22 червня, 2021
Двадцятирічне спостережне дослідження пов'язує дитячу депресію з порушенням здоров'я та соціальним функціонуванням у дорослому віці
Депресія серед молоді у віці від 10 до 24 років є одночасно провідною причиною стресу та можливим фактором ризику розвитку майбутніх захворювань та порушень. Згідно з результатами дослідження, опублікованого у Журналі Американської академії дитячої та підліткової психіатрії (JAACAP), депресія у дитячому або юнацькому віці пов'язана з вищим рівнем тривожності та вживання наркотичних речовин, погіршенням стану здоров'я та соціальної діяльності, меншими фінансовими та освітніми досягненнями, підвищенням злочинних нахилів у дорослому житті.
Висновки базуються на даних дослідження, яке тривало з 1993 року та в якому взяли участь 1420 осіб із південно-східних регіонів США.
Провідний автор проєкту кандидат наук, професор кафедри психіатрії Університету Вермонта (США) William Copeland розповів: «Кожен з дванадцяти дітей бореться з депресією у віці від 9 до 16 років, дівчата частіше страждають від цього захворювання. Це загальна проблема дитинства, яка, на жаль, часто залишається непоміченою для дорослих у житті дітей, включаючи батьків, вчителів та педіатрів. Відомо, що у нас є ефективні методи для допомоги дітям, які страждають на депресію. Проблема полягає у тому, що у реальній практиці більшість дітей з депресією взагалі ніколи не отримують лікування і їм доводиться справлятися з цією проблемою самостійно. Це дослідження наголошує на наслідках цієї незадоволеної потреби».
Учасників дослідження оцінювали на наявність симптомів депресії за допомогою інтерв'ю з дітьми та одним із їхніх батьків до восьми разів у віці від 9 до 16 років. Потім ці самі учасники спостерігались до чотирьох разів у молодому віці – у 19, 21, 25 і 30 років, щоб оцінити їх психічний стан та інші показники щодо здоров’я, добробуту, злочинності та соціальних результатів.
Діагноз депресії в дитячому віці асоціювався з широким спектром гірших показників добробуту в зрілому віці. Ці зв’язки між ранньою депресією та поганими результатами для дорослих зберігались і після того, як врахували ранній вплив таких негараздів, як низький соціально-економічний статус, сімейні проблеми, жорстоке поводження та знущання.
Цей взаємозв’язок був найпомітнішим у дітей, які хронічно виявляли високий рівень депресивних проявів протягом дитинства, а не тих, які випадково повідомляли про симптоми депресії в один короткий проміжок часу. Цей висновок узгоджується з думкою, що стійкий депресивний настрій в дитинстві, зокрема, пов'язаний з найгіршими довгостроковими результатами для дорослих.
Співавтор дослідження магістр і аспірант кафедри нейронауки Університету Уппсала (Швеція) Iman Alaie зазначив: «Учасники дослідження, у яких симптоми депресії розпочалися у підлітковому віці, насправді, мали гірші результати у довгостроковій перспективі, ніж ті, у кого перші прояви цього психічного розладу були діагностовані ще у дитинстві. З точки зору розвитку хвороби, це було досить несподіваною знахідкою, враховуючи нинішнє визнання того, що більш ранній початок розладу може віщувати гірші результати».
Є й обнадійливі висновки.
Так, діти з ознаками депресії, які отримували спеціалізовану допомогу, рідше мали проблеми, пов’язані із психічним здоров’ям (особливо тривожність) у зрілому віці. Однак навіть ті учасники дослідження, які отримували необхідне лікування, продовжували виявляти проблеми в інших важливих сферах, в т.ч. вживання наркотичних речовин. Це наштовхує на думку, що лише послуги з охорони психічного здоров'я дітей та підлітків не можуть бути панацеєю проти всіх майбутніх фізичних чи соціальних проблем.
«Дані висновки підкреслюють важливість своєчасного та ефективного лікування депресивних розладів у дітей, але ми також повинні враховувати їх додаткові потреби в підтримці під час переходу до дорослого життя», - акцентував доцент кафедри дитячої та підліткової психіатрії Університету Уппсала Ulf Jonsson.
Загалом, дослідження підтверджує значне навантаження на громадське здоров'я внаслідок дитячої депресії, особливо коли симптоми цього розладу спостерігаються протягом тривалого періоду часу. «Коли ми розглядаємо тягар депресії на дітей, їхні сім'ї та школу, і дивимося на це з точки зору громадського здоров'я, стає зрозумілим, що нам потрібно краще працювати над пом'якшенням факторів ризику розвитку депресії у дітей і підлітків, коли це можливо, вдосконалювати процеси скринінгу для виявлення дитячої депресії та застосовувати, засновані на доказових даних, профілактичні заходи та методи лікування», – додала докторка наук, професорка кафедри психології Університету Цюріха (Швейцарія) Lilly Shanahan.