16 лютого, 2026
Стандартизація лікування гострого лімфобластного лейкозу в підлітків і молодих пацієнтів – останні настанови ASH
Американське товариство гематології (ASH) оприлюднило дві нові клінічні настанови, що охоплюють первинне лікування та менеджмент рецидивної або рефрактерної гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ) у підлітків і молодих дорослих. Саме ця вікова група – 15–39 років – демонструє найнижчі показники виживаності серед пацієнтів із ГЛЛ, здебільшого через складну біологію захворювання, токсичність терапії та відсутність уніфікованого підходу між дитячою і дорослою онкогематологією. Нові рекомендації мають усунути цю прогалину.
У документі щодо первинного лікування ключовим є підтвердження переваги педіатричних протоколів над традиційними дорослими схемами, що базуються на менш інтенсивній терапії. Педіатричні режими забезпечують тривалішу ремісію в молодих пацієнтів, що корелює зі зниженням ризику раннього рецидиву. Центральною позицією залишається аспарагіназа, яку ASH називає «наріжним каменем» терапії. Окрема увага приділена алгоритмам ведення гіперчутливості, тромбозів і гепатотоксичності – побічних ефектів, що нерідко стають причиною модифікації або переривання лікування.
Важливою зміною є переоцінка ролі алогенного трансплантата кровотворних клітин під час першої ремісії. За відсутності якісних даних на користь рутинного застосування трансплантації для всіх пацієнтів молодого віку рекомендації пропонують індивідуалізувати рішення, орієнтуючись на генетичний ризик, глибину відповіді та мінімальну залишкову хворобу.
Настанови також містять практичні аспекти, не менш актуальні для клініцистів: менеджмент токсичності інтенсивної хіміотерапії, питання фертильності, психосоціальної підтримки та довгострокового спостереження. Для молодих пацієнтів ці фактори часто визначають прихильність до лікування та прогноз так само, як і сам біологічний тип ГЛЛ.
У настанові щодо рецидивної та рефрактерної ГЛЛ ASH чітко надає перевагу імунотерапевтичним підходам. Специфічні антитіла та CAR-T-клітинна терапія показали кращу ефективність у досягненні ремісії, порівнюючи із традиційною хіміотерапією, що в цій групі пацієнтів часто є малорезультативною і токсичною. Для хворих, які відповіли на імунотерапію, алогенна трансплантація рекомендована, але лише після ґрунтовної оцінки індивідуальних ризиків і за умови спільного рішення лікаря та пацієнта. За ізольованого ураження центральної нервової системи рекомендації підтримують використання інтратекальної хіміотерапії як стандартного підходу.
Обидва документи наголошують на необхідності нових порівняльних досліджень, зокрема між різними видами імунотерапії, а також на вивченні можливостей відмови від трансплантації в певної частини пацієнтів без погіршення результатів. ASH підкреслює критичну потребу в тісній взаємодії між дитячими та дорослими онкологами, оскільки виключно такий підхід дозволяє досягати найкращих результатів у групі, що традиційно демонструє «міжпрофільну» клінічну вразливість.
Джерело: https://www.hematology.org/education/clinicians/guidelines-and-quality-care/clinical-practice-guidelines/acute-lymphoblastic-leukemia-guidelines/relapse-refractory-management