9 лютого, 2026
Як уникнути надмірного лікування інфекцій сечостатевої системи: алгоритми для різних форматів медичної допомоги
Зростання обсягів телемедичної допомоги суттєво ускладнило ведення пацієнтів із підозрою на інфекцію сечової системи (ІСС). В умовах, коли майже третина амбулаторних курсів антибіотиків для лікування нібито ІСС виявляється невиправданою, лікарі дедалі частіше змушені ухвалювати рішення без огляду пацієнта, ґрунтуючись лише на описі симптомів та власному досвіді. Нові узгоджені рекомендації, опубліковані у JAMA Network Open, пропонують чіткі критерії доречності тестування, антибіотикотерапії та маршрутизації пацієнтів у телемедичних і очних форматах.
Робоча група авторів застосувала методологію, що поєднує аналіз доказів і оцінки провідних світових фахівців. До складу панелі ввійшли 13 експертів з ургентної допомоги, геріатрії, урології, інфекційних хвороб та урогінекології. Фахівці оцінили 136 клінічних сценаріїв, що охоплювали симптоми нижніх і верхніх сечових шляхів, анамнестичні фактори ризику антибіотикорезистентності, анамнез урологічних втручань і супутніх станів. На підставі понад тисячу індивідуальних оцінок створено два алгоритми прийняття рішень – окремо для чоловіків і для жінок, які не є вагітними.
В алгоритмах першим кроком є негайне виявлення ознак ускладненого перебігу – підозри на обструкцію, пієлонефрит або ускладнений цистит. Такі пацієнти мають бути скеровані на очну консультацію того ж дня для оцінки тяжкості стану, вимірювання життєвих показників, проведення фізикального огляду та за потреби – парентеральної терапії. Це принципово важливо з огляду на те, що позаочні сервіси часто випускають критичні симптоми, які виявляються лише під час огляду.
Другим кроком є диференціація специфічних урологічних симптомів від неспецифічних проявів, що можуть свідчити про іншу патологію – від вагініту до нефролітіазу. Пацієнтів із моносимптомами, такими як ізольована зміна запаху або кольору сечі, рекомендовано одразу інформувати про неінфекційні причини таких проявів і утриматися від тестування та антибіотиків.
Найбільш суттєво алгоритми розходяться для чоловіків і жінок. У жінок із типовими симптомами неускладненої інфекції нижніх сечових шляхів та відсутністю факторів ризику резистентності допустима емпірична антибіотикотерапія без попереднього тестування. Водночас усі чоловіки та жінки з факторами ризику мають пройти аналіз сечі з подальшим посівом, одночасно взяття матеріалу рекомендоване до початку лікування навіть у разі телемедичного звернення. На думку всіх експертів, призначення антибіотиків лише на підставі загального аналізу сечі без можливості проведення посіву є недоречним через високий рівень хибнопозитивних результатів.
Алгоритми також враховують ситуації, коли пацієнт не може швидко надати зразок сечі або фізично відвідати медичний заклад. У таких випадках допускається емпіричне лікування, але із чіткою рекомендацією до подальшого лабораторного підтвердження. Такий підхід дозволяє балансувати між безпекою та реальними обмеженнями сучасного амбулаторного догляду.
Узгоджені критерії вперше систематизують прийняття рішень щодо ведення підозри на ІСС у телемедичних умовах і роблять вагомий внесок у раціональне застосування антибіотиків. Запропонована структура вже зараз є цінним інструментом для лікарів, які щоденно працюють в умовах високої частоти необґрунтованих звернень та ризику недоцільного призначення антибіотиків.
Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jamanetworkopen/fullarticle/2844483