23 квітня, 2026
Нові рекомендації ESMO за метастатичного колоректального раку: ключові зміни оновлень 2026 року
Оновлення рекомендацій Європейського товариства медичної онкології (ESMO) щодо метастатичного колоректального раку (мКРР) відображає зміщення акценту в бік молекулярно орієнтованого та стратифікованого лікування. Однією з найбільш значущих змін стало впровадження нового стандарту першої лінії для пацієнтів із мутацією BRAF V600E. Комбінація FOLFOX з енкорафенібом та цетуксимабом, підтверджена дослідженням BREAKWATER, демонструє кращий контроль захворювання, порівнюючи з попередніми підходами, і формує нову парадигму терапії цієї прогностично несприятливої підгрупи.
У пацієнтів із мікросателітною нестабільністю високого рівня або дефіцитом системи репарації неспарених основ (MSI-H/dMMR) пріоритетною стратегією визначено подвійну імунотерапію іпілімумабом і ніволумабом. Водночас пембролізумаб розглядається як ефективна альтернатива із кращим профілем переносимості, що має значення для пацієнтів із підвищеним ризиком імуноопосередкованих ускладнень.
Принципово новим підходом стало включення трансплантації печінки до рекомендацій для ретельно відібраних пацієнтів з ізольованим ураженням печінки. Кандидати мають відповідати жорстким критеріям, зокрема відсутності мутації BRAF, контрольованому перебігу хвороби на фоні системної терапії та відсутності позапечінкових метастазів.
Розширено показання до локальних методів лікування метастазів, водночас тактика залежить від сукупності прогностичних факторів, включно з молекулярними характеристиками пухлини та клінічним перебігом захворювання. За сприятливих умов можливе раннє застосування локальних втручань без попередньої системної терапії, тоді як за високого ризику рекомендовано початкову системну індукцію.
Важливим переглядом стала відмова від гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії (HIPEC) поза межами клінічних досліджень. У пацієнтів із перитонеальним карциноматозом перевагу надають повній циторедукції без додаткової HIPEC, що базується на результатах дослідження PRODIGE7.
У системній терапії підтверджено вищу ефективність інтенсивних режимів, зокрема FOLFOXIRI, однак їхнє застосування обмежується токсичністю. Натомість підтримувальна терапія після оксаліплатиновмісних схем офіційно стала стандартом, що дозволяє зменшити кумулятивну нейротоксичність без втрати контролю над хворобою. Стратегія лікування передбачає індукцію, подальшу деескалацію та повторне введення оксаліплатину за прогресії.
У пізніх лініях терапії оновлено стандарт: комбінація трифлуридину/типірацилу з бевацизумабом демонструє переваги над монотерапією. Також розширюється спектр таргетних опцій для пацієнтів із рідкісними мутаціями (KRAS G12C, HER2, RET, NTRK), а перед повторним застосуванням анти-EGFR терапії рекомендовано молекулярний контроль циркулюючої пухлинної ДНК. Сукупність усіх змін свідчить про перехід до більш точної онкології, де терапевтичні рішення визначаються не лише стадією, а й біологічними особливостями пухлини.
Джерело: https://www.esmo.org/guidelines/esmo-clinical-practice-guideline-metastatic-colorectal-cancer