2 листопада, 2026
Ін’єкції за ахіллової тендинопатії не мають суттєвої переваги над плацебо
Ін’єкції великого об’єму рідини навколо ахіллового сухожилка не забезпечують клінічно значущого поліпшення болю та функціональних обмежень через рік після лікування. Такі результати рандомізованого клінічного випробування, опублікованого у The BMJ, ставлять під сумнів доцільність рутинного застосування цієї процедури за ахіллової тендинопатії.
Захворювання, що супроводжується болем, скутістю та набряком у ділянці ахіллового сухожилка, протягом життя розвивається приблизно у 6 % людей і може суттєво обмежувати ходьбу та повсякденну активність. Основою лікування залишається фізична терапія з дозованими вправами, однак близько 44 % пацієнтів не досягають повного відновлення. Через це клініцисти і пацієнти шукають альтернативні методи, зокрема ін’єкційні втручання.
У дослідженні взяли участь 192 дорослих пацієнти із тендинопатією середньої частини ахіллового сухожилка. Їх розподілили на три групи: учасникам першої виконували імітацію ін’єкції, другої - вводили великий об’єм рідини без кортикостероїду, третьої - таку саму ін’єкцію з додаванням кортикостероїду. Усі пацієнти отримували однакові рекомендації щодо фізичних вправ, навчання та корекції фізичної активності. На початку дослідження середній показник за шкалою VISA-A, яка оцінює біль і функціональний стан ахіллового сухожилка, становив 48,7 бала зі 100, а симптоми тривали в середньому близько двох років.
Через 12 місяців істотних відмінностей між групами за болем і функціональними обмеженнями не виявили. Ін’єкції без кортикостероїду не мали переваг над плацебо в жодний оцінюваний період. Додавання кортикостероїду забезпечувало невелике короткочасне поліпшення через шість тижнів, проте через 26 тижнів результати були гіршими, ніж у групі без нього. Серйозних небажаних явищ, пов’язаних із досліджуваними процедурами, не зареєстрували.
Автори наголошують, що отримані дані мають спонукати лікарів переглянути обґрунтування застосування таких ін’єкцій. У супровідному редакційному коментарі Джон Орчард із Сіднейського університету (Австралія) застерігає від перебільшення ефекту кортикостероїдів: пацієнтам не слід обіцяти, що ін’єкція усуне тендинопатію або забезпечить її повне вилікування. За його словами, лікар має пояснити співвідношення короткочасної користі та потенційних довгострокових обмежень до отримання інформованої згоди.
Джерело: http://bmj.com/content/395/bmj-2026-100807
