7 березня, 2025
Порівняльне дослідження препаратів рисперидону при лікуванні шизофренії та інших психотичних розладів
Шизофренія – поширений хронічний психічний розлад, на який страждають понад 24 млн осіб у світі. Шизофренія характеризується широким спектром психопатологічних симптомів, як-то позитивні (галюцинації, маячні думки, грандіозність, підозрілість, ворожість), негативні (притуплений афект, емоційна відстороненість, апатія, соціальна ізоляція), нейрокогнітивні (порушення концентрації уваги, зниження короткочасної пам’яті та швидкості обробки інформації, дезорганізація мислення) й афективні (тривожність, напруженість, почуття провини, депресія). У пацієнтів відзначається суттєве порушення якості життя й соціального функціонування, що включають роботу і навчання, незалежність та самостійність, соціальну активність, повсякденну діяльність, міжособистісну комунікацію тощо [1].
За рівнем глобального тягаря хвороби (DALY), шизофренія є однією із 20 найчастіших причин інвалідності у світі. Це потребує значних економічних витрат, які лише у США перевищують 150 млрд доларів на рік. Шизофренія скорочує тривалість життя та пов’язана із втричі вищою смертністю через поширеність факторів ризику (як-то ожиріння, цукровий діабет, метаболічний синдром, дисліпідемія, куріння), збільшення кількості самогубств, погану підтримку здоров’я та недостатній доступ до профілактичної медицини, догляду і лікування порівняно із показниками загальної популяції [2].
Основою фармакологічного лікування шизофренії є застосування антипсихотичних препаратів. Вони використовуються з метою лікування гострих епізодів шизофренії, підтримувальної терапії та запобігання рецидиву захворювання в межах профілактики. Сучасні антипсихотики при лікуванні шизофренії контролюють психічний стан пацієнта, ефективні щодо полегшення позитивних та негативних симптомів, зменшують імовірність рецидиву захворювання, покращують якість життя і соціальне функціонування [3]. При лікуванні шизофренії та маніакальних епізодів на тлі біполярних розладів, за короткочасного застосування при виразній агресії або тяжких психічних симптомах у пацієнтів із деменцією, а також за симптоматичної терапії зухвалих опозиційних розладів або інших порушень соціальної поведінки у дітей, підлітків та дорослих із розумовою відсталістю, які мають прояви деструктивної поведінки, у психіатрії найчастіше застосовують атиповий антипсихотик рисперидон [4].
Попри те, що рисперидон є потужним антагоністом D2-рецепторів, завдяки чому зменшує виразність позитивних симптомів шизофренії, він рідше викликає пригнічення рухової активності та каталепсію, ніж класичні нейролептики. Збалансований центральний антагонізм препарату щодо серотоніну й дофаміну може сприяти зниженню частоти появи екстрапірамідних побічних ефектів і розширення терапевтичної активності стосовно негативних та афективних симптомів шизофренії [5].
Питання оцінки терапевтичної еквівалентності повною мірою адресується до дженериків рисперидону, які протягом багатьох років посідають одну із лідируючих позицій серед інших атипових антипсихотичних засобів при лікуванні шизофренії [6]. За останнє десятиліття кількість дженериків рисперидону на українському фармацевтичному ринку прогресивно збільшилася за рахунок появи як препаратів закордонного, так і вітчизняного виробництва, серед яких Рисперон, Торендо, Рілептид, Риспаксол, Росемід, Риспетрил, Ерідон, Нейриспін тощо [7].
Проблема вибору різних препаратів рисперидону є дуже актуальною на етапі амбулаторної підтримувальної терапії, особливо якщо хворі змушені використовувати ліки самостійно.
Було проведене дослідження, присвячене порівняльному оцінюванню ефективності, переносимості та безпеки дженериків рисперидону, які застосовуються в Україні при лікуванні шизофренії та інших психотичних розладів.
Матеріали й методи дослідження
Багатоцентрове порівняльне відкрите 12-тижневе дослідження ефективності, переносимості та безпеки препаратів рисперидону включало 280 хворих на шизофренію та інші психотичні розлади, які спостерігалися у психіатричних закладах Київської, Дніпропетровської, Львівської, Тернопільської, Вінницької, Чернігівської, Миколаївської, Харківської, Черкаської, Одеської, Рівненської, Волинської, Полтавської областей.
Критерії включення:
- амбулаторні пацієнти чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 50 років із діагнозом шизофренії або інших психотичних розладів за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКХ‑10) – F20-F29, які приймали пероральні дженерики рисперидону в стабільних дозах упродовж щонайменше трьох місяців перед включенням у дослідження;
- підписання інформованої згоди на участь у дослідженні.
До критеріїв виключення належали: гострий психотичний стан із психомоторним збудженням; клінічно значущі негативні та/або нейрокогнітивні симптоми; критерії залежності від психоактивних речовин; клінічно значущі супутні соматичні та/або неврологічні захворювання; активні суїцидальні думки та/або поведінка впродовж шести місяців; ризик заподіяння шкоди собі або іншим особам; відсутність вагітності та грудного вигодовування у жінок.
Оцінку ефективності, переносимості й безпеки препаратів рисперидону при лікуванні шизофренії та інших психотичних розладів проводили три рази впродовж усього дослідження: за першого (місяць 1), другого (місяць 2) та третього візиту (місяць 3).
Під час дослідження застосовувалися клініко-соціальний, соціально-психологічний, клініко-психопатологічний та математико-статистичний методи. Крім того, з метою вивчення клініко-соціальних показників у обстежених було розроблено напівструктуровану анкету, яка включала соціально-демографічні та клінічні відомості пацієнтів: вік, стать, вік початку і тривалість захворювання, фактори виникнення поточного епізоду, визначення препаратів рисперидону, комплаєнс за останній місяць (оцінка прихильності до терапії, суб’єктивна задоволеність під час лікування).
Під час лікування препаратами рисперидону використовувалася шкала загального клінічного враження для оцінки тяжкості психотичних розладів (CGI-S) [8]. Рівень дотримання режиму терапії визначали за допомогою шкали оцінки прихильності до лікування (MARS) [9]. Структуру та тяжкість небажаних явищ, пов’язаних із прийманням антипсихотиків, аналізували за допомогою шкали нейролептичних побічних ефектів Глазго (GASS) [10]. Для математико-статистичного методу дослідження застосовували програмне забезпечення Microsoft Excel 2023. Кількісні математичні зміни були наведені як середні значення та стандартне відхилення. Для аналізу непараметричних статистичних змінних слугував U-критерій Манна – Уїтні. Показник р<0,05 вважався статистично достовірним.
Результати дослідження та обговорення
Аналіз клініко-соціальних показників продемонстрував, що половина обстежених знаходилася у віковій групі від 35 років (50,4%; p<0,05). У суттєвішої частки пацієнтів (60%) початок психічного захворювання припадав на вік 16-20 років (p<0,05), його тривалість становила до 5 років (52,4%; p<0,05). У більшості випадків (52,4%) основною причиною виникнення поточного психотичного епізоду була низька прихильність до лікування (p<0,05) (табл. 1).
|
Таблиця 1. Клініко-соціальні показники пацієнтів із психотичними розладами, які приймали препарати рисперидону |
|
|
Клініко-соціальні показники |
Пацієнти, що отримували препарати рисперидону (n=280) |
|
Вік До 20 років 21‑25 років 26‑30 років 31‑35 років >35 років |
17 (6,1%) 20 (7,1%) 45 (16%) 57 (20,4%) 141 (50,4%) |
|
Стать Чоловіки Жінки |
147 (52,5%) 133 (47,5%) |
|
Вік початку захворювання До 15 років 16‑20 років 21‑25 років 26‑30 років Від 30 років |
24 (8,6%) 60 (21,4%) 108 (38,6%) 59 (21%) 29 (10,4%) |
|
Тривалість захворювання До 6 місяців 6‑12 місяців 1‑5 років 6‑10 років Від 30 років |
50 (17,8%) 38 (13,6%) 59 (21%) 81 (28,9%) 52 (18,7%) |
|
Фактори виникнення поточного психотичного епізоду Психотравма / значний стрес Коморбідні соматичні захворювання Вживання психоактивних речовин Відсутність комплаєнсу Інші |
69 (24,6%) 23 (8,3%) 27 (9,6%) 146 (52,4%) 15 (5,1%) |
Переважна більшість учасників (63,5%) за МКХ‑10 мала клінічний діагноз параноїдної шизофренії з різним типом перебігу. В решти хворих (36,5%) спостерігалися інші психотичні порушення (табл. 2).
|
Таблиця 2. Розподіл встановленого клінічного діагнозу в пацієнтів із психотичними розладами, які приймали препарати рисперидону |
|
|
Клінічний діагноз |
Пацієнти, що отримували препарати рисперидону (n=280) |
|
Шизофренія (F20) |
178 (63,5%) |
|
Гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії (F23.1) |
136 (12,8%) |
|
Гострий шизофреноподібний психотичний розлад (F23.2) |
15 (5,4%) |
|
Шизотиповий розлад (F21) |
2 (4,4%) |
|
Гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії (F23.0) |
11 (3,9%) |
|
Шизоафективний розлад, маніакальний тип (F25.0) |
9 (3,2%) |
|
Шизоафективний розлад, депресивний тип (F25.1) |
8 (2,8%) |
|
Шизоафективний розлад, змішаний тип (F25.2) |
7 (2,6%) |
|
Маячний розлад (F22) |
4 (1,4%) |
Із метою дослідження серед 280 хворих на шизофренію та інші психотичні розлади, що приймали препарати рисперидону різних брендів, 232 (82,9%) були переведені за медичними показаннями на препарат Рисперон®. Серед інших дженериків рисперидону Ерідон приймали 86 осіб (37,1%), Торендо – 40 (17,3%), Росемід – 28 (12,1%), Риспаксол – 23 (10%), Рілептид – 19 (8,2%), Риспетрил – 10 (7,3%), Нейриспін – 16 (6,9%) та Рисперидон-Сандоз – 3 (1,1%).
Добова доза рисперидонів становила від 1 до 12 мг. Середня добова доза рисперидону була 4,22±1,70 мг.
Варто зазначити, що 86,9% пацієнтів, які приймали Рисперон®, мали середній та високий рівень прихильності до терапії за останні три місяці лікування на відміну від 73,7% осіб при використанні рисперидонів інших брендів. Особливу увагу до себе привертають хворі, в яких під час застосування Рисперону комлаєнс становив 80‑100%, на відміну від тих, хто отримував інші дженерики (рис. 1). Динаміка дотримання режиму лікування за шкалою MARS під час приймання препарату Рисперон®, відображена на рисунку 2.
Рис. 1. Кількість пацієнтів, які мали комплаєнс 80-100% під час приймання препаратів рисперидону
Рис. 2. Динаміка дотримання пацієнтами режиму терапії препаратом Рисперон®
Під час першого візиту (місяць 1) середня оцінка прихильності до терапії у пацієнтів, які перейшли з інших дженериків рисперидону на Рисперон®, становила 5,56±2,3 бала, що відповідало помірному рівню. Впродовж застосування препарату Рисперон® середня оцінка дотримання режиму лікування достовірно збільшилася до 8,19±1,62 бала на третьому візиті (місяць 3), що свідчило про високий комплаєнс серед хворих (р<0,001).
Необхідно також відзначити, що переважна більшість учасників (84,7%), які приймали Рисперон®, були задоволені своїм лікуванням на відміну від 68,6% тих, хто отримував інші рисперидони (р<0,05) (рис. 3). На додаток, переважна частка пацієнтів (90,7%) на тлі терапії препаратом Рисперон® мала покращення суб’єктивної оцінки ефективності лікування різного ступеня на відміну від 76,5% тих, хто застосовував рисперидони інших брендів (р<0,05) (рис. 4). При цьому суб’єктивне поліпшення ефективності терапії >50% наприкінці дослідження демонструвала більшість хворих (57,6%) на препараті Рисперон®.
Рис. 3. Суб’єктивна оцінка задоволеності пацієнтів лікуванням препаратами рисперидону
Рис. 4. Суб’єктивна оцінка ефективності лікування препаратами рисперидону
Під час переходу з інших дженериків рисперидону на Рисперон® середня оцінка тяжкості психічного розладу на первинному огляді (візит 1) становила 4,38±0,69 бала, що відповідало психічному захворюванню помірного/тяжкого ступеня. Вже через місяць лікування (візит 2) препаратом Рисперон® виразність психічного розладу в пацієнтів достовірно зменшилася до низького/помірного ступеня (3,68±0,67 бала; р<0,05). Своєю чергою наприкінці терапії (візит 3) тяжкість психічного розладу вже була чітко низькою (3,02±0,65 бала; р<0,001) (рис. 5).
Рис. 5. Динаміка тяжкості психічного розладу під час приймання препарату Рисперон®
Структура нейролептичних побічних ефектів за шкалою GASS у пацієнтів, які приймали Рисперон® та інші дженерики рисперидону, показана в таблиці 3.
|
Таблиця 3. Нейролептичні побічні ефекти у пацієнтів під час приймання препаратів рисперидону за шкалою GASS |
||
|
Небажані явища |
Рисперон® (n=280) |
Інші рисперидони (n=232) |
|
Відсутні |
107 (38,2%) |
47 (20,2%) |
|
Екстрапірамідні симптоми |
18 (6,4%) |
25 (10,8%) |
|
Акатизія |
20 (7,2%) |
28 (12%) |
|
Інсомнія |
14 (5%) |
23 (9,9%) |
|
Метаболічний синдром (підвищення ваги) |
55 (19,7%) |
51 (21,9%) |
|
Гіперпролактинемія |
14 (5%) |
10 (4,3%) |
|
Сексологічні порушення |
22 (7,8%) |
25 (10,8%) |
|
Зайва седація / сонливість |
16 (5,7%) |
15 (6,5%) |
|
Ортостатична гіпотонія |
6 (2,1%) |
6 (2,7%) |
|
Холінолітичні побічні ефекти |
8 (2,9%) |
2 (0,9%) |
|
Загалом |
280 (100%) |
232 (100%) |
Результати демонструють, що третина пацієнтів (38,2%), які приймали Рисперон®, взагалі не мала нейролептичних побічних ефектів на відміну від осіб, що отримували інші препарати рисперидону (20,2%; р<0,001). Водночас у хворих, які застосовували інші дженерики рисперидону, найчастіше спостерігалися метаболічний синдром (21,9%), акатизія (12%; р<0,05), екстрапірамідні симптоми (10,8%; р<0,05) – паркінсонізм, дискінезія, дистонія, а також сексологічні порушення (10,8%; р<0,05). Загальна оцінка тяжкості нейролептичних побічних ефектів у пацієнтів під час приймання препарату Рисперон® за шкалою GASS продемонстрована на рисунку 6.
Рис. 6. Динаміка тяжкості нейролептичних побічних ефектів під час приймання препарату Рисперон®
Під час переходу від інших дженериків рисперидону на Рисперон® середня загальна оцінка тяжкості нейролептичних несприятливих явищ становила 12,91±6,10 бала та відповідала помірному ступеню. Вже через місяць приймання препарату Рисперон® тяжкість нейролептичних побічних ефектів за шкалою GASS достовірно знизилася до легких проявів (9,99±7,34 бала; р<0,05), а наприкінці лікування відповідала низькому рівню, або ж вони взагалі були відсутні (4,58±2,28 бала; р<0,001).
Також варто зауважити, що під час терапії препаратом Рисперон® порівняно із попереднім застосуванням інших дженериків рисперидону в 92,2% пацієнтів зменшилося суб’єктивне переживання тяжкості нейролептичних побічних ефектів (рис. 7).
Рис. 7. Загальна оцінка суб’єктивного переживання тяжкості нейролептичних побічних ефектів у пацієнтів, які приймали Рисперон®
Звертає на себе увагу той факт, що наприкінці лікування 44% пацієнтів, які приймали Рисперон®, відзначили певне зниження тяжкості нейролептичних ефектів порівняно із попереднім лікуванням іншим рисперидоном, 32% – значне їх зменшення, а 16% – повне зникнення (р<0,001). Водночас тільки у 8% учасників була відсутня позитивна динамика суб’єктивного переживання тяжкості небажаних явищ.
Висновки
Вперше в Україні було проведене багатоцентрове порівняльне дослідження ефективності та переносимості препаратів рисперидону різних брендів при лікуванні шизофренії та психотичних розладів. За результатами, було продемонстровано перевагу препарату Рисперон® над іншими дженериками рисперидону. У переважної більшості пацієнтів, які застосовували Рисперон®, відзначалися:
- найвищий комплаєнс;
- найкраща задоволеність лікуванням;
- поліпшення ефективності терапії.
Наприкінці лікування тяжкість психічного розладу знизилася до легких проявів, а несприятливі явища були слабо вираженими або взагалі відсутні. Під час використання препарату Рисперон® порівняно із попередньою терапією іншими дженериками рисперидону тяжкість нейролептичних побічних ефектів у пацієнтів зменшилася.
За рахунок швидкої дії Рисперон® є препаратом вибору для купірування агресії та ажитації, а завдяки стабільному ефекту контролює виникнення маячних думок та галюцінацій, тому потужно знижує психотичні симптоми. Рисперон® – еталонний рисперидон із кращою переносимістю та безпекою, що має міжнародні сертифікати якості виробництва та доведену клінічну біоеквівалентність. Рисперон® заслужив довіру як пацієнтів, так і лікарів та є лідером за призначеннями, що доведено великою кількістю задоволених терапією хворих.
Література
- Orsolini L., Pompili S., Volpe U. Schizophrenia: A Narrative Review of Etiopathogenetic, Diagnostic and Treatment Aspects // Journal of Clinical Medicine. – 2022. – 11 (17). – P. 40‑50.
- Xuanxuan L., Ning W., Song J., Liu J., Yuan J., Song R., Liu L., Mei L., Shuangshuang Y., Yudong W., Pan R., Weizhuo Y., Xiaoyu J., Yuxuan L., Yunfeng L., Xiaoni S., Jian C. The global burden of schizophrenia and the impact of urbanization during 1990‑2019: An analysis of the global burden of disease study 2019 // Environmental Research. – 2023. – 232 (1). – P. 116‑305.
- Karabulat E., Uslu E. Schizophrenia and medication adherence: Associated factors // Archives of Psychiatric Nursing. – 2024. – 49. – P. 47‑54.
- Umbricht D., Kane J. M. Risperidone: efficacy and safety // Schizophr Bull. – 1995. – 21 (4). – P. 593‑606.
- Himei A., Okamura T. Evaluation of the clinical efficacy of risperidone for untreated and treated cases of schizophrenia from various aspects // Psychiatry Clin Neurosci. – 2005. – 59 (5). – P. 556‑562.
- Chih-Wei H., Sheng-Yu L., Liang-Jen W. Comparison of the effectiveness of brand-name and generic antipsychotic drugs for treating patients with schizophrenia in Taiwan// Schizophr Res. – 2018. – 193. – P. 107‑113.
- Препарати рисперидону, зареєстровані в Україні: https://compendium.com.ua/uk/result/?term=%D0%A0%D0%98%D0%A1%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%98%D0%94%D0%9E%D0%9D.
- Busner J. The Clinical Global Impressions Scale // Psychiatry (Edgmont). – 4 (7). – P. 28‑37.
- Hai Yan Chan A., Horne R., Hankins M., Chisari C. The Medication Adherence Report Scale: A measurement tool for eliciting patients’ reports of nonadherence // British Journal of Clinical Pharmacology. – 2020. – 86 (7). – P. 1281‑1288.
- Waddell L., Taylor M. A new self-rating scale for detecting atypical or second-generation antipsychotic side effects // Journal of Psychopharmacology. – 2008. – 22 (3). – P. 238‑243.