1 квітня, 2026
Чому аутизм частіше діагностують у хлопчиків? Учені дослідили захисну роль Х-хромосоми
Розлади аутистичного спектра характеризуються вираженою статевою диспропорцією: орієнтовно чотири хлопчики з діагнозом на одну дівчинку. Тривалий час це пояснювали переважно діагностичними упередженнями, оскільки клінічні критерії та інструменти скринінгу формувалися на основі чоловічих вибірок. Унаслідок цього дівчата частіше залишаються недіагностованими або отримують діагноз пізніше, що ускладнює своєчасне втручання. Однак накопичення даних про статеві відмінності за інших захворювань змушує переглянути суто соціальне пояснення такої нерівності.
Сучасні генетичні дослідження свідчать, що жінки з аутизмом зазвичай мають вищий «мутаційний тягар» – більшу кількість генетичних варіантів, асоційованих із розладом, порівнюючи із чоловіками. Це стало основою концепції «жіночого захисного ефекту» (female protective effect), яка передбачає існування біологічних механізмів, що підвищують резистентність до розвитку аутизму в жінок. Проте конкретні молекулярні основи цього явища тривалий час залишалися неясними.
Нове теоретичне обґрунтування, запропоноване дослідниками Массачусетського технологічного інституту (США), пов’язує захисний ефект із функціонуванням Х-хромосоми. У жінок є дві Х-хромосоми (XX), тоді як у чоловіків – одна (XY). Хоча одна із Х-хромосом традиційно вважалася інактивованою (Xi), сучасні дані демонструють її активну регуляторну роль. Частина генів «уникає» інактивації та експресується з обох копій, формуючи підвищений рівень продуктів генів, що регулюють ключові клітинні процеси.
Ці гени є дозозалежними регуляторами, які впливають на експресію тисяч інших генів, зокрема тих, що залучені до нейророзвитку. Подвійна експресія таких генів у жінок потенційно створює буферний ефект, що знижує вплив патогенних мутацій. У чоловіків, позбавлених цієї додаткової копії, аналогічні генетичні зміни частіше реалізуються в «поломку» розвитку.
Подібний механізм може пояснювати статеву диспропорцію не лише за аутизму, а й інших вроджених і нейророзвиткових станів. Зокрема, пілоростеноз також частіше виникає у хлопчиків, і для маніфестації в дівчат потрібна більша кількість генетичних порушень. Це свідчить про універсальність принципу, за яким статеві хромосоми модулюють ризик розвитку захворювань.
Запропонована модель має потенційні клінічні наслідки. Вона підкреслює необхідність врахування статевих відмінностей за розроблення діагностичних критеріїв, інтерпретації генетичних тестів і планування персоналізованого лікування. Розуміння ролі Х-хромосоми може сприяти створенню нових терапевтичних стратегій, спрямованих на модифікацію експресії ключових генів.
Загалом нові дані підтримують мультифакторну природу статевих відмінностей при розладах аутистичного спектра, де поєднуються як соціальні, так і біологічні чинники. Подальші дослідження в цьому напрямі можуть змінити підходи до ранньої діагностики, водночас поглиблюючи розуміння патогенезу нейророзвиткових розладів.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41588-026-02534-w