1 лютого, 2021
Дослідження розкриває ефективну терапевтичну стратегію запобігання прогресування колоректального раку
Дослідники з Університету Наґоя (Японія) виявили, що колоректальні тканини раку містять принаймні два типи фібробластів, а саме фібробласти, що сприяють розвитку раку, і такі, що стримують розвиток онкологічного захворювання, і що баланс між ними значною мірою бере участь у прогресуванні колоректального раку.
Висновки дослідження, нещодавно опубліковані в журналі Gastroenterology (doi.org/10.1053/j.gastro.2020.11.011.), дозволяють припустити, що штучна зміна балансу між двома типами клітин може стримувати поширення колоректальних ракових пухлин, що може стати ефективною стратегією запобігання прогресування раку.
Тканини пухлини містять як ракові, так і незлоякісні клітини, такі як фібробласти. Попередні дослідження показали, що поширення фібробластів значною мірою бере участь у прогресуванні колоректального раку.
Фібробласти у тканинах пухлини, асоційовані із раком (cancer-associated fibroblasts – CAFs), поділяються принаймні на дві популяції: ті, які сприяють прогресуванню раку, і ті, які його стримують. Перешкода функції CAFs може бути перспективним методом запобігання прогресування раку, але недосконале розуміння того, що саме лежить в основі гетерогенності CAFs, перешкоджає розвитку цього перспективного напрямку.
У нормальних тканинах товстої кишки, білки кісткового морфогенезу (bone morphogenetic proteins – BMPs), які секретуються стромальними клітинами, як відомо, відіграють вирішальну роль у регулюванні гомеостазу кишечника, тоді як у ракових тканинах товстої кишки вони вважаються пов'язаними із прогресуванням онкологічного захворювання.
У цьому контексті дослідницька група на чолі із професорами Ацуші Еномото і Масахіде Такахаші з Вищої школи медицини Університету Наґоя провела дослідження , щоб визначити, як клітини строми запускають механізми участі BMPs у прогресуванні колоректального раку.
Команда вчених вперше проаналізувала вичерпні дані профілювання експресії генів, пов'язаних із BMPs, які виражені в колоректальних CAFs. Були ідентифіковані два типи білків для кодування такими генами: meflin і gremlin 1.
Далі, щоб дослідити актуальність цих білків при прогресуванні колоректального раку, професор Еномото та його колеги, які раніше показали, що білок meflin відіграє певну роль у стримі прогресування раку підшлункової залози, провели дослідження у співпраці із вченими з Університету Аделаїди і Південно-Австралійського інституту охорони здоров'я та медичних досліджень, які провели випробування, зосереджені на ролі білка gremlin 1 як інгібітора BMPs у кишечнику.
Спільна дослідницька група вивчила прогнозну значимість експресії білків meflin і gremlin 1 у хворих на колоректальний рак і виявила, що ті пацієнти, у кого високий рівень протеїну meflin, мають сприятливий прогноз, тоді як ті, у кого високі значення gremlin 1, – гірші прогнози.
Крім того, експерименти за допомогою моделі з мишами показали, що проліферація колоректальних ракових клітин може бути придушена шляхом введення gremlin 1-нейтралізувальних антитіл або переекспресії білка meflin.