5 листопада, 2026
Втрачають кінцівки не лише на війні: історії повернення 11-річної Віри і 16-річного Богдана до активного життя з протезуванням
Коли ми говоримо про людей з ампутаціями в Україні, а це, за наявними даними НСЗУ, понад 95 тисяч станом на початок 2025 р., на думку відразу спадає війна. Безперечно, російська збройна агресія – головний фактор, через який наші військові та цивільні сьогодні втрачають кінцівки. Втім, онкологічні захворювання, рідкісні діагнози, ускладнення після операцій і нещасні випадки також стають причиною ампутацій серед дорослих і дітей.
Ще нещодавно Віра каталася на велосипеді, захоплювалася бальними танцями і спортом, а вже сьогодні мусить знову вчитися ходити. Богдан любив важку атлетику, проте плани на майбутнє перекреслила хвороба. Обоє сьогодні борються з онкологічним захворюванням, через яке втратили кінцівки, і паралельно проходять протезування й адаптацію в «Medical Center Orthotics & Prosthetics (MCOP) Україна». Адже діти понад усе на світі хочуть бути знову активними і незалежними.
Не почуватися інакшою: історія Віри
До одинадцяти років Віра була цілком здоровою, активною дитиною, доки у неї не почало боліти коліно. Обстеження виявило остеосаркому – злоякісну пухлину кістки. Хворобу діагностували на стадії, коли вже не вдалося зберегти кінцівку.
Віра пройшла хімієтерапію, потім їй зробили високу ампутацію. Перші місяці після операції були непростими. Дівчинка пересувалася на кріслі колісному, а вдома – на милицях. Найважче було витримувати фантомні болі, від яких не рятували ані спеціальні вправи, ані інші методи, до яких вдавалася родина.
Але понад усе дівчинка хотіла знову ходити. Ампутація із вичленуванням у кульшовому суглобі, яку їй зробили, є одним із найскладніших випадків для протезування. Тому до першого навчального протеза їй було важко звикати.
«Через високу ампутацію протез постійно завдавав їй дискомфорту, і, щоб його відкорегувати, нам доводилося їздити з Полтавщини до Харкова по п’ять годин в один бік», – згадує пані Олена, мама Віри.
Згодом у «MCOP Україна» Віра отримала сучасний протез з електронним коліном. Для дівчинки це означало не просто можливість рухатися зручніше. Завдяки новому коліну вона може безпечніше спускатися сходами і похилими поверхнями, а отже, бути самостійнішою.
Із новим протезом Віра може гуляти, їздити на велосипеді та самокаті. Незабаром планує повернутися до школи.
«Коли донька хоче щось спробувати, ми пробуємо. Вона хоче їздити на велосипеді – окей. Хоче на самокаті – будемо пробувати. Для мене найважливіше, щоб вона не відчувала себе обмеженою і могла робити те, що хоче», – вважає пані Олена.
Попри хімієтерапію опановує протез: історія Богдана
Богдан завжди любив силові види спорту, однак у вересні 2020 р., ще підлітком, йому почав дошкуляти біль у нозі під час присідань із вагою, він не міг повністю стати на п’ятку. Спершу це пояснювали травмою, та й лікарі не виявили жодних проблем – ні фізичних, ні з нервовою системою.
Діагностичний шлях виявився довгим. У 2023 р. Богдану поставили діагноз «міопатія». Його стан поступово погіршувався, дедалі частіше підвищувалася температура, турбувала слабкість. Лише через півтора року на рентгені виявили незрозуміле утворення у правій гомілковій кістці. Лікарі встановили аневризмальну кісту, через яку в жовтні 2025 р. хлопцеві довелося ампутувати ногу нижче коліна.
А вже у грудні цього ж року лікарі під час додаткового обстеження виявили пухлину – знадобилася друга ампутація, цього разу вище коліна.
З того часу Богдан отримує онкологічну терапію, і це значно ускладнює його реабілітацію.
«Випадок Богдана набагато складніший, ніж здається на перший погляд, – розповідає фізичний терапевт «МСОР Україна» Вероніка Кравченко. – Після препаратів, які він отримує в межах терапії, у нього збільшується набряк і погіршується самопочуття. Часом Богдан почувається добре, має стабільні об’єми, щоб протез сидів фізіологічно правильно. Але таких днів не завжди достатньо, щоб досягти швидкого прогресу за три місяці на протезі».
Втім, хлопець докладає всю силу волі, щоб не переривати тренування з фізичним терапевтом. Спершу пробував ходити в паралельних брусах. Йому допомагали фізичні терапевти і новий знайомий Артем із подібною ампутацією. Тоді він добре опанував техніку викидання коліна, що є запорукою правильної та безпечної ходи на протезі.
Далі вчився ходити на милицях поза брусом, сідати і вставати, підійматися і спускатися похилою поверхнею, безпечно падати.
Коли Богдан опанував техніку ходіння на протезі за допомогою милиць, йому дозволили забрати протез додому. На наступне заняття він приїхав уже з двома милицями – на одну спирався, іншу тримав напоготові.
Сьогодні він ходить без допоміжних засобів і за доброго самопочуття долає до 5 км. У вільний час в’яже з паракорду і любить майструвати.
Те, про що юнак мріяв всі ці роки лікування, здійснилося. Він знову гуляє, зустрічається з друзями, а якось навіть забрав на пошті посилку вагою 14 кг, чим неабияк здивував батьків. Зараз Богдан завершує курс занять із фізичним терапевтом і готується до отримання постійного карбонового куксоприймача.
Директор «MCOP Україна» Андрій Петрук наголошує, що для команди центру принципово важливо приймати пацієнтів незалежно від причини ампутації.
«Ми звикли, що про протезування говорять переважно в контексті війни, і це справедливо – саме ветерани сьогодні становлять більшість наших пацієнтів. Але протезування дітей, як Віри та Богдана, – це окрема, дуже важлива частина нашої роботи. З дорослим пацієнтом ми плануємо на роки вперед, а з дитиною – на десятиліття: вона ще ростиме, і протез доведеться не раз змінювати і підлаштовувати. Тому найважливіше для нас – щоб попри все вона була активною і мала щасливе дитинство», – зазначає Андрій Петрук.
Про «MCOP Україна»
Цей міжнародний центр понад 20 років забезпечує високотехнологічне протезування і відновлення для людей з ампутаціями будь-якої складності. Понад 17 років МСОР був офіційним партнером Міністерства оборони США в протезуванні американських військових, які брали участь у війнах в Афганістані та Іраку.
З березня 2025 р. він працює в Україні, у Києві.
Завдяки сучасному протезуванню і програмам адаптації від MCOP понад 120 українських ветеранів вже змогли повернутися до звичного життя, хобі, знайти роботу і створити сім’ю. Більше про протезування і програми відновлення у «MCOP Україна» можна довідатися на сайті центру https://mcop.com.ua/en.
Протезування пацієнтів відбувається за фінансової підтримки міжнародного благодійного фонду Future for Ukraine.
Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хімієтерапія» № 5 (105) 2026 р.
