23 листопада, 2025
Будесонід із сурфактантом: тривалі дослідження спростовують очікування щодо профілактики бронхолегеневої дисплазії
Нове багатоцентрове клінічне дослідження, результати якого опубліковані у виданні JAMA, поставило під сумнів ефективність інтратрахеальних стероїдів у профілактиці бронхолегеневої дисплазії (БЛД) або зниженні смертності серед недоношених немовлят. Попри багатонадійні дані попередніх малих досліджень, додавання будесоніду до стандартної сурфактантної терапії не забезпечило жодної клінічно значущої переваги.
У дослідження було залучено 641 немовля, які народилися в терміні 22–28 тижнів або з масою 401–1000 г. Усі діти отримали сурфактант протягом перших 50 годин життя, після чого частину з них рандомізували для додаткового введення будесоніду через ендотрахеальну трубку. Здобуті результати продемонстрували відсутність користі такої комбінації. Частота кінцевої точки – БЛД або смерть до 36 тижнів постменструального гестаційного віку – виявилася практично однаковою: 68,5 % у групі будесоніду із сурфактантом і 67,9 % у групі лише сурфактанту.
Ці результати суперечать раннім невеликим дослідженням, які припускали потенційну користь протизапальної терапії в поєднанні із сурфактантом. Однак, як зазначають науковці, саме масштаб, стандартизація протоколів і багатоцентровий дизайн нового випробування роблять висновки найбільш переконливими на сьогодні.
Попри це, клінічний інтерес до інтратрахеальних стероїдів не згасає. Дослідники планують вивчати можливість персоналізованого підходу – наприклад, у немовлят із вираженим запаленням або генетичною схильністю до розвитку тяжкої БЛД. «Ми досі не знаємо, чи може цей метод працювати для певних підгруп – наприклад, дітей із високим рівнем запалення або значним пренатальним стресом», – зазначила Марта Перес, доцентка кафедри педіатрії Північно-Західного університету (Іллінойс, США) і співавторка дослідження.
БЛД залишається однією з найчастіших і найсерйозніших довготривалих патологій у недоношених немовлят, попри значний прогрес неонатологічної допомоги. Сурфактантна терапія є основою лікування, однак потреба в додаткових ефективних стратегіях, як і раніше, нагальна. «У нас ще багато клінічних запитань і невизначеностей щодо оптимальних підходів до лікування найменших пацієнтів – дослідження повинні тривати», – наголосила Перес.
Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jama/article-abstract/2839355