18 березня, 2026
Спірометрія без суперечок: GOLD і GLI узгодили критерії діагностики ХОЗЛ
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) вражає майже 480 млн людей, і щороку цей стан спричиняє близько 3,7 млн летальних випадків. Водночас значна частина пацієнтів тривалий час залишаються недіагностованими. У спільній заяві Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) і Global Lung Function Initiative (GLI) представлено узгоджену позицію щодо використання та інтерпретації спірометрії для підтвердження діагнозу ХОЗЛ, що має зменшити багаторічну плутанину у клінічній практиці.
Спірометрія залишається основним об’єктивним методом виявлення обмеження повітряного потоку – ключової функціональної ознаки ХОЗЛ. Однак понад три десятиліття серед фахівців триває дискусія щодо того, який поріг показника ОФВ₁/ФЖЄЛ (співвідношення об’єму форсованого видиху за першу секунду до форсованої життєвої ємності легень) необхідно використовувати для підтвердження обструкції. Рекомендації GOLD традиційно пропонують фіксоване співвідношення <0,7 після бронходилятації, тоді як GLI та низка настанов інших провідних організацій підтримують використання нижньої межі норми, розрахованої на основі референтних популяцій (5 перцентиль).
Кожен із підходів має власні клінічні переваги та обмеження. Фіксований поріг є простим у застосуванні та зручним для повсякденної практики, однак не враховує вікові зміни функції легень і може призводити до недооцінки обструкції в молодших пацієнтів або до надмірної діагностики в літніх. Використання перцентильної системи дозволяє врахувати індивідуальні параметри – вік, зріст і стать, але залежить від характеристик референтної популяції і теоретично може сприяти гіпердіагностиці в молодших осіб із мінімальними симптомами.
Важливим результатом спільної роботи GOLD і GLI стало визнання того, що ці підходи не є взаємовиключними. Обидві організації підкреслюють, що спірометричні показники не повинні трактуватися ізольовано від клінічного контексту. Діагноз ХОЗЛ має ґрунтуватися на поєднанні даних функціонального тестування з анамнезом, факторами ризику (передусім курінням або професійними інгаляційними впливами) та наявністю респіраторних симптомів.
Важливим аспектом є також якість проведення дослідження. Для коректної інтерпретації необхідно забезпечити технічно правильний форсований видих від максимального вдиху до досягнення плато експіраторного потоку без артефактів. За умови нормальних значень ОФВ₁, ФЖЄЛ і співвідношення цих показників обструктивне порушення вентиляції фактично виключається. Якщо ж результати виявляються у «прикордонній зоні» (близько 0,6–0,8), експерти рекомендують повторне тестування або додаткові обстеження.
Окрему увагу приділено інтерпретації відповіді на бронходилятатори. Підкреслюється необхідність розмежування понять бронходилятаційної відповіді та оборотності обструкції. Збільшення показників ОФВ₁ або ФЖЄЛ після інгаляції бронходилятатора не обов’язково означає повну нормалізацію співвідношення цих показників і не виключає ХОЗЛ.
Консенсус GOLD і GLI фактично завершує тривалу методологічну дискусію, зауважує на практичному використанні спірометрії та її ролі в ранньому виявленні ХОЗЛ. Оптимізація рекомендацій має спростити клінічні алгоритми для лікарів первинної ланки та пульмонологів і сприяти ширшому застосуванню функціональної діагностики.
Джерело: https://publications.ersnet.org/content/erj/early/2026/02/26/1399300302574-2025