Головна Новини Терапія та сімейна медицина Більше білка та жирів, менше ультраобробленої їжі, або Останні дієтичні

13 січня, 2026

Більше білка та жирів, менше ультраобробленої їжі, або Останні дієтичні

Більше білка та жирів, менше ультраобробленої їжі, або Останні дієтичні

Оприлюднені в січні 2026 року оновлені Дієтичні рекомендації для американців на 2025–2030 роки (Dietary Guidelines for Americans) стали одними з найбільш дискусійних за всю історію цього документа. Настанова формує основу державних програм харчування, клінічної нутриціології та профілактики хронічних захворювань, а також впливає на національні рекомендації інших країн. Ключовий меседж оновленої версії – повернення до «справжньої їжі» з акцентом на білок, відмова від знежирених молочних продуктів та істотне обмеження ультраоброблених страв.

На відміну від попередніх рекомендацій, нові настанови радять споживати білок у кожний прийом їжі з різних джерел без чіткого наголосу на «нежирності». Запропонований рівень білка 1,2–1,6 г/кг маси тіла на добу істотно перевищує традиційні референтні значення і може мати клінічне значення для пацієнтів із саркопенією, ожирінням, інсулінорезистентністю та в літньому віці. Водночас таке підвищення виходить за межі класичної профілактичної місії рекомендацій і потребує індивідуальної клінічної оцінки, особливо у людей із хронічною хворобою нирок.

Ще однією принциповою зміною стало повернення повножирових молочних продуктів. Формально обмеження насичених жирів збережене на рівні <10 % добової енергії, що створює певну внутрішню суперечність рекомендацій. У практичному вимірі це ускладнює застосування рекомендацій без ризику перевищення споживання насичених жирів, особливо у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Уперше на офіційному рівні чітко задекларовано необхідність уникати ультраоброблених продуктів. І хоча термін «ультраоброблені» досі не має уніфікованого регуляторного визначення, зростає кількість даних, що пов’язують такі продукти з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу та серцево-судинними подіями.

Окрему занепокоєність у наукової спільноти викликав сам процес формування рекомендацій. Значна частина положень базується не на звіті незалежного науково-консультативного комітету, а на альтернативному документі із менш прозорою методологією та невизначеним рівнем експертного рецензування. Це підвищує ризик селективного використання доказів і потенційного зміщення акцентів.

У підсумку, нові Дієтичні рекомендації містять низку потенційно корисних для клінічної практики ідей – насамперед щодо зменшення ультраобробленої їжі та достатнього споживання білка. Водночас внутрішні суперечності й методологічні питання вимагають від лікарів критичного підходу та персоналізації харчових порад, а не сліпого наслідування універсальних норм. У довгостроковій перспективі клінічна цінність цих настанов залежатиме від того, наскільки вони будуть підкріплені якісними рандомізованими дослідженнями та інтегровані в індивідуальні стратегії профілактики й лікування хронічних захворювань.

Джерело: https://cdn.realfood.gov/DGA.pdf