18 березня, 2026
EULAR оновив рекомендації лікування ревматоїдного артриту, спростивши клінічний алгоритм
Європейський альянс ревматологічних асоціацій, або EULAR (European Alliance of Associations for Rheumatology), оприлюднив п’яте оновлення рекомендацій щодо лікування ревматоїдного артриту (РА) – одного з найпоширеніших хронічних запальних ревматичних захворювань. Документ, опублікований у журналі Annals of the Rheumatic Diseases у березні 2026 року, узагальнює сучасні дані щодо застосування базисних протиревматичних препаратів – від традиційних синтетичних засобів до біологічних препаратів та інгібіторів янус-кіназ (JAK).
Оновлені рекомендації стали результатом міжнародної співпраці ревматологів, науковців і представників пацієнтських організацій. У новій версії кількість рекомендацій зменшено з 11 до 9: одну з попередніх вилучено, а дві об’єднано. Це найкомпактніша версія документа за 15 років його існування – такий підхід має на меті спростити клінічний алгоритм лікування та полегшити його практичне застосування.
Документ містить п’ять загальних принципів і дев’ять конкретних рекомендацій. Підкреслюється, що ведення пацієнтів із РА повинно здійснюватися переважно ревматологами, а терапевтичні рішення мають прийматися спільно з пацієнтом. За вибору лікування необхідно враховувати активність захворювання, безпеку препаратів, супутні хвороби, а також ризик структурного ушкодження суглобів. Водночас наголошується на значному індивідуальному та соціально-економічному тягарі РА, на що також слід зважати під час планування терапії.
Як і в попередніх версіях, ключовим принципом залишається максимально ранній початок терапії. Базисні протиревматичні препарати рекомендовано призначати одразу після встановлення діагнозу. Метотрексат і надалі розглядається як препарат першої лінії для більшості пацієнтів. У рекомендаціях також детально розглянуто роль глюкокортикоїдів як тимчасової терапії, а також місце біологічних препаратів та інгібіторів JAK – єдиної групи таргетних синтетичних препаратів, схвалених для лікування РА.
Окрема увага приділяється стратегії «treat-to-target» – лікуванню з орієнтацією на досягнення чітко визначеної мети, якою є ремісія або низька активність захворювання. Рекомендації описують підходи до моніторингу ефективності лікування та дії лікаря у випадку недостатньої відповіді на терапію. Однією з важливих змін стало вилучення попередньої стратифікації пацієнтів за чинниками несприятливого прогнозу після неефективності початкової терапії, оскільки сам факт невдачі стартового лікування вже розглядається як фактор підвищеного ризику.
Також уточнено підходи до ведення пацієнтів у стані тривалої ремісії. Якщо раніше після скасування глюкокортикоїдів розглядалася можливість поступового зменшення дози препаратів, то тепер у рекомендаціях підкреслюється перевага продовження базисної терапії. Зниження дози допускається в ретельно відібраних пацієнтів, однак повне припинення лікування зазвичай не рекомендується через високий ризик рецидиву.
Як підсумовує співголова робочої групи професор Крістофер Едвардс, «повне вилікування ревматоїдного артриту залишається рідкісним, і припинення терапії в більшості випадків призводить до загострення, особливо в пацієнтів, які отримують біологічні препарати або інгібітори JAK». Очікується, що подальші дослідження, зокрема у сфері ранніх стадій захворювання та так званого «передревматоїдного» стану, у майбутньому доповнять ці рекомендації новими терапевтичними можливостями.
Джерело: https://ard.eular.org/article/S0003-4967(26)00075-0/fulltext