27 лютого, 2024
Омалізумаб ефективний і безпечний для лікування множинних харчових алергій
Відповідно до нового дослідження, проведеного вченими Стенфордської школи медицини, новий препарат може зробити життя дорослих і дітей із харчовою алергією безпечнішим, адже він запобігає небезпечним алергічним реакціям навіть на невелику кількість алергенів. Дослідження було опубліковано 25 лютого в New England Journal of Medicine. Здобуті результати показують, що регулярне вживання препарату омалізумаб може захистити людей від серйозних алергічних реакцій, якщо вони випадково з’їдять невелику кількість їжі, на яку в них алергія.
Омалізумаб, який Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів спочатку схвалило для лікування таких захворювань, як алергічна астма та хронічна кропив’янка, зв’язується з антитілами, які спричиняють алергічні реакції, й інактивує їх. На основі даних, зібраних у новому дослідженні, 16 лютого 2024 року Управління дозволило омалізумаб для зниження ризику алергічних реакцій на харчові продукти. Усі учасники наукової розвідки мали сильну алергію на арахіс і щонайменше ще на два інші продукти. Після чотирьох місяців ін’єкцій омалізумабу раз на місяць або раз на два місяці дві третини учасників, які отримували препарат, споживали невелику кількість алергенної їжі і не розвивали патологічних реакцій.
У дослідженні взяли участь 177 дітей із принаймні трьома харчовими алергіями в кожного, з яких 38 % були віком від 1 до 5 років, 37 % – від 6 до 11 років і 25 % – від 12 років і старше. Серйозна харчова алергія учасників була підтверджена шкірним тестуванням і харчовими пробами; вони реагували на менш ніж 100 міліграмів білка арахісу. Дві третини учасників були випадковим чином розподілені для отримання ін’єкцій омалізумабу, а одна третина – ін’єкцій плацебо; ін'єкції проводилися протягом 16 тижнів. Дози ліків встановлювали на основі маси тіла кожного учасника та рівня IgE, причому ін’єкції робили кожні два або чотири тижні, залежно від необхідної дози. Після повторного тестування 79 пацієнтів (66,9 %), які приймали омалізумаб, могли переносити принаймні 600 мг білка арахісу, що відповідає кількості двох або трьох арахісових горіхів, порівнюючи з лише чотирма пацієнтами (6,8 %), які отримували плацебо.
Джерело: https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMoa2312382