зокрема BRCA1, BRCA2, CHEK2 та PALB2.
Нові результати міжнародного дослідження AMPLITUDE, опублікованого в Nature Medicine, відкривають перспективу для категорії пацієнтів, які піддаються найбільшій небезпеці. Дослідження під керівництвом професора Гергардта Аттарда з Інституту раку Університетського коледжу Лондона показало, що комбінація трьох препаратів – нірапарибу, абіратерону ацетату та преднізону – значно уповільнює прогресування хвороби в чоловіків із мутаціями в генах репарації ДНК.
Нірапариб належить до класу інгібіторів PARP (Poly ADP-ribose polymerase) – препаратів, що блокують ферменти, відповідальні за відновлення пошкоджень ДНК у клітинах. У нормальних тканинах ці механізми забезпечують стабільність геному, однак у пухлинах із дефектами репарації блокування PARP спричиняє накопичення фатальних пошкоджень ДНК, що веде до загибелі ракових клітин.
Абіратерон – гормональний засіб, що пригнічує синтез андрогенів, ключових стимуляторів росту пухлин простати, тоді як преднізон використовується для зменшення запалення та контролю побічних ефектів гормональної терапії. Комбінація трьох препаратів створює подвійний ефект: пригнічення гормональної стимуляції пухлини та одночасне блокування її здатності до відновлення ДНК.
У випробуванні взяли участь 696 чоловіків із метастатичним раком простати з мутаціями вищезгаданих генів. Половина пацієнтів отримували стандартну терапію (AAP – абіратерону ацетат і преднізон), інші – ту ж схему з додаванням нірапарибу. Через 30 місяців спостереження виявлено, що додавання нірапарибу зменшило ризик прогресування захворювання на 37 %, а в підгрупі з мутаціями BRCA1/2 – на 48 %.
Тривалість часу до погіршення симптомів подвоїлася у групі комбінованої терапії – лише 16 % пацієнтів мали суттєве погіршення стану, порівнюючи із 34 % у контрольній групі. Також спостерігалася тенденція до покращення загальної виживаності, хоча для остаточних висновків потрібен довший період спостереження.
Професор Аттард наголошує: «Ці дані доводять необхідність генетичного тестування пацієнтів на момент встановлення діагнозу, адже саме таргетна терапія здатна істотно змінити прогноз для тих, хто має мутації HRR».
Комбінація нірапарибу з AAP виявилася загалом добре переносимою, однак частіше спостерігалися анемія, артеріальна гіпертензія та потреба в переливанні крові (у 25 % пацієнтів). Випадки летальних наслідків, пов’язаних із лікуванням, були незначно вищими в групі нірапарибу (14 проти 7), однак рівень припинення терапії залишався низьким.
Дослідження AMPLITUDE стало черговим підтвердженням ефективності геномно орієнтованої медицини. Таргетне використання інгібіторів PARP у поєднанні з андроген-деприваційною терапією дає шанс суттєво продовжити життя чоловіків із генетично обумовленими агресивними формами раку простати. У перспективі цей підхід може стати новим стандартом лікування, зокрема для пацієнтів із мутаціями BRCA1/2, для яких традиційна гормональна терапія втрачає ефективність значно швидше.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41591-025-03961-8