10 грудня, 2025
Лужна фосфатаза як потенційний ранній маркер остеопорозу: останні дані та клінічні орієнтири
Остеопороз залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань скелета, що зумовлює значну кількість переломів і суттєво впливає на тривалість та якість життя пацієнтів. З огляду на глобальне старіння населення, зростає потреба в доступних, простих і рутинних маркерах, які можуть вказати на початок втрати кісткової маси задовго до появи клінічних проявів. Нове дослідження, опубліковане у Frontiers in Endocrinology, демонструє, що вже звичний для лікарської практики показник – рівень лужної фосфатази (ЛФ) – може мати додаткову діагностичну цінність у виявленні ранніх змін кісткової тканини.
Лужна фосфатаза виробляється переважно остеобластами та гепатоцитами, а майже половина фракції ферменту походить саме з кісткової тканини. ЛФ бере участь у процесах мінералізації, каталізує відщеплення фосфатних груп, грає ключову роль в обміні фосфору та кальцію. Попри потенційний зв’язок із кістковим ремоделюванням, попередні дослідження демонстрували суперечливі результати щодо можливості використання лужної фосфатази як маркера остеопорозу. Новий аналіз, заснований на великій когорті – понад 12 тисяч пацієнтів, у яких проводили визначення ЛФ і вимірювання щільності кісткової тканини за допомогою денситометрії, – пропонує більш повну картину.
Автори дослідження виявили, що в осіб з остеопорозом рівень ЛФ був достовірно вищим, навіть коли він перебував у межах референтного діапазону. Зв’язок між підвищенням рівнів ферменту та остеопорозом зберігався у всіх статистичних моделях, включно з варіантами, скоригованими на вік, стать, антропометричні показники, метаболічний статус і функцію печінки.
Водночас спостерігалися важливі нюанси: найсильніша асоціація фіксувалася в жінок молодшого віку та пацієнтів із метаболічно здоровим профілем. За наявності підвищених печінкових ферментів або виражених метаболічних порушень зв’язок слабшав чи повністю зникав, що підтверджує змішаний – кістковий і печінковий – внесок у загальний рівень лужної фосфатази.
Детальний аналіз виявив, що найкращим порогом для прогнозування остеопорозу може бути рівень приблизно 72 Од/л. І хоча ЛФ не замінює денситометрію, фермент може бути доступним тригером для раннього направлення пацієнта на інструментальне обстеження.
Дослідження має очевидні сильні сторони: значний обсяг вибірки, стандартизовані клінічні дані та детальні підгрупові аналізи. Науковці наголошують, що підвищений рівень ЛФ може відображати компенсаторне посилення кісткового ремоделювання у відповідь на зменшення щільності кісткової тканини, а не бути прямим механізмом втрати кістки.
Для клінічної практики результати мають важливе значення. Якщо рівень ЛФ систематично підвищений навіть у межах норми, особливо в жінок пременопаузального віку та пацієнтів без метаболічних і печінкових порушень, доцільно розглянути проведення вимірювання щільності кісткової тканини. Такий підхід може забезпечити раннє виявлення остеопорозу та своєчасне призначення профілактичної терапії до виникнення переломів.
Джерело: https://www.frontiersin.org/journals/endocrinology/articles/10.3389/fendo.2025.1657631/full