6 червня, 2026

Конгрес Європейського респіраторного товариства 2025: 35-річна традиція висвітлення цікавих сторін науки і практики здоров’я органів дихання

Автори:

С.Г. Опімах, к. мед. н., ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», м. Київ

Конгрес ERS, що відбувся 27 вересня –1 жовтня 2025 року в Амстердамі (Нідерланди), укотре надав унікальну можливість для налагодження зв’язків дослідникам з усього світу, які працюють у галузі респіраторних захворювань. Для понад 22 тис делегатів цей захід став динамічним форумом для поширення нових знань та співпраці [1].

Європейське респіраторне товариство (European Respiratory Society) є однією з провідних медичних організацій у галузі захворювань органів дихання, кількість членів якої постійно зростає і натепер налічує понад 160 країн. ERS надає пріоритет науці, освіті та адвокації з метою сприяння здоров’ю легень, полегшення страждань від захворювань і впровадження стандартів респіраторної медицини в усьому світі. ERS було створено у 1990 р. шляхом об’єднання заснованої в 1966 р. наукової фундації Societas Europaea Physiologiae Clinicae Respoiratoriae та клінічної спільноти European Society of Pneumology, історія якої була започаткована у 1981 році. Так від 1990 року почалася додаткова важлива місія – робота з інтеграції теорії та практики, сприяння впровадженню результатів наукових розробок у клініку.

Вхід в особистий кабінет Вхід

Реєстрація

Зареєструйтеся сьогодні — відкрийте нові можливості!

Видатною подією в календарі ERS є конгреси, які представляють передові, високоякісні дослідження, надають інформацію про новітні досягнення в лікуванні респіраторних захворювань (РЗ) і дають фахівцям можливість обмінюватися передовим досвідом. Перший в історії Конгрес ERS відбувся в Брюсселі (Бельгія) у 1991 р., і відтоді його проводять щороку.

Конгрес ERS об’єднує експертів для презентації та обговорення останніх наукових і клінічних здобутків у галузі пульмонології та суміжних дисциплін. Мета конгресу ERS – головної річної події у сфері респіраторної медицини – поліпшити допомогу пацієнтам і результати лікування шляхом сприяння співпраці та поширенню знань між фахівцями. Однією з цілей конгресу є надання наукової інформації. Також цей захід робить внесок в освіту та співпрацю. Він надає фахівцям можливості навчатися у провідних експертів завдяки сесіям, курсам післядипломної освіти та мережі контактів, що заохочує подальші дослідження та кооперацію. Обмін знаннями та обговорення нагальних проблем мають на меті безпосередньо перетворити науковий і клінічний прогрес на більш досконалу допомогу пацієнтам і кращі результати лікування. Конгрес також є ключовою подією для підвищення обізнаності про глобальні респіраторні проблеми, адвокацію та формування політики, представництва і захисту інтересів щодо поліпшення здоров’я легень у світовому масштабі.

Крім того, конгрес ERS заохочує до співпраці та надихає на нові партнерства, які сприяють поліпшенню здоров'я легень серед населення в майбутньому. Конгрес надає можливість членам ERS поспілкуватися, почути різні думки та обговорити стратегічні цілі та напрями розвитку Товариства. Особисті контакти, обмін думками з колегами і друзями, нові знайомства, які привносять цікаві точки зору та нові аспекти, навчання один в одного та, звичайно, перебування в доброзичливій атмосфері разом з однодумцями – усе це заохочує делегатів брати участь у кожному такому заході.

На Конгресі ERS‑2025 (27.09. –1.10.2025) (далі – Конгрес) були представлені останні розробки в усіх галузях респіраторної медицини. Делегати досліджували інновації щодо раннього виявлення захворювань, програм скринінгу та персоналізованого лікування, а також новітні методи терапії, спрямовані на поліпшення результатів лікування пацієнтів у всьому світі. Профілактика, принципи самодопомоги як елемент цілісного лікування, відмова від куріння залишалися центральними темами, тоді як сесії, присвячені глобальній нерівності, факторам ризику довкілля і забрудненню повітря, наголосили на необхідності співпраці та справедливого розподілу допомоги в різних регіонах планети [1].

Географія учасників

Згідно з програмою, де зазвичай вказують лише присутніх особисто доповідачів, на захід приїхали представники з усіх 27 країн – членів Європейського союзу, а також зі Сполученого Королівства, Швейцарії та інших країн – не членів ЄС: Норвегії, Ісландії, Північної Македонії, Албанії, Сербії, Молдови, Грузії, Боснії та Герцеговини. Американський континент представляли США, Канада, Мексика, Аргентина, Бразилія, Колумбія, Чилі. У порівнянні з 2023 роком не було доповідей із Венесуели, Парагваю, Перу, проте у 2025-му додалися Еквадор, Нікарагуа, Коста-Рика, Панама. Змінився склад доповідачів з Африканського континенту. У 2023 р. були представлені Алжир, Бенін, Ефіопія, Єгипет, Маврикій, Марокко, Мозамбік, Нігерія, Південна Африка, Танзанія, Туніс. У 2025-му – Бенін, Маврикій та Мозамбік доповідей не представили, але додалися Демократична Республіка Конго, Уганда та Буркіна-Фасо.

Азію у програмі Конгресу 2023 року представляли доповідачі з Азербайджану, Бангладеш, В’єтнаму, Ізраїлю, Індії, Індонезії, Ірану, Казахстану, Киргизстану, Катару, Китаю, Кувейту, Лівану, Малайзії, Монголії, Непалу, Об’єднаних Арабських Еміратів, Пакистану, Південної Кореї, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Таїланду, Туреччини, Узбекистану, Філіппін, Шрі-Ланки, Японії. Доповідей із Монголії не було, натомість додалися Тайвань, Арменія, Йорданія, Гонконг, Індонезія та Ірак. Традиційно були й доповідачі з Австралії та Нової Зеландії. Уже четвертий рік поспіль на захід не запрошують делегатів з росії та білорусі.

Окрім доповідачів із зазначених 93 країн, не виключається участь фахівців і з інших держав як делегатів або слухачів онлайн-формату.

І дійсно, згідно з оглядом результатів Конгресу, який було оприлюднено нещодавно [2], серед зареєстрованих 22 305 учасників 19 936 приїхали особисто і представляли 127 країн (табл. 1).

Таблиця 1. Основні показники Конгресу ERS 2025
Показник	Значення
Учасники (всього)	22 305
Офлайн	19 936
Онлайн	2369
Кількість країн	127
Пульмонологи	43%
Клінічні дослідники	19%
Інші медичні спеціалісти	9%
Лікарі інших спеціальностей	6%
Студенти	5%
Науковці	4%
Інші	14%
Велика Британія	12%
США	7%
Нідерланди	6%
Італія	6%
Франція	6%
Захворювання дихальних шляхів	73%
Респіраторні інфекції	48%
Інтерстиційні захворювання легень	40%
Критична допомога	32%
Порушення сну	31%

Глобальний вимір Конгресу був очевидним на кожній сесії. На сесіях із позначкою «глобальний» ділилися своїм досвідом доповідачі щонайменше з трьох різних континентів, під час таких засідань висвітлювали різноманітні підходи до респіраторної медицини та наголошували на важливості міжнародної співпраці.

Україна

2024 рік став визначним для пульмонологів України, оскільки завдяки плідній співпраці керівництва Асоціації фтизіатрів і пульмонологів України в особі президента асоціації – академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Ю.І. Фещенка і керівництва ERS пульмонологічна спільнота України увійшла в єдиний як медичний, так і науковий пульмонологічний простір Європи. Асоціація фтизіатрів і пульмонологів України є всеукраїнською громадською організацією, яка на основі спільних інтересів об’єднує вчених і пульмонологів, алергологів, фтизіатрів, сімейних лікарів, педіатрів і торакальних хірургів та бронхологів України. Асоціацію створено в 1999 р. на базі Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського. У 2024 р. Асоціація стала партнерською організацією ERS і була запрошена представляти українську медичну спільноту у World Village (спеціально облаштований простір для комунікацій на Конгресі).

У 2025 р. Асоціацію фтизіатрів і пульмонологів України було знову запрошено представити інформаційний стенд про свою діяльність на виставці національних товариств, що співпрацюють з ERS у World Village.

Наш стенд був одним із 71 національних і регіональних представництв на Конгресі.

Також у серпні 2024 р. було створено новий проєкт міжнародної співпраці під назвою «Українська респіраторна коаліція». Це стало можливим завдяки співпраці ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктора медичних наук, професора В.В. Петрушенко та активній роботі кандидата медичних наук О.О. Вільцанюк, яка є національним делегатом України в Європейському респіраторному товаристві, у співпраці з пацієнтською ГО «Асоціація рідкісного захворювання України – легенева гіпертензія» та ВГО «Асоціація алергологів України» в особі голови асоціації доктора медичних наук, професора С.В. Зайкова і секретаря асоціації доктора медичних наук, професора А.Є. Богомолова [3].

Українська респіраторна коаліція є частиною Міжнародної респіраторної коаліції, яка має на меті підтримати скорочення смертності від РЗ на третину до 2030 року. Україна завдяки цій співпраці стала 16-ю країною світу цього міжнародного об'єднання. Метою Української респіраторної коаліції є: підтримання пацієнтів із легеневими захворюваннями в умовах обмеженого доступу до медичних послуг; поглиблення співпраці з міжнародними організаціями для забезпечення належної підтримки українських пацієнтів і медичних працівників; розвиток інформаційних та освітніх програм для поліпшення обізнаності про РЗ як пацієнтів, так і працівників закладів охорони здоров’я України.

Українські науковці взяли участь у Конгресі 2025 року головним чином як доповідачі постерних сесій, а також презентували чотири усні доповіді.

Освіта

ERS зазвичай підтримує фахівців на початку кар’єри. На Конгресі 2025 року були проведені курси післядипломного навчання, які надали чудову можливість для нетворкінгу між учасниками і викладачами. У групових завданнях під керівництвом експертів учасники застосовували знання на практиці. Курси були присвячені таким темам, як астма, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), саркоїдоз, діагностика й лікування інтерстиційних захворювань легень, обструктивне апное сну, тяжкі інфекції органів дихання, легенева гіпертензія, УЗ-обстеження органів грудної клітки, інтерпретація тестів з оцінки функції легень, ведення легеневої емболії, неінвазивна вентиляторна підтримка, кардіореспіраторні навантажувальні тести, легенева реабілітація. На інтерактивних семінарах молоді дослідники та клініцисти мали можливість продемонструвати свою роботу, отримати відгуки та поспілкуватися зі світовими лідерами в цій галузі.

Програма

Традиційно програма Конгресу охоплювала величезну кількість важливих тем, надаючи можливість бути в курсі не лише подій у пульмонології, а й останніх оновлень у суміжних галузях, зокрема ревматології, кардіології, інфекційних захворювань та ін.

Вражаюча за своїм обсягом програма і різноманітність сесій та семінарів (через величезну кількість доповідей робота проводилась одночасно в 12 аудиторіях) створили для учасників неабиякі труднощі з вибором: хотілося відвідати геть усе. Як це часто буває, не було б щастя, якби нещастя не допомогло. Через упровадження онлайн-форматів подібних заходів унаслідок пандемії COVID‑19 людство отримало корисний досвід, тож усі зареєстровані делегати отримали можливість дивитися записи доповідей до кінця року.

Для учасників було створено мобільний додаток, опції якого допомагали зорієнтуватися у програмі Конгресу.

Основна тема Конгресу

На кожному конгресі визначається загальна тема, яка має на меті висвітлити певні актуальні аспекти респіраторної галузі.

У 2025 р. тема була зосереджена на нещодавно оновленій стратегії ERS, одним із пріоритетних напрямів якої є глобальна співпраця задля зменшення глобального тягаря РЗ. ERS прагне відігравати в цьому ключову роль. Тема «Здоров’я органів дихання в усьому світі» («Respiratory health around the globe») відображає той факт, що Конгрес ERS є платформою, яка заохочує до співпраці та обговорення між фахівцями з РЗ з усіх країн світу [4].

Постерні сесії

Цікавою частиною заходу є постерні сесії. Кожен лікар або дослідник може безкоштовно зареєструватися на платформі ERS та розмістити повідомлення про свою розробку або дослідження. Ухвалені матеріали представляють під час Конгресу або у вигляді коротких усних повідомлень, або (у більшості випадків) – за допомогою плакатів.

У 2025 р. відбулося 6 постерних сесій, для чого було виділено 40 окремих залів, кожен із яких вміщує 20 стендів. Під час однієї постерної сесії розглядалося 800 плакатів, а загалом на Конгресі окрім основної програми було представлено 4800 (!) стендових доповідей. Вони охоплювали надзвичайно широкий спектр тем. Треба зазначити, що постерні сесії відвідували представники фармацевтичних компаній (їх бейджі мали позначку «Industry»), які уважно вивчали розміщені на стендах матеріали.

Представники українських вишів, дослідницьких установ, лікарень і Центр громадського здоров'я МОЗ України презентували на конгресі 4 усні і 74 стендові доповіді.

Говорячи про скорочення смертності внаслідок РЗ, не можна забувати, що це залежить передусім від рівня доступності медичних послуг, який, своєю чергою, залежить від рівня економічного розвитку.

Яким є стан медичної науки у країнах із низьким рівнем доходів і які роботи вони презентували на Конгресі? За визначенням Світового банку, країни з низьким рівнем доходу – це країни, де валовий національний дохід (ВНД) на душу населення є нижчим за встановлений поріг, який щороку коригується з урахуванням інфляції та економічних змін. Станом на 2026 фінансовий рік цей поріг становить 1135 доларів США або менше (за даними 2024 року). До спільних проблем цих країн окрім бідності належать зміна клімату, руйнівні екосистеми, продовольча небезпека, глобальна міграція, воєнні конфлікти, недостатньо кваліфікована та динамічна робоча сила, низька ефективність послуг і соціальна несправедливість.

Системи охорони здоров’я в таких країнах стикаються з незадовільним фінансуванням, недоступністю і високою вартістю медичної допомоги, дефіцитом спеціалістів та медичних ресурсів, трансмісивними хворобами, недостатнім розвитком цифрових технологій у медичній сфері, браком систем реагування на надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров’я та їх неготовністю, нерівністю у сфері надання медичної допомоги.

У 2024 р. сукупні державні та донорські витрати на охорону здоров’я у країнах із низьким рівнем доходів становили в середньому лише 17 доларів на душу населення, що менше однієї третини від оціненого мінімуму в 60 доларів США, необхідного для надання базового пакету основних послуг.

Країни з низьким рівнем доходу несуть непропорційно великий тягар глобальної захворюваності та смертності, спричинених хронічними РЗ, як-от астма, ХОЗЛ, бронхоектази та посттуберкульозні захворювання легень. Ця патологія тісно пов’язана з бідністю, інфекційними та неінфекційними захворюваннями і зумовлює складну поліморбідність, що має серйозні наслідки для життя хворих та їх забезпечення. Щодо пульмонології, то в цих країнах спостерігаються нестача спеціалістів, спірометрів, недоступність основних засобів лікування (наприклад, інгаляційних кортикостероїдів).

Проте там теж є університети і лікарні, які при мізерному фінансуванні працюють, лікують, досліджують і прагнуть поділитися з міжнародною медичною спільнотою результатами вивчення актуальних проблем. Дослідники з Конго презентували роботу «Respiratory health in workers from a non-ferrous smelter: a cross-sectional study in Lubumbashi, DR Congo» («Здоров'я дихальних шляхів у працівників плавильного заводу кольорових металів: перехресне дослідження в Лубумбаші, Демократична Республіка Конго»). Вони вивчали стан органів дихання серед працівників великого плавильного заводу, що виробляє кобальт, мідь, цинк та германій, отримані шляхом переробки історичного шлаку мідної промисловості. Респіраторні симптоми оцінювали за допомогою анкети, а функцію легень – за допомогою спірометрії. Також із Конго була робота «Potential sources of asbestos exposure: non-systematic surveys in DR Congo» («Потенційні джерела впливу азбесту: несистематичні обстеження в ДР Конго»). Це екологічне дослідження було проведено спільно з Бельгією в різних місцях колишньої Катанги та в Кіншасі, де розташовані азбестоцементні заводи: TRABEKA в Лубуді (1929-1977) та ETERCO в Кіншасі (1949-2010). Зразки будівельних матеріалів були проаналізовані на наявність азбестових волокон за допомогою скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії в акредитованій лабораторії (IBEVE, м. Антверпен, Бельгія).

Автори виявили широке поширення листів із хризотилом і дуже небезбечним крокідолітом, якими криють дахи тисячі будинків, а також звалищ. Окрім будівельних матеріалів хризотил також було виявлено в гальмівних накладках автомобілів. У роботі «Malignant mesothelioma in Sub-Saharan Africa: a scoping review» («Злоякісна мезотеліома в країнах Африки на південь від Сахари: оглядовий аналіз») автори з Конго проаналізували за даними літератури поширеність мезотеліоми в 48 країнах Африки на південь від Сахари.

Лікарі з Уганди і Танзанії спільно дослідили «Factors associated with diagnostic delays in lung cancer in East Africa: The role of symptoms and passive smoking» («Фактори, пов'язані із затримками діагностики раку легень у Східній Африці: роль симптомів та пасивного куріння»). Було проведено ретроспективне дослідження за даними онкологічних клінік в Уганді і Танзанії. Автори виконали логістичний регресійний аналіз чинників, пов'язаних із затримками діагностики (симптоми, вік, ВІЛ-статус).

Клініцисти з Непалу представили стенд із доповіддю «TBFVL (tidal breathing flow volume loop) finding of infants with wheezing from a tertiary care hospital from Nepal» («Знахідки з аналізу петлі «потік–об’єм» при спокійному диханні в немовлят із візингом із лікарні третинного рівня в Непалі»). У проспективному дослідженні з участю немовлят з одним або кількома епізодами візингу оцінювали демографічні характеристики, клінічні дані, а також петлю «потік–об'єм» при спокійному диханні, що проводили за допомогою портативного ультразвукового спірометра SpiroScout Ganshorn у стані сну або неспання.

Учасники Конгресу з Буркіна-Фасо продемонстрували роботу «Knowledge, attitudes and practices of nutritional support among healthcare personnel of drug-resistant tuberculosis at Ouagadougou» («Знання, ставлення та практика нутритивної підтримки серед медичного персоналу з питань лікарсько-стійкого туберкульозу в Уагадугу»). Це було анкетування персоналу (медсестр, інтернів загальної медицини та пульмонологів) центрів діагностики та лікування туберкульозу (ТБ) Уагадугу щодо обізнаності про оцінку харчового статусу пацієнтів та надання їм рекомендацій із нутритивної підтримки.

Таким чином, науковці з країн із низьким рівнем доходів проводять прикладні обсерваційні дослідження. Серед методик, якими дослідники послуговуються, є анкетування, клінічні дані, архівні виписки та спірометрія. Лабораторні дослідження проводилися в партнерських установах в Європі.

У 2024 р. Україну, згідно з оприлюдненою класифікацією країн за рівнем доходу на 2024 фінансовий рік від Світового банку, переведено в категорію країн із доходами вищими за середні. Це означає, що доходи України оцінені Світовим банком у 5070 доларів США на особу. Раніше Україна належала до країн із доходом нижче середнього. На відміну від країн із низьким рівнем доходів у нас розвинена пульмонологічна служба, є спірометри, а вартість базових медикаментів для лікування хронічних бронхообструктивних захворювань та їх загострень компенсується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до програми «Доступні ліки».

Однак фінансування науки в Україні є вкрай низьким. Чи позначається це на наших наукових розробках? Як уже було зазначено, на Конгресі 2025 року українські фахівці представили 4 усні та 74 стендові доповіді. Фундаментальних робіт, на жаль, не було. Інтервенційних випробувань було лише 11, обсерваційних – 67. Вони спиралися переважно на дані анкетувань, епідеміологічних спостережень, аналізу інтернет-ресурсів і цифрових технологій, штучного інтелекту (ШІ). У вітчизняній науці прослідковується ретроспективне використання клінічних даних, коли пацієнтів обстежують і лікують із приводу захворювань, а результати їх досліджень долучають для наукового аналізу певних закономірностей, чинників ризику і розробки прогностичних моделей або діагностичних алгоритмів.

Проте, з огляду на дуже складні умови, 78 робіт, схвалених комісією ERS (на практиці доволі багато поданих тез відхиляють на етапі відбору, із 6413 поданих у 2025 р. прийнято 5359), – це показник дуже високої активності України.

Наші вітчизняні науковці, лікарі і дослідники достойно презентували свою країну. А зробити їм знадобилося чимало: на схвалені доповіді потрібно підготувати електронний постер і запис аудіодоповіді, розмістити їх на онлайн-платформі Конгресу, де з ними можуть ознайомитись і залишити коментарі всі бажаючі. Необхідно відповідати на питання колег онлайн, а потім особисто привезти плакат, зробити коротку доповідь на місці і подискутувати з модераторами та іншими делегатами. Отже, дякуємо нашим пульмонологам і фтизіатрам за працю, оптимізм і збереження української наукової школи. Із подякою до організаторів Конгресу треба зауважити, що українські делегати, які подали довідку, що вони наразі працюють в українських установах і не перебувають в евакуації в інших країнах, були звільнені від оплати реєстраційного внеску.

Наука. Трансляційний процес від експерименту до пацієнта

Іноді може здаватися, що фундаментальна наука дуже далека від практичної допомоги пацієнтам. Але не можна забувати, що в основі нових методів лікування лежить саме фундаментальна наука. Серед інших завдань ERS діяльність зі сприяння впровадженню результатів наукових розробок у клініку триває вже 35 років. Трансляційний процес – це активність, за допомогою якої результати заснованих на наукових гіпотезах лабораторних досліджень безпосередньо використовують для розробки нових способів лікування пацієнтів. Значущі зусилля докладаються для розвитку трансляційних досліджень, метою яких є впровадження результатів фундаментальних випробувань у клінічну практику. Цей аспект роботи висвітлюється на щорічних конгресах ERS під рубрикою «from bench to bedside» – «від лабораторного стола до ліжка хворого».

Шлях «від лабораторного стола до ліжка хворого» являє собою тривалий процес перенесення результатів базових експериментальних досліджень із лабораторії спочатку до доклінічних досліджень, які зазвичай проводять на тваринних моделях, і проходять через різні фази клінічних досліджень. Доклінічні дослідження можуть тривати від 1 до 6 років. Далі проводять клінічні дослідження, що тривають від 5 до 10 років. Процес розроблення, схвалення і фінансування клінічних випробувань може тривати приблизно 2 роки. Багато досліджень, в яких випробовують ліки або концепції лікування, можуть зазнати невдачі на будь-якому етапі та змусити дослідників коригувати свої теорії або починати все знову. За оцінками, 90% досліджень із різних причин не судилося досягти клінічної фази. Це можуть бути неправильна постановка питання, відсутність прямої клінічної значущості, доступу до обсягу, типу пацієнтів або інфраструктури, необхідної для перевірки теорій, або просто недостатнє фінансування, особливо якщо захворювання чи стан є рідкісним.

Наукова частина Конгресу відображає весь шлях трансляції від лабораторного дослідження до ліжка хворого, а далі – від індивідуальної клінічної практики до здоров'я населення. Якщо кінцева мета – поліпшити допомогу пацієнтам із РЗ в усьому світі, тоді нам потрібен весь шлях трансляції.

Прикладом такої активності є доповідь «From bench to bedside: how advancements in scientific knowledge lead to new therapies for pulmonary fibrosis» («Від лабораторного столу до ліжка пацієнта: як наукові досягнення відкривають шлях до нових методів лікування легеневого фіброзу»).

На прикладі розкриття сигналізації трансформуючого фактора росту-β (Transforming Growth Factor beta, TGF-β) у фібробластах (рис. 1) у патогенезі ідіопатичного легеневого фіброзу (ІЛФ) було відстежено потенційні терапевтичні мішені сигнального шляху TGF-β, наведено історію відкриття антифібротичних препаратів та їх поточні розробки. Тільки відносно TGF-β розробляли і вивчали терапевтичні можливості вакцин, антитіл, пасток лігандів, інгібіторів кіназ – і це окремий приклад трансляції. Звісно, для розробки засобів лікування ІЛФ розглядають й інші молекулярні механізми.

Рис. 1. Сигнальний шлях TGF-β

Глобальні голоси. Global voice

Відповідно до глобальної теми заходу ERS та ELF (European Lung Foundation, Європейський фонд легень) сумісно розпочали Міжнародну кампанію «Global voice. Глобальні голоси». ELF – організація, керована пацієнтами, яка працює на міжнародному рівні, щоб об’єднати пацієнтів і громадськість із медичними працівниками для поліпшення здоров’я легень і вдосконалення діагностики, лікування та допомоги пацієнтам. Кампанія «Global voice. Глобальні голоси» спрямована на висвітлення реального життєвого досвіду людей, які живуть із захворюваннями легень, або страждають від них, а також тих, хто їх підтримує. Гасло проєкту: «Досвід пацієнтів має значення. Поділіться своїм зі світом». Кампанія запросила пацієнтів або тих, хто їх підтримує, поділитися фотографією та короткою цитатою, яка висвітлює їхній досвід життя із захворюванням легень. Ці матеріали стали частиною візуальної експозиції, яка гуманізує здоров’я легень на Конгресі. Зображення замість тисяч слів…

Президентка ERS професорка Сілке Райан сказала: «Щороку на конгресі ERS ми оточені найсучаснішими новинками в галузі респіраторної медицини та науки. Однак також надзвичайно важливо вшанувати людей, які надають сенс нашій роботі. Як медичні працівники, викладачі та дослідники, так і пацієнти перебувають у центрі всього, що ми робимо, і це шанс поміркувати над реальним впливом нашої роботи».

Ініціатива «Глобальні голоси» надала платформу для людей, які живуть із РЗ, щоб вони поділилися своїм досвідом, своїми думками і щоб посилити орієнтовану на пацієнта місію Конгресу. Голоси пацієнтів не лише почули, а й побачили і відчули тисячі учасників Конгресу [7].

Хелен Паркс, представниця Робочої групи пацієнтів із питань респіраторних захворювань 3TR, прокоментувала це досягнення: «Я вважаю цей досвід неймовірно пізнавальним і відчуваю, що роблю свій внесок у змістовну діяльність. Голос пацієнта є ключовим для забезпечення хорошого результату для всіх сторін. Немає нічого більш деморалізуючого, ніж відчуття, що тебе як пацієнта ігнорують. Участь у цьому процесі була корисною, приємною та дала мені відчуття, що я можу допомогти іншим пацієнтам із тяжкою астмою отримати кращий досвід, ніж мала я як пацієнтка. Іноді те, як астма може впливати на повсякденне життя, для пацієнта важливіше, ніж, скажімо, медичний аспект» [8].

На практиці «Глобальні голоси», окрім стендів із фотографіями та цитатами, були задіяні таким чином: на початку клінічних сесій демонстрували відеоролік, де пацієнти розповідали про своє захворювання відповідно до теми сесії. В окремих випадках пацієнти ділилися своєю історією в залі Конгресу.

Так, одна пацієнтка з бронхоектатичною хворобою сказала, що її життя має два різних стани: загострення та поза загостренням. Розповіла, яким тяжким є період загострення, як її турбують і виснажують симптоми, як нелегко переносити тривалі курси антибіотикотерапії та впоратися з небажаними проявами такого лікування.

Пацієнтка з тяжким ХОЗЛ розповіла про обмеження її повсякденної діяльності, про те, як задишка заважає погуляти з домашнім улюбленцем, погратися з онуками, доглядати за квітами в саду…

Цікаву історію розповіла пацієнтка віком 50 років, яка страждала на фіброміалгію протягом майже 20 років. З часом у неї виникли урологічні проблеми у вигляді ніктурії з частими нічними пробудженнями та безсонням. Пацієнтка пройшла обстеження в уролога і отримала безліч курсів лікування протимікробними засобами з приводу інфекції сечовидільних шляхів. Якось, під час чергового лікування в урологічному відділенні, медична сестра сказала, що такі проблеми з нічним сечовипусканням бувають у хворих з апное. Пацієнтка звернулася в клініку дихальних розладів під час сну, і в неї виявили тяжкий синдром обструктивного апное з апное/гіпопное індексом 60 за хвилину. Було призначено CPAP-терапію, унаслідок якої «інфекція сечовидільних шляхів» сама собою зникла. У пацієнтки значно поліпшився загальний стан, тепер вона прокидається лише один раз за ніч. Треба зазначити, що, згідно з даними епідеміологічних досліджень, комплаєнс при CPAP-терапії є неоптимальним і основною проблемою є саме підбір маски. Ця позитивна учасниця «Global voice» запам’яталася творчим підходом до лікування – у відеоролику вона показала, як адаптувала маску для CPAP-терапії за допомогою приємної на дотик тканини і як їй комфортно користуватися гарною, у піжамному стилі, маскою.

Деякі відео дивитися було тяжко, наприклад звернення хворих із легеневою гіпертензією та ІЛФ. Задишка, слабкість, труднощі в самообслуговуванні, необхідність покинути роботу, тяжка інвалідизація. Але дивитися такі відео було варто, бо хворі випромінювали оптимізм і сподівання на успіх лікування, демонстрували, як вони займаються легеневою реабілітацією на велотренажерах із підключеними носовими канюлями для оксигенотерапії. Пацієнт із Німеччини, хворий на ІЛФ, витратив багато часу, аби знайти лікаря, який дав би вичерпні відповіді на важливі для нього запитання. Такого спеціаліста вдалося знайти в іншому регіоні країни, і тепер пацієнт їздить на консультації пульмонолога, долаючи відстань у 200 км.

Ще одна історія. Пацієнтка віком 30 років страждала на хронічний кашель. Вона пройшла всі необхідні обстеження (рентгенологічні, функціональні, ендоскопічні, лабораторні, алергологічні), а також консультації спеціалістів – результати виявилися в нормі. Не дали жодного результату і курси пробного лікування – інгаляційні кортикостероїди, антигістамінні препарати, інгібітори протонної помпи. Кожному новому лікарю вона розповідала свою історію за 30 років, і так багато разів, і при кожному новому зверненні отримувала направлення на бронхоскопію, гастроскопію, до ЛОРа, алерголога, гастроентеролога – і так по колу. Ситуація змінилася після звернення в центр хронічного кашлю, де пацієнтці було призначено успішне лікування згідно із сучасною концепцією, що рефрактерний хронічний кашель є станом, зумовленим нейрональною гіперчутливістю, і потребує відповідного лікування.

Перешкоди на шляху встановлення діагнозу озвучили батьки дітей із первинною циліарною дискінезією та рідкісними захворюваннями легень. Такі родини об’єднуються в громадські організації, підтримують тих, хто ще не знайшов спеціалістів і лікування, беруть участь у залученні пацієнтів у клінічні дослідження.

Не можна було без хвилювання і співчуття дивитися звернення батьків немовляти з гострим респіраторним дистрес-синдромом новонароджених. Родина, що мешкає в сільському регіоні (Африканський континент), возила дитину через всю країну в лікарню третинного рівня, щоб дізнатися про потребу у вентиляційній підтримці і полегшити страждання малюка.

Пацієнтка з лімфолейоміоматозом виступала на Конгресі особисто. Жінка презентувала діяльність громадської організації, яку вона створила для підтримки інших пацієнток із цією недугою. Деякі з них прагнуть почути від лікаря відповідь на дуже важливе для жінки запитання: чи є шанс, з огляду на їхній стан, народити дитину і чи це безпечно?

Дуже глибокою і змістовною виявилася ініціатива «Global voice». Вона продемонструвала, наскільки потрібні людям уважні та кваліфіковані лікарі і наскільки оптимістичними, активними і небайдужими можуть бути пульмонологічні пацієнти: з киснем – у тренажерний зал, об’єднання у громадські організації – щоб бути разом і допомагати іншим, їхати, попри бідність, з дитиною через всю країну – тільки щоб немовля пережило критичні періоди розвитку. Є чому повчитися і здоровим…

Стратегія ERS 2025

На Конгресі було представлено нещодавно розроблену стратегію ERS (рис. 2). Оновлена стратегія ERS спирається на фундамент із трьох засад – освіта, наука і адвокація та має 5 фокусів уваги [9]. Робоча група з розробки стратегії поставила на перше місце і визначила головним елементом та верхівкою діяльності ERS первинну профілактику.

Рис. 2. Стратегія ERS

Значуща частка РЗ розвивається внаслідок впливу численних екзогенних факторів ризику, таких як забруднення повітря у приміщеннях і на вулиці, куріння, дитячі інфекції, алергени, нездорове харчування, малорухливий спосіб життя, низький соціально-економічний статус або професійні ризики, що призводить до захворюваності та смертності. Тому зменшення впливу цих небезпек (первинна профілактика) є невід’ємною частиною місії ERS щодо поліпшення здоров’я дихальних шляхів і полегшення тягаря РЗ. Зі зростанням чисельності та старінням населення в усьому світі це навантаження зростає в геометричній прогресії, а нестійкість систем охорони здоров’я є безпосередньою загрозою. Крім того, глобальні проблеми, зокрема зміна клімату, становлять загрозу не лише для здоров’я дихальних шляхів, а й для людства загалом, і для пом’якшення небезпек для здоров’я необхідні стратегії профілактики, які мають вирішальне значення для здоров’я світової популяції. Первинна профілактика є ключовим напрямом адвокаційної діяльності ERS через інтенсивну політичну роботу щодо контролю над тютюном та регулювання забруднення повітря на рівні Європейського Союзу або через спільні проєкти з ELF, такі як кампанія «Здорові легені на все життя». Проте існує обмежена кількість доказів ефективності деяких потенційних стратегій первинної профілактики і недостатнє фінансування дослідницьких проєктів із цієї теми. Додатковою перешкодою є брак національної та міжнародної політики, спрямованої на покращення умов життя, що сприяють здоров’ю [9].

Цілі стратегії ERS щодо первинної профілактики:

1. Визначити поточні прогалини у знаннях щодо первинної профілактики та ключові теми, де ERS може зробити свій внесок через освітню, наукову та адвокаційну діяльність, а також виробити спільне розуміння щодо сприяння первинній профілактиці в усіх видах діяльності ERS та ELF.

2. Розробити необхідні інструменти для розширення можливостей усіх членів ERS відстоювати первинні профілактичні дії у співпраці з владними структурами та іншими зацікавленими сторонами на регіональному, національному та міжнародному рівнях.

Багато сесій Конгресу було присвячено саме питанням первинної профілактики. Це «Prevention of respiratory diseases in children» («Профілактика респіраторних захворювань у дітей»)», «Importance of the exposome in prevention and treatment of chronic lung diseases» («Важливість експосому в профілактиці та лікуванні хронічних захворювань легень)», «Respiratory infections: prevention is better than cure» («Респіраторні інфекції: профілактика краща за лікування)», «Prevention in focus: A 360° View from global health to local practice» («Профілактика у фокусі: погляд на 360° від глобальної охорони здоров’я до місцевої практики»), «Big changes on a small scale: microbiome-targeted therapies for prevention and treatment of respiratory diseases» («Великі зміни в малому масштабі: терапія, спрямована на мікробіом, для профілактики та лікування респіраторних захворювань»), «State-of-the-art insights into prevention, development and management of asthma» («Найсучасніші знання про профілактику, розвиток і лікування астми»), «The importance of infection prevention and control to prevent transmission of respiratory infections» («Важливість профілактики і контролю інфекцій для запобігання передачі респіраторних інфекцій»), «Primary prevention for healthy lungs» («Первинна профілактика для здоров’я легень»).

Кожна з цих сесій передбачала по 3-4 доповіді та дискусію. Матеріали допоповідей містили наочні приклади і результати досліджень щодо чинників ризику респіраторної патології та мотивували звертати увагу на можливості первинної профілактики.

Проєкти ERS

На Конгресі висвітлювалася спільна з партнерами діяльність Європейського респіраторного товариства. Основним його партнером є Європейський фонд легень (ELF), разом ці організації беруть участь у 15 проєктах.

COCOS-IPF

Проєкт «Спільна розробка набору основних результатів з пацієнтами та для пацієнтів з ідіопатичним легеневим фіброзом» («Co-designing a Core Outcome Set for and with patients with Idiopathic Pulmonary Fibrosis, COCOS-IPF») має на меті розробити критерії результатів та відповідні їм заходи для лікування ІЛФ в Європі та поглибити дослідження цього захворювання. ІЛФ являє собою складну рідкісну прогресуючу та незворотну форму інтерстиційного захворювання легень, яка вражає переважно людей похилого віку.

Європейські групи захисту прав пацієнтів та клінічні фахівці з ІЛФ загалом погоджуються, що наявна система ведення хворих з ІЛФ, незважаючи на зусилля щодо діагностики захворювання на ранній стадії та розробки нових препаратів, усе ще потребує вдосконалення. Нові критерії можуть допомогти поліпшити ситуацію для перевірки ефективності нових методів лікування. Проєкт передбачає співпрацю між фахівцями і пацієнтами, а також ураховує географічне, соціально-економічне розмаїття та різноманітність систем охорони здоров’я в Європі [10].

FAIR

Проєкт FAIR – аерозольна терапія флагеліном як додатковий імуномодуляторний засіб до антибіотикотерапії пневмонії, спричиненої стійкими до антимікробних препаратів бактеріями (Flagellin aerosol therapy as an immunomodulatory adjunct to the antibiotic treatment of drug-resistant bacterial pneumonia, FAIR), спрямований на оцінку активації вродженої імунної відповіді в дихальних шляхах як альтернативної допоміжної стратегії до стандартної антибіотикотерапії для лікування пневмонії, спричиненої стійкими до антимікробних препаратів бактеріями.

Нещодавній прогрес у розумінні взаємодії організму хазяїна і патогену вказує на те, що вроджений імунітет може бути індукований для вироблення низки антимікробних ефекторів для швидкого захисту від широкого спектра патогенних мікроорганізмів, як-от бактерії, стійкі до антимікробних препаратів. Можливі нові методи лікування передбачатимуть комбінацію агоніста вродженого імунітету (тобто імуномодулюючого засобу) з антимікробними препаратами як перспективний спосіб підвищення ефективності лікування та подолання стійкості до АБ. Проєкт FAIR довів концепцію, згідно з якою введення в дихальні шляхи агоніста Toll-подібного рецептора 5 (TLR5), імуномодулюючого флагеліну FliC∆174-400, посилює терапевтичний результат від застосування антимікробних препаратів у контексті пневмонії, спричиненої Streptococcus pneumoniae.

Основними цілями FAIR є розробка унікального підходу у вигляді аерозольної доставки флагеліну, досягнення його прямого вивільнення в дихальні шляхи, стимулювання активації вродженого імунітету в легенях та запобігання небажаній системній імунній активації, а також визначення специфічних біомаркерів сигналізації TLR5 і посиленого захисту в запалених дихальних шляхах і крові доклінічних моделей. Ще буде побудована трансляційна платформа моделювання та симуляції для оптимізації експериментального дизайну та характеристики фармакокінетики/фармакодинаміки та меж безпеки небулізованого флагеліну. Планується оцінка безпеки одноразового прийому небулізованого флагеліну у клінічному випробуванні фази I у здорових учасників. Буде проведено моделювання економіки охорони здоров’я для оцінки потенціалу небулізованого флагеліну як економічно ефективного та доступного доповнення до традиційного лікування пневмонії, спричиненої бактеріями, резистентними до антимікробних препаратів, в європейських системах охорони здоров’я [11].

EUREST-RISE

EUREST-RISE – проєкт із боротьби зі вживанням тютюну. Це серія досліджень із вивчення системи тютюнових виробів, пристроїв, що використовуються, їхніх механізмів і призначення, взаємодії ключових характеристик дизайну та оцінки груп людей, які їх використовують. Консорціум EUREST-RISE складається з 18 членів із різних секторів та країн. Конкретна ціль полягає в навчанні дослідників адвокаційній діяльності та інтеграції політики, сприянні навчанню комунікації між колегами, зі ЗМІ та громадськістю з акцентом на первинну профілактику і групи осіб високого ризику [12].

FRESHAIR 4LIFE

FRESHAIR4Life (FA4Life) – це чотирирічна програма досліджень, яка розпочалася в січні 2023 року в 5 країнах з участю 13 партнерів. Неінфекційні захворювання (НІЗ) є основною причиною захворювань і ранньої смерті. Хоча наукова спільнота працює над запобіганням факторам ризику, що призводять до НІЗ, це не завжди охоплює неблагополучні верстви населення. FA4Life прагне подолати цей розрив і впровадити стратегії, засновані на доказах, для запобігання шкоді, спричиненій забрудненням повітря і тютюном.

Як консорціум із 13 партнерів у 5 країнах на чолі з Academisch Ziekenhuis Leiden, проєкт зосереджений на Греції, Киргизькій Республіці, Пакистані, Румунії та Уганді. Усі вони стикаються з високим тягарем НІЗ, але умови в цих країнах суттєво відрізняються. Ці відмінності надають можливість отримати знання і ресурси, які можна використовувати в інших умовах по всьому світу. Усі заходи FA4LIFE підтримуються подвійним розвитком потенціалу: створенням адвокації молоді та професійного лідерства.

Цей проєкт має на меті розробити контекстуально-орієнтовані інтервенції для зменшення впливу тютюну та забруднення повітря серед малозабезпечених верств населення, насамперед у підлітків.

Разом із Міжнародною групою з первинної медичної допомоги з питань респіраторних захворювань (IPCRG) цей проєкт підтримуватиме країни-учасниці у проведенні медіакампаній (соціальні мережі, текстові повідомлення, контент на YouTube). Передбачається поширювати публікації про важливі етапи проєкту, а також планувати семінари/можливості розвитку навичок для молоді, яка буде залучена до тем забруднення повітря, куріння, дій щодо зміни клімату тощо [13].

ECRAID-Base

Проєкт ECRAID-Base Європейського альянсу клінічних досліджень інфекційних захворювань (European Clinical Research Alliance on Infectious Diseases, ECRAID) щодо формування єдиного загальноєвропейського фронту проти нових інфекційних захворювань та стійкості до антимікробних препаратів.

Протягом 5 років проєкт Ecraid перетвориться на самодостатній некомерційний фонд, що працює над покращенням клінічних досліджень у галузі інфекційних захворювань у Європі. Його метою є отримання переконливих доказів для поліпшення діагностики, профілактики й лікування інфекцій, а також ефективне та швидке реагування на загрози нових інфекційних захворювань і стійкості до антимікробних препаратів, що зміцнить готовність Європи до пандемії [14].

JARED

JARED – Спільні дії щодо респіраторних захворювань (Joint Action on REspiratory Diseases, JARED). Проєкт JARED спрямований на усунення критичних прогалин у профілактиці та лікуванні хронічних РЗ (ХРЗ) у Європі. Це синтез різноманітних потреб, виявлених у кількох країнах-членах, та вирішення їх шляхом широкомасштабного впровадження передового досвіду, який вже оцінили деякі держави-члени. Цілі JARED передбачають використання цифрових технологій, які допоможуть пацієнтам контролювати власний стан із дому, а також підтримання поліпшення стану пацієнтів закладами охорони здоров’я за допомогою телемедицини. Крім того, особлива увага приділяється тим, хто мешкає в неблагополучному географічному регіоні чи соціально незадовільному становищі. У рамках профілактичних цілей проєкту розробляється пакет заходів, спрямованих на поліпшення якості повітря у приміщеннях, а також надаються навчальні матеріали та організовується навчання для широкого поширення результатів індивідуальних вакцинацій. Проєкт приверне увагу до важливості чистого повітря, ризикованого вживання нових видів тютюну та інших нікотиновмісних виробів для підтримання здоров’я легень, а також до шкідливого впливу вдихання токсичних газів/парів. Ця співпраця допомагає Європі рухатися до здоровішого спільного майбутнього, в якому ХРЗ забирають менше життів [15].

IDERHA

Інтеграція різнорідних даних і доказів для прийняття рішень регуляторними органами та оцінки медичних технологій (Integration of Heterogeneous Data and Evidence towards Regulatory and HTA Acceptance, IDERHA). Цей новаторський проєкт усуває перешкоди в доступі, інтеграції та аналізі медичних даних, щоб максимізувати їхню цінність для допомоги пацієнтам і медичних досліджень.

IDERHA – це відкритий незалежний простір даних, який забезпечить підключення, доступ, використання і повторне використання цифрових даних про здоров’я, а також розробить консенсусні рекомендації щодо політики доступу до даних про здоров’я та гетерогенних досліджень у галузі охорони здоров’я для прийняття рішень у сфері регулювання. Планується створити алгоритми ШІ / машинного навчання, валідовані на наборах даних ЄС, для підтримки більш ефективного та точного профілювання ризиків, прогнозування ризику злоякісних новоутворень, діагностики і прогнозу раку легень, а також розробити цифровий додаток для дистанційного моніторингу стану здоров’я кожного пацієнта після виписки. Підсумком стане консенсус рекомендацій щодо розробки законів та керівних принципів, адаптованих до поточного і майбутнього стану цифровізації і придатних для вторинного використання даних про здоров’я для досліджень та інновацій [16].

LungHealth4Life

LungHealth4Life – цей проєкт, що фінансується EU4Health, спрямований на тестування функції легень у школах, зміцнення здоров’я і профілактику захворювань. Консорціум із 6 партнерів, очолюваний Lungs Europe, планує дослідити концепцію, тестування функції легень як інноваційний спосіб захисту здоров’я легень на популяційному рівні. Виявлені в дитинстві відхилення при одноразовому тестуванні функції легень пов’язані з майбутнім діагнозом ХРЗ та нездоровим старінням. Зокрема, від 4 до 12% населення загалом не досягають нормального піку функції легень і мають вищу захворюваність на ХРЗ, метаболічні та серцево-судинні розлади, а також смертність від усіх причин у дорослому віці.

У сукупності ці спостереження вказують на те, що функція легень є глобальним маркером здоров’я, що забезпечує вікно можливостей для втручання в заходи зі зміцнення здоров’я та з профілактики захворювань, особливо в дитинстві. Мета проєкту – оцінити, чи може тестування функції легень і навчання щодо ризиків для здоров’я (наприклад, куріння, забруднення повітря) у дитинстві бути ефективним заходом профілактики НІЗ, надаючи можливість виявляти соціальну нерівність і нерівність у сфері охорони здоров’я, розв’язувати ці проблеми і запобігати їм. [17].

EU PAL-COPD

EU PAL-COPD – це п’ятирічний дослідницький проєкт, що фінансується програмою Horizon Europe. Його метою є просування інтеграції паліативної допомоги в лікувальний процес людей із ХОЗЛ на пізніх стадіях у різних системах охорони здоров’я Європи. Ця ініціатива спрямована на безперешкодну інтеграцію паліативної допомоги та респіраторної медицини в країнах Європи. Проєкт координується Вільним університетом Брюсселя (Бельгія) [18].

NEXUS

NEXUS – це нове глобальне партнерство провідних університетів, громадських організацій і груп пацієнтів, яке займається розв’язуванням нагальної проблеми охорони здоров’я, що стосується забруднення повітря, не пов’язаного з вихлопними газами. Фінансований Радою медичних досліджень Великої Британії, NEXUS об’єднує експертів із різних дисциплін – від науки про аерозолі і токсикології до епідеміології, науки про дані та політики охорони здоров’я, для дослідження впливу викидів від гальм, шин і зносу доріг. Проєкт являє собою консорціум із 17 академічних партнерів та 8 партнерських організацій / галузевих партнерів.

Зі скороченням викидів вихлопних газів в усьому світі ці нерегульовані частинки, не пов’язані з вихлопними газами, тепер становлять зростаючу загрозу для здоров’я людини та навколишнього середовища. Протягом наступних 5 років NEXUS нарощуватиме дослідницький потенціал, зміцнюватиме міжнародну співпрацю та надаватиме доказову базу для формування політики, спрямованої на захист людей і довкілля. Метою цього проєкту є виявлення прогалин у знаннях щодо викидів, не пов’язаних із вихлопними газами, у транспортному секторі, зокрема для транспортних засобів із двигунами внутрішнього згоряння, електромобілів та інших альтернативних видів транспорту, а також розробка стратегічної основи для їх усунення [19].

OPTIMA

Оптимальне лікування пацієнтів із солідними пухлинами в Європі за допомогою ШІ (Optimal Treatment for Patients with Solid Tumours in Europe Through Artificial intelligence, OPTIMA) – це державно-приватна дослідницька програма вартістю 21,3 млн євро, метою якої буде використання ШІ для поліпшення допомоги пацієнтам із раком передміхурової залози, молочної залози і легень.

Метою OPTIMA є розробка та надання першої в Європі сумісної платформи для генерації реальних онкологічних даних і доказів для потенційного просування лікування пацієнтів із солідними пухлинами трьох видів раку.

Для досягнення цієї амбітної мети OPTIMA об’єднала 36 партнерів із 13 країн. Були сформульовані такі задачі:

Створення безпечної масштабної платформи даних доказів щодо раку передміхурової залози, молочної залози і легень, яка містить реальні дані понад 200 млн людей. Платформа відповідатиме вимогам щодо конфіденційністі пацієнтів. Сумісна платформа розміщуватиме набори даних, інструменти аналізу даних, об’єднані навчальні інструменти, алгоритми ШІ та електронні інструменти підтримання рішень.
Стимулювання генерації нових знань шляхом розробки передової аналітики і моделей ШІ для виявлення, визначення пріоритетів та заповнення основних прогалин у знаннях про рак передміхурової залози, молочної залози та легень, а також запропонувати вдосконалені рекомендації щодо клінічних настанов.
Розробка інструментів підтримання рішень на основі ШІ, які можна використовувати в електронних медичних записах. Ці інструменти допоможуть клініцистам приймати рішення щодо лікування на основі провідних клінічних рекомендацій із лікування раку передміхурової залози, молочної залози та легень.

Це допоможе визначити персоналізоване лікування пацієнтів із солідними пухлинами [20].

RESPIRE-EXCEL

Проєкт RESPIRE-EXCEL спрямований на трансформацію лікування астми та ХОЗЛ, пошук інформації від пацієнтів та фахівців із метою поліпшення надання медичної допомоги. Традиційно лікування цих поширених хронічних захворювань легень базувалося на універсальному підході. RESPIRE-EXCEL прагне запровадити персоналізовані форми ведення і дати можливість адаптувати лікування до індивідуальних потреб. Він працюватиме над досягненням цієї мети шляхом розробки програми підготовки докторантів, яка сформує наступне покоління дослідників астми та ХОЗЛ.

Проєкт має три основні цілі:

Дослідити, як астма та ХОЗЛ починають розвиватися в організмі.
Знайти способи кращого виявлення захворювань.
Підтримати нові методи лікування [21].

SOLACE

Посилення скринінгу раку легень у Європі (Strengthening the Screening of Lung Cancer in Europe, SOLACE) – проєкт ЄС, що фінансується в рамках програми EU4Health. Метою проєкту є створення чітких, лаконічних і практичних рекомендацій щодо впровадження програми скринінгу раку легень на національному рівні. Рак легень є другим за частотою діагностування видом раку серед чоловіків і третім серед жінок у державах – членах ЄС, а також основною причиною смерті від раку. Кілька рандомізованих досліджень у США та Європі продемонстрували здатність низькодозової комп’ютерної томографії виявляти рак легень на ранній стадії та суттєво знижувати смертність.

Ініціатива запустить пілотні проєкти з виявлення і залучення певних груп населення, які наразі недостатньо представлені або мають підвищений ризик розвитку раку легень: жінок, людей, які живуть з іншими захворюваннями, етнічні меншини, осіб, які проживають у географічно віддалених регіонах, і соціально незахищених верств населення.

Консорціум із 33 партнерів координований Європейським інститутом досліджень у сфері біомедичної візуалізації (EIBIR). SOLACE прагне розробити, протестувати та поширити інструменти, які допоможуть подолати виявлені прогалини і вирішити проблему нерівності у сфері охорони здоров’я в різних європейських країнах. Це надасть інструментарій для індивідуалізованих підходів до скринінгу раку легень на національному або регіональному рівні.

Внесок SOLACE полягає у формуванні сильної ідентичності та впізнаваності проєкту в усій Європі та за її межами. Комплексна комунікаційна стратегія та узгоджене використання медіаканалів забезпечать широке поширення ключових висновків і повідомлень SOLACE серед зацікавлених сторін проєкту і громадськості [22].

UNITE4TB

UNITE4TB – це державно-приватне партнерство за участю академічних установ, малих і середніх підприємств, державних організацій та фармацевтичних компаній. Семирічний проєкт вартістю 185 млн євро має на меті прискорити та покращити клінічну оцінку комбінацій наявних і нових препаратів для розробки високоактивних схем лікування лікарсько-резистентного та чутливого ТБ. ТБ є однією з провідних інфекційних причин смерті у світі. Маючи 30 партнерів із 13 країн, UNITE4TB прагне встановити новий стандарт розробки протитуберкульозних схем шляхом модернізації поточної методології клінічних випробувань та підвищення ефективності впровадження нових схем. Метою UNITE4TB є створення ефективної глобальної мережі клінічних досліджень, оснащеної для проведення фази 2 досліджень, що відповідають найвищим регуляторним стандартам [23].

3TR

Презентації проєкту 3TR на Конгресі було присвячено окремий симпозіум.

Абревіатура Taxonomy, Treatment, Targets and Remission означає Таксономія, Лікування, Цілі та Ремісія. 3TR – це пан’європейський консорціум для визначення молекулярних механізмів відповіді на лікування, загострень та ремісії при аутоімунних, запальних і респіраторних захворюваннях із метою посилення клінічного впливу цільової імуноопосередкованої терапії. Проєкт розрахований на 84 міс, має бюджет 80 млн євро, до нього залучені 69 партнерів із 15 країн

Аутоімунні, запальні та алергійні захворювання – це поширені хронічні патологічні стани, які суттєво впливають на самопочуття мільйонів людей в усьому світі та створюють значне навантаження на системи охорони здоров’я. Хоча нині доступні різні методи лікування, відповідь на терапію та прогресування захворювання в окремих пацієнтів залишаються непередбачуваними. Наразі все ще дуже мало відомо про молекулярні основи цих захворювань. Щоб мати змогу краще прогнозувати відповідь на лікування і виявляти нові біомаркери, які сприяють поліпшенню ведення пацієнтів та персоналізованої терапії, необхідне глибше розуміння клітинних механізмів розвитку захворювання.

Варіанти лікування як астми, так і ХОЗЛ значуще розширилися завдяки новим інгаляційним препаратам і біологічним методам терапії, спрямованим на конкретні шляхи патогенезу захворювання, що змінило вибір варіантів ведення пацієнтів із тяжкою астмою. Однак ці можливості не повністю усувають усі загострення або симптоми, і в пацієнтів не вдається досягти повного контролю захворювання і вилікувати його. Крім того, наявне лікування переважно спрямоване проти запалення 2-го типу, але сьогодні немає доступних методів лікування для пацієнтів із запаленням не 2-го типу або для пацієнтів із ХОЗЛ. Тому є подальша потреба в поліпшенні таргетного впливу біологічних (та інших) методів лікування.

Проєкт 3TR об’єднав ресурси даних спонсорованих фармацевтичними компаніями досліджень та експертизи вчених, аби створити нову проспективну когорту пацієнтів для розкриття механізмів відповіді на лікування, виходу за рамки класифікації в межах однієї нозології, зсуву парадигми розуміння захворювання. Це зробить можливим вибір заснованого на доказах лікування.

3TR створено з амбітною метою надати фундаментально нове розуміння, розширити знання про молекулярні шляхи та механізми відповіді на лікування та її відсутності. Таким чином, експерти кидають виклик традиційному підходу, заснованому на «окремому захворюванні», в якому хвороби класифікують відповідно до ураження органів-мішеней, а не молекулярних шляхів, що лежать в їх основі. 3TR матиме значні наслідки для майбутнього ведення пацієнтів та оцінки ефективності, безпеки та якості майбутніх медичних продуктів. Крім того, 3TR пропонує можливості для проєктування досліджень, орієнтованих на пацієнта. Місія 3TR – Right Drug. Right Patient. Right Time. (Правильний препарат. Правильний пацієнт. Правильний час.).

Консорціум 3TR є найбільшим проєктом Ініціативи інноваційної медицини (Innovative Medicine Initiative, IMI), який будь-коли розпочинався в галузі імунних захворювань, що фінансується на сьогодні. 3TR об’єднує кілька медичних спеціальностей – респіраторної медицини, ревматології, неврології та гастроентерології – для комплексного міждисциплінарного аналізу механізмів розвитку семи патологічних станів: ХОЗЛ, бронхіальна астма (БА), системний червоний вовчак (СЧВ), ревматоїдний артрит, розсіяний склероз (РС), виразковий коліт (ВК) та хвороба Крона (ХК) (рис. 3).

Рис. 3. Комплексний міждисциплінарний аналіз семи захворювань

Унікальним аспектом 3TR є саме перехресний фокус на захворюваннях, який дає можливість у тому числі оцінювати імунологічні шляхи, пов›язані з контролем захворювання та ремісією, незалежно від діагностичної ознаки.

Цілі 3TR:

1. Розробка унікальної панелі гармонізованих мультиоміксних біомаркерів для лонгітюдного моніторингу в режимі реального часу.

2. Встановлення відповідності між біомаркерами (від рівня окремої клітини до комплексних інтегрованих профілей) і традиційними й новими клінічними наслідками, у тому числі результатами, про які повідомляють пацієнти, та оцінкою відповіді на терапію.

3. Розробка нових універсальних міжнозологічних визначень відповіді на лікування, ремісії, загострення і резистентності до терапії імуномодуляторами.

Питаннями астми та ХОЗЛ опікуються партнери 3TR: ERS, 17 академічних установ, дві пацієнтські організації: ELF (Європейський фонд легень) та Європейська федерація асоціацій пацієнтів з алергією та захворюваннями дихальних шляхів (European Federation of Allergy and Airways Diseases Patients’ Associations, EFA), а також компанії Owlstone, Sanofi, AstraZeneca.
Зокрема, група респіраторних захворювань 3TR зосереджена на вирішенні таких проблем:

Що саме являє собою відповідь або відсутність відповіді на біологічну терапію при астмі та ХОЗЛ?
Які основні імунологічні механізми пояснюють причини відповіді та її відсутності? А також супервідповіді та відповіді?
Чи можемо ми ідентифікувати профілі біомаркерів, що прогнозують наявність або відсутність відповіді на терапію, шляхом поєднання повторного відбору біологічних проб із кількох компартментів із використанням передових методів мультиоміки в пацієнтів, які отримують біологічні препарати?
Чому нас може навчити порівняння різних імуноопосередкованих захворювань у різних органах і системах?
Як ми можемо перетворити ці висновки на кращі підходи до прецизійної медицини астми та ХОЗЛ, такі як впровадження нових біомаркерів?

Астма і ХОЗЛ – це хронічні захворювання, які потребують безперервного, можливо довічного, лікування. Наразі немає методів лікування, що модифікують перебіг захворювання (за винятком алерген-специфічної імунотерапії в окремих випадках), тому є потреба у збільшенні амбіцій лікування, спрямованих на досягнення ремісії захворювання.

Завданням 3TR у сфері захворювань дихальних шляхів (ЗДШ) є надання можливості пацієнтам контролювати симптоми, запобігати загостренням, досягати ремісії та вилікувати захворювання. При ЗДШ, пов’язаних зі специфічними фенотипами, були досягнуті помітні успіхи у визначенні біомаркерів, які дають змогу в окремих групах пацієнтів передбачити ймовірність терапевтичної відповіді. Однак на індивідуальному рівні можливість надійно прогнозувати природний перебіг ЗДШ, майбутній контроль і ризик нападів обмежена.

Одним із найбільших досягнень у дослідженні ЗДШ за останні 20 років стало детальне розкриття вроджених та адаптивних імунних реакцій у дихальних шляхах та їхніх запальних профілів у відповідь на такі тригери, як алергени, мікроби та забруднення. Зокрема, у разі астми це допомогло виявити ключові механізми, що стимулюють реакції, опосередковані цитокінами 2-го типу, і призвело до успішного впровадження у клінічну практику нових біологічних препаратів, спрямованих на Т2-опосередкований імунітет, а саме на імуноглобулін (Ig)E і шляхи інтерлейкіну (IL)-5. З огляду на нещодавній успіх анти-IL4Rα препаратів у 3-й фазі клінічних досліджень та інших біологічних препаратів і малих молекул у пізніх фазах розробки, імовірно, що незабаром для лікування ЗДШ будуть доступні кілька інших класів ліків.

Успіх клінічних випробувань при астмі значною мірою пояснюється визнанням того, що ці механізми мають найбільше значення в разі тяжкого перебігу захворювання та у провокації загострень астми. Впровадження визначення кількості еозинофілів у крові, мокротинні та фракції оксиду азоту у видихуваному повітрі забезпечило оцінку ключових біомаркерів активності запалення Т2-типу і може бути використано в діагностиці, прогнозуванні та лікуванні.

Деякі біологічні методи лікування астми було випробувано і для лікування ХОЗЛ. Через аномальну запальну реакцію на тютюновий дим, що призводить до стійкого легеневого і системного запалення, загострень захворювання та аутоімунного процесу, що зумовлює розвиток емфіземи, важливість імунного компонента при ХОЗЛ добре відома. Між астмою і ХОЗЛ є спільні риси, наприклад еозинофілія як предиктор загострень і реакція на інгаляційні кортикостероїди (ІКС). Однак, на відміну від астми, ефект блокування IL‑5 у пацієнтів із ХОЗЛ із високим рівнем еозинофілів є помірним порівняно з їхнім вираженим корисним ефектом у разі тяжкої еозинофільної астми. Реакція на інші біологічні препарати (анти-IL‑1β, TNF, IL‑13) при ХОЗЛ виявилася слабкою, і це означає, що або ці втручання неефективні при ХОЗЛ, або що необхідно оптимізувати відбір пацієнтів. Так постала необхідність чіткого розуміння імунологічних факторів, які впливають на перебіг ХОЗЛ.

Однією з ключових проблем у розробці біомаркерів для прогнозування відповіді на терапію є те, що використовувані показники мають обмежену практичну цінність: вони можуть бути рідкісними (як-от загострення), недостатньо чутливими (як сучасні інструменти оцінки контролю захворювання та стану здоров’я) або не відображати суб’єктивно значущі для пацієнтів зміни (наприклад, поступове зниження функції легень). У зв’язку з цим є нагальна потреба у кращому розумінні відповіді на лікування з позиції пацієнта, а також у глибшому вивченні механізмів захворювання для розробки біомаркерів із вищою клінічною цінністю.

Під керівництвом консорціуму 3TR європейська багатостороння робоча група розробила «Набори основних показників результатів для тяжкої астми в дітей і дорослих» (Core Outcome Measures Sets for Severe Asthma, COMSA). Основні показники результатів COMSA – це набір інструментів, які треба використовувати в усіх дослідженнях на певну тему. COMSA слугуватиме основою для майбутніх клінічних випробувань і дасть спеціалістам можливість легше порівнювати результати досліджень. Досі дослідники астми не використовували стандартний набір ключових результатів (Core Outcome Measures, COM), щоб зрозуміти, чи працюють біологічні методи лікування. Вищезгадана робоча група заповнила цю прогалину за допомогою COMSA, що допоможе створювати дані та оцінювати біологічні препарати у клінічних випробуваннях астми в дітей і дорослих. Дослідження було підтримано ELF та EFA для розуміння точок зору людей, які живуть із тяжкою формою астми. Завдяки цій сильній підтримці дослідники 3TR, пацієнти, клініцисти, представники фармацевтичних компаній та органи охорони здоров’я відібрали COM щодо астми (рис. 4). Використання Набору основних показників результатів для дітей і дорослих може поліпшити результати оцінки успішності біологічного лікування тяжкої астми в пацієнтів.

Рис. 4. COM щодо астми

Біологічні препарати революціонізували лікування тяжкої астми та підвищили ймовірність ремісії завдяки впливу на молекулярні механізми, проте дані про біомаркери, що допомагають прогнозувати ремісію, обмежені.

З цією метою створено підрозділ 3TR-ABC (Asthma biologic cohort). Когортне дослідження біологічних препаратів для лікування астми 3TR (дослідження ABC) – це загальноєвропейське проспективне трансляційне дослідження, метою якого є поліпшення персоналізованої медицини для пацієнтів із тяжкою астмою. Шляхом дослідження можливих імунологічних механізмів, що лежать в основі відсутності відповіді або неповної відповіді на лікування сучасними біологічними препаратами, команда дослідження ABC прагне знайти нові терапевтичні підходи для допомоги тим, хто страждає на тяжку астму.

У цьому розділі роботи вивчаються біомаркери ремісії після року біологічної терапії. Ремісію визначили як рівень контролю астми за опитувальником ACQ‑5 <1,5 бала, рівень об’єму форсованого видиху за 1-шу секунду (ОФВ₁) ≥80% після проби з бронходилататором або його поліпшення >10% під впливом лікування, а також відсутність загострень і потреби у використанні оральних кортикостероїдів для підтримувальної терапії за попередні 3 місяці.

У дослідженні ABC протягом 3 років вестимуть спостереження за реальною когортною групою з 300 пацієнтів із тяжкою астмою з центрів астми по всій Європі. Спочатку кожен пацієнт уперше отримує один зі схвалених на сьогодні біологічних препаратів для лікування тяжкої астми, при цьому лікування триває протягом усього періоду дослідження, а його вплив на захворювання пацієнта всебічно оцінюється та супроводжується відбором біопроб.

Регулярні обстеження пацієнтів слугують для визначення трьох типів відповіді на призначені біологічні препарати для лікування астми: супер-респондери, клінічні респондери та не-респондери. За допомогою супровідного відбору проб можна знайти можливі біомаркери/предиктори успішного або невдалого застосування препарату. Останні можуть слугувати основою для цілеспрямованого поліпшеного лікування (у клінічних респондерів) або для абсолютно нових підходів до лікування (у не-респондерів).

Схожим чином було започатковане дослідження 3TR-ICS COPD під назвою «Molecular Signatures Associated With Response to ICS Treatment in Patients With COPD Stratified by Eosinophil Levels» («Молекулярні сигнали, що пов’язані з відповіддю на лікування ІКС у пацієнтів із ХОЗЛ, стратифікованих за рівнем еозинофілів»).

Дослідження 3TR-ICS COPD – це міжнародне багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження у паралельних групах з участю клінічно стабільних колишніх курців із ХОЗЛ (без загострень протягом попередніх 8 тиж), які щонайменше 8 тиж застосовують комбінацію бронходилататорів тривалої дії (LABA+LAMA) та не отримують ІКС (або раніше не приймали, або відмінили понад 3 міс тому). Загальною метою цього клінічного дослідження є визначення молекулярних сигнатур, пов’язаних із молекулярною відповіддю на лікування ІКС у пацієнтів із ХОЗЛ, стратифікованих за рівнем циркулюючих еозинофілів, і потенційним впливом легеневого мікробіому [24].

Найбільш захопливою сферою дослідження 3TR є потенціал передових методів імунологічного аналізу зразків, отриманих до та після лікування специфічними антитілами: молекулярне профілювання та інтеграція мультиоміксних даних, що дає можливість стратифікувати осіб із клінічно гетерогенними захворюваннями та порівняти пацієнтів, які реагують на лікування, з тими, хто не реагує. Імунологічний аналіз передбачає перспективний збір кількох зразків як з уражених тканин, так і з крові, та використання зразків із наявних досліджень протягом 7-річного періоду дії програми 3TR. Отримання високоякісних зразків дихальних шляхів стане ключем до успішного мультиоміксного аналізу. Для цього складено каталог стандартних операційних процедур, що описують обробку біологічних зразків, зокрема мокротиння, в яких якість значної частини зразків не є недостатньою для проведення оміксного аналізу.

Основні підсумки дослідження 3TR. З участю 3TR відбувалася розробка нової біологічної терапії при тяжкій астмі (анти-TSLP-терапія проти тимічного стромального лімфопоетину). Було проаналізовано невдачу в дослідженні та ідентифіковано шлях, чому анти-ІЛ 23 препарат не може бути цільовим лікуванням при астмі. Були знайдені механізми відповіді на лікування та ремісії за допомогою нових біомаркерів у видихуваному повітрі (Breathomics). Видихуване повітря являє собою ідеальну матрицю для неінвазивного виявлення біомаркерів завдяки аналізу повного спектра летких органічних сполук, а метаболоміка видихуваного повітря має потенціал для клінічної корисності в еру прецизійної медицини.

Загалом натепер під егідою 3TR гармонізовано понад 10 мультинаціональних когорт хворих з астмою та ХОЗЛ. Їхні дані проаналізовано за допомогою комплексного мультиоміксного аналізу (транскриптоміка, протеоміка, брезоміка, мікробіом). Здійснено орієнтовану на пацієнта стандартизацію дизайну досліджень та їхніх кінцевих точок. 3TR анонсує нову таксономію респіраторної патології, засновану не на симптомах, а на механізмах патогенезу.

Healthy Lungs for Life. Здорові легені для життя

Практична частина Конгресу також стосувалася роботи з громадськістю. «Healthy Lungs for Life. Здорові легені для життя» – це глобальна кампанія з підвищення обізнаності громадськості про важливість здоров’я легень за допомогою низки заходів, у тому числі рекламних, і проєктів. 28 вересня, з 10:00 до 18:00, представники громадськості та учасники Конгресу змогли взяти участь у безкоштовному спірометричному тестуванні біля конференц-центру RAI Amsterdam, де відбувався Конгрес.

30 вересня, на підтримку кампанії «Healthy Lungs for Life. Здорові легені для життя», було проведено пробіг на 5 км або прогулянку на 2,5 км у мальовничому амстердамському Беатрікспарку.

Ініціативи щодо сталого розвитку на Конгресі ERS 2025

Європейське респіраторне товариство прагне зробити свій внесок у більш стале майбутнє.

Конгрес ERS є найважливішою подією Товариства та ідеальною платформою для обміну найновішими науковими досягненнями щодо значення чистого повітря для здоров’я дихальних шляхів, натхнення нашої спільноти робити сталий вибір і сприяння внескам у прєкти із захисту клімату. ERS вже 3-й рік поспіль бере участь у проєктах із захисту клімату по всьому світу. У партнерстві з фундацією myclimate ERS щороку робить внесок до цього фонду на підтримку проєктів, які можуть допомогти громадам здійснити важливі зміни, позитивно вплинути на екологічну стійкість і поліпшити доступ до чистого повітря. За ці кошти фінансуються проєкти ефективних кухонних плит для репатріантів у Бурунді та збереження лісів завдяки встановленню таких самих плит у Гімалаях.

ERS працює над створенням більш сталого майбутнього через позитивний внесок організації в розвиток суспільства, а також регулює свої викиди та вплив на довкілля як компанія.

Сталий розвиток був у центрі уваги протягом усього Конгресу. Учасників заохочували досліджувати способи зменшення свого впливу на навколишнє середовище, від заохочення більш екологічних подорожей до впровадження екологічно чистих лікарняних практик.

У просторі для комунікацій World Village було встановлено експозицію сталого розвитку Sustainability stand. Там працювали модератори та демонструвалися відеоматеріали.

Дуже цікавою формою заохочення учасників до ініціатив сталого розвитку була пропозиція приготувати смузі без витрат електроенергії, у повному сенсі – власними силами. На велотренажері було встановлено блендер. Модератори видавали спеціально підготовлені овочі та фрукти, а також посуд. Усі охочі могли покрутити педалі велосипеда і приготувати корисний напій, скуштувати його та пригостити колег. Дуже символічно, що на Конгресі в Амстердамі з метою популяризації сталого розвитку була обрана активність саме з велосипедом. Адже Нідерланди відомі своєю прихильністю до велотранспорту і збереження чистоти повітря.

На честь місця проведення Конгресу 2025 року відбулася спеціальна сесія з ініціативи сталого розвитку охорони здоров’я в Нідерландах, яка досліджувала ініціативи сталого розвитку в голландській медицині із зосередженням на пульмонології. Сесія продемонструвала, як співпраця та інновації – від екологічно чистих лікарняних практик до екологічно чистих інгаляторів та інші ініціативи, що поліпшують здоров’я, можуть принести користь як пацієнтам, так і планеті.

На Конгресі були представлені розроблені Організацією Об’єднаних Націй цілі сталого розвитку (рис. 5).

Рис. 5. Цілі сталого розвитку ООН [25]

Чи є ці позиції суто абстрактними або надто далекими від пульмонології? На прикладі цілей сталого розвитку делегатам продемонстрували концепцію первинної профілактики БА на популяційному рівні (табл. 2).

Таблиця 2. Потенційний вплив цілей сталого розвитку та політик громадського здоров’я на профілактику та контроль астми у дітей і дорослих [26]
	Глобальні та національні стратегії, політика охорони здоров’я і цілі сталого розвитку	Профілактика
		астми в дітей	загострень астми в дітей	астми в дорослих	загострень астми в дорослих
1 Ні бідності	Впровадження належних національних систем соціального захисту, досягнення значного охоплення людей, які живуть у бідності, та вразливих верств населення	ll	lll	l	lll
2 Нуль голоду	Забезпечення доступу до безпечного поживного і достатнього харчування, здорова дієта, запобігання ожирінню	l	l	ll	ll
3 Міцне здоров’я і добробут	Покоління без тютюнового диму, посилення профілактики і лікування залежностей, доступ до якісних основних медичних послуг і до безпечних, ефективних, якісних та доступних основних лікарських засобів і вакцин	lll	lll	ll	lll
4 Якісна освіта	Розширення можливостей пацієнтів, медична грамотність		l		l
5 Гендерна рівність	Розширення використання допоміжних технологій, особливо інформаційнокомунікаційних, для розширення можливостей жінок		l		l
6 Чиста вода і санітарія	Не застосовується
7 Доступна і чиста енергія	Чисте повітря, запобігання змінам клімату та екстремальним погодним умовам, підвищення суттєвої частки відновлюваної енергії у світовому енергетичному балансі	ll	ll	ll	ll
8 Гідна робота та економічне зростання	Впровадження безпечного та захищеного робочого оточення для всіх працюючих, заходи з гігієни праці, медичне спостереження за працівниками з груп ризику	Не застосовується		ll	ll
9 Промисловість, інновації та інфраструктура	Ширше впровадження чистих і екологічно безпечних технологій та виробничих процесів, стримування чинників, що індукують астму	Не застосовується		ll	l
10 Зменшення нерівності	Розширення прав і можливостей та сприяння соціальній, економічній і політичній інтеграції для всіх	l	ll	l	ll
11 Сталий розвиток міст і громад	Забезпечення загального доступу до безпечних, інклюзивних і доступних зелених зон і публічних просторів, забезпечення доступу для всіх до належного, безпечного і доступного житла, захист світової природньої спадщини, покращення якості повітря в містах	ll	ll	l	ll
12 Відповідальне споживання та виробництво	Профілактика професійної астми та астми, що загострюється на роботі, досягнення сталого управління та ефективного використання природних ресурсів	Не застосовується		ll	ll
13 Кліматичні дії	Запобігання глобальним змінам клімату, екстремальним погодним умовам, інтеграція заходів щодо зміни клімату в національну політику, стратегію та планування	l	ll	l	ll
14 Життя під водою	Не застосовується
15 Життя на суші	Чисте повітря для всіх, інтеграція цінностей екосистем та біорізномаїття в національне та місцеве планування	ll	ll	ll	ll
16 Мир, справедливість та сильні інститути	Сприяння ВООЗ, розвиток ефективних, підзвітних і прозорих інституцій на всіх рівнях, посилення участі країн із низьким та середнім рівнем доходів в установах глобального управління	ll	ll	ll	ll
17 Партнерство для досягнення цілей	Сприяння співпраці між ВООЗ, GINA, GOLD, FIRS та іншими міжнародними організаціями охорони здоров’я та респіраторними науковими товариствами	l	ll	l	ll
Примітки. Вплив на астму (або загострення астми): l – незначне зниження, якщо стратегію чи політику впроваджено, або ціль сталого розвитку досягнуто; ll – помірне зниження, якщо ціль сталого розвитку досягнуто; lll – значуще зниження, якщо ціль сталого розвитку досягнуто.

Отже, робота в напрямі цілей сталого розвитку, звісно, не викорінить БА шляхом тотального успіху в її запобіганні. Але в більшості позицій може сприяти профілактиці її загострень – періодів, найбільш обтяжливих для пацієнтів та медичного персоналу, і подій, що зумовлюють прогресування захворювання та відкидають хворого на декілька кроків назад у досягненні контролю.

Виставка

Традиційно відвідувачі Конгресу пропустили безліч аудиторних сесій через привабливі стенди величезної захоплюючої виставки, що розташувалася на площі у 6400 м2. Виставку відвідали 84% делегатів, і всі разом відвідали її 189 629 разів (на вході сканували QR-коди з бейджів учасників, тож це реальна статистика) (рис. 6).

Рис. 6. Статистичні дані щодо відвідування виставки

Загалом 159 фірм представили обладнання (126) або ліки (33). Медичне обладнання: діагностичне та інтервенційне, ендоскопічне, рентгенологічне та ультразвукове, спірометри і бодіплетизмографи, системи моніторингу, рішення для телемедицини, прилади для асистування кашлю, апарати для діагностики й лікування апное сну, різноманітні розхідні, але необхідні матеріали. Фармацевтичні компанії демонстрували свої лікарські засоби, вакцини, доставкові пристрої. На всіх експозиціях були присутні представники компаній, а біля стендів спеціалісти жваво обговорювали теми, що їх цікавлять.

Інтерактивними експонатами можна було покористуватися реально або за допомогою цифрових симуляційних систем.

Цінним напрямом роботи зі спонсорами стали так звані індустріальні сесії (industry sessions), коли доповіді представляли від імені компаній. Таких сесій було 65 із 551 сесії, частина з яких містила лише загальну інформацію, без промоційного компонента. Приємною для лікарів особливістю спонсорських доповідей були дуже ґрунтовні вступні матеріали з патогенезу, класифікації та діагностики захворювань, а також дані з чинних клінічних настанов. Тобто, перед тим як послухати про ще не зареєстрований (наприклад, в Україні) препарат, лікарі мали можливість почути повноцінну лекцію на тему патології, лікування якої було презентовано.

Організатори стверджують, що виставка ERS – це найбільша у світі демонстрація діагностики та терапії в галузі респіраторної медицини. І схоже, що вони не перебільшували.

Підсумок

Конгрес ERS 2025 був дуже цікавим, насиченим, різноманітним і корисним. Відвідування заходу залишило різні за емоціями спогади та враження. Коли деякі держави, подолавши проблему згубних викидів від авто, створили ініціативу, щоб з’ясувати, яку шкоду для довкілля чинять автомобільні шини, мимоволі відчуваєш біль. Бо в небі над нашою чудесною країною в цей час летять тисячі ракет, «шахедів», дронів, заправлених не високоочищеним бензином, а токсичним пальним, вибухають і горять об’єкти, в які поцілили, у тому числі нафтосховища, підприємства хімічної галузі тощо, здається, що вільно дихати чистим повітрям в Україні – нездійсненна мрія…

А з іншого боку, розумієш, за що боряться українці. За право бути частиною цивілізованого світу, яка теж впоралася зі своїми бідами та викликами. Просто жити, працювати на користь своєї Вітчизни, піклуватись один про одного і про природу. Бути європейцями.

Література

Review of the European Respiratory Society (ERS) Congress 2025. EMJ Respir. 2025;13[1]:10-23. https://doi.org/10.33590/emjrespir/EFDE1094.
https://ers.app.box.com/s/h5v9jkpdhul3v7yn6137z2zxrep7cx1o
Гуменюк ГЛ, Меренкова ЄО, Вільцанюк ОО, Опімах СГ. Україна в Європейському Респіраторному Товаристві, Міжнародній Респіраторній Коаліції та на міжнародному конгресі: підсумки 2024 року. Астма та алергія. 2024;4:5-14. DOI: 10.31655/2307-3373-2024-4-5-14.
https://www.ersnet.org/congress-and-events/congress/congress-news-and-highlights/respiratory-health-around-the-globe-the-ers-congress‑2025-theme
https://www.mdpi.com/2218-273X/10/12/1666
https://www.mdpi.com/1424-8247/18/5/716
https://www.ersnet.org/news-and-features/news/ers-elf-global-voices-campaign-aims-to-spotlight-experiences-of-respiratory-patients-and-those-who-support-them/
https://www.efanet.org/news/news/4241-3tr-comsa
https://publications.ersnet.org/content/erj/65/1/2402327
https://europeanlung.org/lungseurope/cocos-ipf/
https://www.fair-flagellin.eu/project
https://europeanlung.org/lungseurope/projects-and-campaigns/eurest-rise/
https://europeanlung.org/lungseurope/freshair4life‑2/
https://www.ecraid.eu/ecraid-base
https://europeanlung.org/jared/2025/07/14/international-cooperation-launched-against-respiratory-diseases/
https://www.iderha.org/about
https://europeanlung.org/lungseurope/lunghealth4life/
https://europeanlung.org/lungseurope/projects-and-campaigns/eu-pal-copd/
https://europeanlung.org/lungseurope/nexus/
https://www.ersnet.org/news-and-features/news/imi-project-optima-aims-to-improve-treatment-for-patients-with-prostate-breast-and-lung-cancer-through-artificial-intelligence/
https://europeanlung.org/lungseurope/category/eu-projects/
https://europeanlung.org/lungseurope/solace/
https://www.unite4tb.org/
https://publications.ersnet.org/content/erj/58/4/2102168
https://www.eca.europa.eu/en/sustainable-development-goals
Koppelman GH, Pino-Yanes M, Melén E, Powell P, Bracke KR, Celedón JC, Brusselle GG. Genetic and environmental risk factors for asthma: towards prevention. Lancet Respir Med. 2025 Nov;13(11):1011-1025. doi: 10.1016/S2213-2600(25)00256-5.

Тематичний номер «Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія» №1 (73), 2026 р.

Номер: Тематичний номер «Пульмонологія. Алергологія. Риноларингологія» №1 (73), 2026 р.

Пульмонологія Інфекційні хвороби