26 серпня, 2025
Свинячі легені у трансплантології: дослідники діляться результатами першого клінічного експерименту
Світова трансплантологія стоїть перед серйозним викликом: потреба в донорських органах значно перевищує їхню наявність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, нині задовольняється лише близько 10 % глобальної потреби у трансплантаціях. Саме тому дослідження у сфері ксенотрансплантації – пересадки органів від генетично модифікованих тварин людині – набувають усе більшого значення.
Нещодавно китайські вчені повідомили про успішну пересадку легені від свині до пацієнта зі смертю мозку. Донорським органом була ліва легеня свині породи Bama Xiang, яка мала шість генетичних модифікацій, спрямованих на зменшення ризику відторгнення. Трансплантат залишався функціональним протягом дев’яти днів (216 годин), що є важливим підтвердженням життєздатності підходу.
Ключовим досягненням стало те, що не виникло гострого відторгнення – блискавичної імунної реакції, яка зазвичай зупиняє розвиток подібних експериментів. Легеня демонструвала газообмін та не мала ознак інфекції. Проте вже через добу після операції з’явилися ознаки набряку та пошкодження тканин, імовірно, спричинені запальною реакцією, посиленою станом мозкової смерті в реципієнта. Навіть за умови агресивної імуносупресії поступово розвивалося ураження, зумовлене антитілами.
Особлива складність легеневої ксенотрансплантації полягає у високій чутливості цього органа до факторів довкілля. Легені постійно контактують із мікроорганізмами, забруднювачами та іншими подразниками, що робить їхню імунну систему надзвичайно активною. Для трансплантології це подвійний виклик: необхідно забезпечити імунну толерантність, не позбавивши орган здатності до захисту від інфекцій.
Учені наголошують, що дослідження перебуває на початковому етапі. Потрібно вдосконалити імуносупресивні схеми, оптимізувати генетичні модифікації донорських органів і створити кращі стратегії їхнього збереження. Водночас паралельно розглядають інші шляхи розширення доступу до трансплантатів – від «ремонту» непридатних людських легень до вирощування органів із використанням стовбурових клітин.
Попри скепсис експертів, які наголошують, що говорити про масове впровадження технології ще зарано, цей експеримент став важливою віхою. Досвід учених показує, що ксенотрансплантація легень принципово можлива, а кожен подібний крок наближає медицину до вирішення глобальної проблеми дефіциту органів.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41591-025-03861-x