Головна Оториноларингологія Дослідження ефективності препарату Полідекса з фенілефрином у комплексній терапії пацієнтів із гострим бактеріальним риносинуситом

15 березня, 2025

Дослідження ефективності препарату Полідекса з фенілефрином у комплексній терапії пацієнтів із гострим бактеріальним риносинуситом

Автори:
Б.Н. Біль, к.м.н., доцент, заслужений лікар України, керівник Міського науково-практичного центру ендоскопічної риноларингології, завідувач отоларингологічного відділення КНП «КМКЛ № 9»; Я.С. Начеса, лікар-отоларинголог; Л.В. Назаренко, КНП «КМКЛ № 9» , м. Київ

Bil'_B_N.webpШвидкий розвиток фармацевтичної та технічних галузей дозволяє створювати ефективні топічні форми медикаментозних засобів, які легко вводяться, мають високу концентрацію у вогнищі патологічного процесу та незначний системний вплив. Через анатомічну будову та постійний контакт із патогенами отоларингологічні органи найбільш схильні до виникнення вірусних і бактеріальних інфекцій, проте ті самі фактори відкривають можливості для використання різноманітних препаратів місцевої дії у формі спреїв або крапель у разі наявності цих захворювань [1, 6-8]. Окрім уже зазначених класичних вимог до місцевих препаратів, для створення комплаєнсу з пацієнтами краще використовувати комбінацію всіх необхідних діючих речовин в одному флаконі. Ймовірність того, що пацієнт буде, згідно з призначенням,  регулярно використовувати один спрей, є набагато вищою, ніж вірогідність застосування ≥2 різних флаконів, що підвищує ефективність лікування [4].

Таким вимогам відповідає препарат Полідекса з фенілефрином, який рекомендований для використання при гострих риносинуситах. Комбінація двох антибактеріальних компонентів, деконгестанту та інтраназального глюкокортикоїду дозволяє використовувати його як при пост­вірусних риносинуситах із метою профілактики бактеріальних ускладнень, так і при гострих бактеріальних риносинуситах у комбінації з системним антибактеріальним засобом для лікування [1, 2, 5].

Мета

Оцінити ефективність та безпечність використання комбінації неоміцину сульфату 6500 МО/мл, поліміксину В сульфату 10000 МО/мл, дексаметазону натрію метасульфобензоату 0,25 мг/мл, фенілефрину гідрохлориду 2,5 мг/мл у складі назального спрею Полідекса з фенілефрином у комплексній терапії пацієнтів  із гострим бактеріальним риносинуситом.

Матеріали та методи

Дослідження проводилося на базі отоларингологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 9» упродовж грудня 2024 – ​лютого 2025 року. У випробуванні взяли участь 50 пацієнтів із діагнозом гострого бактеріального риносинуситу, які перебували на амбулаторному лікуванні.

Діагноз установлений за критеріями, зазначеними в уніфікованому клінічному протоколі [3], тобто наявність щонайменше 3 симптомів із таких:

  • виділення з порожнини носа (переважно з одного боку) й одночасна наявність слизових або гнійних виділень у носовій порожнині (за риноскопії);
  • значний локальний біль (переважно однобічний);
  • гарячка (>38 °C);
  • підвищення ШОЕ / рівня С-реактивного білка;
  • двофазність захворювання (поява погіршення після першої, тобто легшої фази захворювання).

Пацієнтів рандомізували методом випадкових чисел на дві групи. Основна група складалася із 30 хворих (16 жінок і 14 чоловіків), середній вік становив 36±5,5 року; конт­рольна група мала 20 пацієнтів (11 жінок, 9 чоловіків), середній вік – ​37±4,5 року; групи були репрезентативними за статтю й віком (p>0,05). Основна група отримувала антибактеріальну емпіричну терапію першого ряду (пацієнти не мали гіперчутливості до β-лактамних антибіотиків в анамнезі) – ​амоксицилін/клавуланат 875/125 мг 2 р/добу впродовж 7 днів, промивання носу сольовим розчином щонайменше 4 р/добу та назальний спрей ­Полідекса з фенілефрином (по 1 вприскуванню в кожну ніздрю 4 р/добу протягом 5 днів із ­можливістю продовження до 7 днів за призначенням лікаря). Контрольна група хворих отримувала аналогічну терапію антибактеріальним засобом і сольовим розчином, а також застосовувала спрей з мометазоном 50 мкг/дозу (по 2 вприскування в кожну ніздрю 2 р/добу 7 днів).

Первинний огляд передбачав збір скарг та анамнезу; виключення «загрозливих» симптомів гострого бактеріального риносинуситу (періорбітальний набряк / гіперемія, зміщення очного яблука, двоїння в очах, офтальмоплегія, зниження гостроти зору, виражений головний біль у лобній ділянці (одно- чи двобічний), припухлість у ділянці лоба, менінгеальні або неврологічні ознаки), які потребують госпіталізації; отоларингологічний огляд: риноскопію, орофарингоскопію, отоскопію; аналіз крові з лейкоцитарною формулою і визначенням С-реактивного білка. Комп’ютерна томографія приносових синусів проводилася лише 3 хворим, котрі потребували уточнення діа­гнозу. Для самооцінки тяжкості ­симптомів ­використовувалася візуально-аналогова шкала (ВАШ) – ​відрізок завдовжки 10 см, де 0 см – ​симптом не становить труднощів, 10 см – ​становить неймовірні труднощі; за результатами можна оцінити ступінь прояву ознаки: легкий (0-3 см), помірний (3-7 см) і тяжкий (7-10 см). Для подальшої інтерпретації та статистичного аналізу пацієнтів попросили оцінити за цією шкалою кожен із таких критеріїв окремо:

  • закладеність носа;
  • головний біль;
  • біль у ділянці обличчя;
  • зміна нюху;
  • виділення з носа;
  • чхання;
  • симптоми загальної інтоксикації.

Повторні огляди з метою оцінки стану пацієнтів і корекції лікування (за потреби) проводилися на 3-й, 5-й, 7-й дні захворювання.

Всі хворі розуміли суть випробування й добровільно брали в ньому участь, крім того, їх попередили про ризики виникнення побічних ­реакцій та дії у разі їхнього виникнення.

Статистичний аналіз проводився з метою оцінки результатів за ВАШ на 1-й, 3-й, 5-й і 7-й дні, а також загальної тривалості захворювання. Використовувалося програмне забезпечення STATISTICA (v. 13.3) для опису даних – ​середнє арифметичне (М), а також визначення стандартної похибки (m) для порівняння критеріїв непараметричної статистики Манна – ​Уїтні, крім того, точний тест Фішера. Різниця вважалася достовірною при p<0,05.

Результати та обговорення

Перед початком лікування в усіх пацієнтів підтвердили бактеріальний генез захворювання; в загальному аналізі крові спостерігалися лейкоцитоз і підвищення ШОЕ в 42 (84%) хворих, підвищення температури тіла (>38 °C) – ​у 45 (90%) осіб, наявність при риноскопії виділень у всіх 50 (100%) пацієнтів. Під час першого звернення різниці у вираженості симптомів у групі порівняння не було виявлено. З другого візиту (на 3-й день захворювання) спостерігалася тенденція до меншої вираженості симптомів в основній групі порівняно з контрольною, яка продовжується і в подальші дні. Найбільша різниця у вираженості симптомів, яка підтверджується і статистично, спостерігається в місцевих проявах захворювання, що вказує на ефективність місцевої дії спрею Полідекса з фенілефрином (табл. 1).

Таблиця 1. Результати оцінки вираженості симптомів гострого бактеріального риносинуситу за ВАШ

Діагностичний критерій

1-й день

3-й день

5-й день

7-й день

основна група (n=30)

контрольна група (n=20)

основна група (n=30)

контрольна група (n=20)

основна група (n=30)

контрольна група (n=20)

основна група (n=30)

контрольна група (n=20)

Закладеність носа, бали (M±m)

8,1±2,51

8,2±2,44

5,9±2,12*

7,2±2,93

2,3 ±0,52*

4,9±0,89

0,5±0,05*

1,6±0,22

Головний біль, бали (M±m)

7,2±2,03

7,1±2,19

4,2±0,97

4,3±1,14

1,9±0,44

2,3±0,37

1,0±0,32

1,1±0,29

Біль у ділянці обличчя, бали (M±m)

6,4±1,96

6,4±1,91

4,1±1,52

4,5±1,72

2,1±0,25

2,4±0,54

0,5±0,04

0,7±0,06

Зміна нюху, бали (M±m)

7,8±2,54

7,7±2,67

3,3±0,85*

5,6±2,73

1,1±0,23*

2,3±0,41

0,3±0,02*

1,2±0,18

Виділення з носа, бали (M±m)

9,0±1,17

9,1±0,93

4,9±1,53*

6,7±2,34

1,2±0,14*

2,3±0,36

0,5±0,11*

1,2±0,34

Чхання, бали (M±m)

6,5±1,56

6,4±1,14

2,3±0,55

3,1±0,98

1,0±0,08

1,2±0,29

0,2±0,05

0,3±0,12

Симптоми загальної інтоксикації, бали (M±m)

9,3±0,78

9,4±1,12

5,3±1,38

6,2±2,03

2,3±0,64

2,8±0,58

1,0±0,23

1,1±0,30

Всього, бали (M±m)

54,2±5,23

54,4±6,11

30,5±3,45*

37,6±3,16

11,9±3,50*

17,9±4,25

4±1,25*

7,1±2,48*

Примітки: * p<0,05 порівняно з контрольною групою. Лікування: основна група – амоксицилін/клавуланат 875/125 мг 2 р/добу 7 днів, промивання носа сольовим розчином, спрей Полідекса з фенілефрином 4 р/добу 5-7 днів; контрольна група – амоксицилін/клавуланат 875/125 мг 2 р/добу 7 днів, промивання носа сольовим розчином, спрей з мометазоном 2 р/добу 7 днів.

Окрім того, загальна середня кількість балів також була достовірно нижчою з 3-го дня захворювання: 30,5±3,45 і 37,6±3,16 бала, 11,9±3,5 та 17,9±4,25 бала, 4±1,25 і 7,1±2,48 бала відповідно (р<0,05).

Варто зазначити, що в основній групі необхідність продовження застосування спрею Полідекса з фенілефрином ще на 2 дні по 1 вприс­куванню 3 р/день виникла лише в 3 (10%) хворих, що свідчить про доцільність стандартного курсу лікування протягом 5 днів.

На рисунках 1-3 представлено графіки покращення основних місцевих симптомів – ​закладеності носа, ринореї та зміни нюху в групах порівняння (p<0,05 з 3-го дня).

ZU_4_2025_Polidex_pic_1.webp

Рис. 1. Результати оцінювання закладеності носа за ВАШ у групах порівняння

ZU_4_2025_Polidex_pic_2.webp

Рис. 2. Результати оцінювання погіршення нюху за ВАШ у групах порівняння

ZU_4_2025_Polidex_pic_3.webp

Рис. 3. Результати оцінювання виділень з носа за ВАШ у групах порівняння

Середня тривалість захворювання також відрізнялася в групах порівняння і була достовірно нижчою в основній групі – ​5,1±1,2 та 6,5±1,4 дня відповідно (p<0,05). 73% пацієнтів основної групи спостерігали, що відчувають себе здоровими на 5-й день захворювання; водночас у контрольній групі таких осіб було лише 45%. Схожа тенденція спостерігалася із 4-го дня захворювання і вирівнялася лише на 7-й день, коли лікування закінчувалося в обох групах.

Динаміка одужання представлена в таблиці 2.

Таблиця 2. Частка пацієнтів, які вважали себе здоровими на 4-7-й день лікування в групах порівняння

День захворювання

Частка пацієнтів, що вважали себе здоровими

основна група (n=30), % (n)

контрольна група
(n=20), % (n)

4-й день

33% (10)

25% (5)

5-й день

73% (22)*

45% (9)

6-й день

93% (28)*

70% (14)

7-й день

100% (30)

95% (19)

Примітка: *  ​p<0,05 порівняно з контрольною групою.

 

Побічних ефектів під час проведеного лікування не виникло в жодного з хворих обох груп, що свідчить на користь безпечності використання обох комбінацій для лікування гострого бактеріального риносинуситу.

Основна група, котра використовувала в терапії спрей Полідекса  з фенілефрином, показала кращі результати як у редукції симптомів (особливо місцевих), так і в загальній тривалості лікування. Це може бути пов’язано з декількома факторами.

По-перше, комбінація інтраназального кортикостероїду – ​дексаметазону натрію метасульфобензоату з деконгестантом – фенілефрину гідрохлоридом дозволяє одночасно зменшити набряк слизової оболонки за рахунок як судинного компонента, так і ­блокування прозапальних цитокінів. Це створює передумови для швидкого відновлення дренажу пазух та адекватної санації приносових синусів. Окрім того, це пришвидшує потрап­ляння інших двох компонентів до основного вогнища інфекційного процесу. По-друге, при поєднанні двох антибіотиків – поліміксину В сульфату та неоміцину сульфату – розширюється спектр антимікробної дії щодо більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, які спричиняють інфекційно-запальні захворювання носової порожнини та придаткових пазух носа. Спрей Полідекса з фенілефрином забезпечує бактерицидну дію проти 24 збудників: Acinetobacter, Aeromonas, Alcaligenes, Citrobacter, Enterobacter, E. coli, Klebsiella, Moraxella, P. aeruginosa, Salmonella, Shigella, S. maltophilia, Corynebacterium, Listeria monocytogenes, Met-S Staphylococcus, B. catarrhalis, Campylobacter, H. influenzae, Morganella, Proteus, Providencia, Serratia, Yersinia, Pasteurella [2, 5]. Використання топічних антибактеріальних засобів дозволяє створити високу їхню концентрацію місцево, що ефективно діє на збудників гострого бактеріального риносинуситу, проте не чинить вираженої системної дії, а це є величезною перевагою через відсутність нефро- та гепатотоксичності.

Компоненти спрею Полідекса з фенілефрином мають синергію, потенціюють дію один одного і можуть сприяти швидшому мікробіологічному одужанню, а також зменшенню вираженості місцевих симптомів – ​закладеності носа, ринореї, погіршенню нюху та місцевого болю. Поєднання цих факторів дозволяє досягти основної мети лікування – ​швидшого одужання з мінімальними побічними ефектами для організму.

Висновки

Використання препарату ­Полідекса з фенілефрином, який містить комбінацію нео­міцину сульфату, поліміксину В сульфату, дексаметазону натрію метасульфобензоату, феніл­ефрину гідро­хлориду, є ефективним у комплексному лікуванні гострих бактеріальних риносинуситів.

За рахунок швидкого зменшення вираженості місцевих симптомів і пришвидшення одужання спрей Полідекса з фенілефрином ефективно та безпечно доповнить системну анти­бактеріальну терапію в пацієнтів із гострим бактеріальним риносинуситом.

Полідекса з фенілефрином, спрей назальний, розчин. Власник реєстраційного посвідчення:  Лабораторії Бушара Рекордаті, Франція.

Список літератур и знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (590), 2025 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (590), 2025 р