13 травня, 2025

Проспективне обсерваційне порівняльне клінічне спостереження ефективності застосування препаратів амброксолу в різних формах у пацієнтів з інфекціями дихальних шляхів

Автори:

Відкриття антибіотиків за правом вважається однією з найвидатніших подій ХХ ст., що значно посилило можливості людства в боротьбі з інфекціями, зокрема з інфекціями дихальних шляхів. Проте тривале застосування антибіотиків зумовило зростання антибіотикорезистентності, що наразі є глобальною загрозою [1].

Наявні дані свідчать про значні обсяги споживання антибіотиків, особливо в центральній і східній Європі, зокрема в Україні, що створює умови для подальшого поширення антибіотикорезистентності [2]. Загалом контроль за споживанням антибіотиків є більшою проблемою в країнах із середнім і низьким рівнями доходу, включаючи педіатричний контингент хворих [3]. Однак дані щодо етіології інфекцій дихальних шляхів свідчать про переважну роль вірусів, на які антибіотики не діють [4, 5]. Сучасні тенденції у лікуванні інфекцій дихальних шляхів свідчать про зміщення акцентів у бік раціонального застосування антибіотиків, звуження спектра антибіотикотерапії та ширше використання неантибактеріальних засобів [6, 7].

Одним із часто вживаних препаратів у терапії інфекцій дихальних шляхів є амброксол. Цей препарат характеризується трьома ключовими механізмами дії: активізує вироблення сурфактанту, збільшує секрецію бронхіальних залоз, забезпечує ефективний муколітичний ефект. Завдяки особливостям фармакокінетики цей засіб покращує очищення бронхіального секрету, сприяє виведенню мокротиння, зменшує інтенсивність продуктивного кашлю. Ці властивості роблять амброксол важливим компонентом у лікуванні респіраторних захворювань, що супроводжуються надмірним утворенням в’язкого слизу [8, 9]. Проте молекула амброксолу має набагато більше клінічно значущих властивостей, які будуть корисними для досягнення терапевтичних цілей (рис.).

Рис. Багатогранна корисна дія амброксолу

Антиоксидантні властивості [10] дозволяють зменшити вплив оксидативного стресу, що є одним із провідних патогенетичних механізмів розвитку ускладнень коронавірусної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV‑2 [11]; противірусні властивості [12, 13], у т. ч. проти SARS-CoV‑2 [14], роблять амброксол препаратом вибору в лікуванні інфекцій респіраторної системи вірусної етіології з огляду на вищезазначені властивості та той факт, що лікування амбулаторних пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями базується саме на симптоматичній терапії [15]. Хоча амброксол не є антибіотиком, він має антимікробні властивості, в т. ч. чинить значний вплив на мікробні плівки [16], які є причиною персистувальних, хронічних інфекцій дихальних шляхів [17, 18]. Ба більше, як виявилося, одночасне застосування амброксолу й антибіотиків різних класів (амінопеніцилінів, цефалоспоринів, макролідів) дозволяє потенціювати ефект антибіотиків, що заохочує до застосування такої комбінації [19], адже при цьому збільшується концентрація антибіотика саме в епітелії дихальних шляхів. Звертає на себе увагу і протизапальний ефект амброксолу, який зменшує тяжкість перебігу та системні прояви інфекції [20], що дозволяє покращити якість життя пацієнта. В комплексному лікуванні хвороб дихальних шляхів алергічного генезу, які часто супроводжуються збільшенням слизових виділень з дихальних шляхів, стануть у пригоді гіпосенсибілізувальні властивості амброксолу [21]. Декілька робіт присвячені застосуванню амброксолу в різних формах і концентраціях, що відкрило не лише нові способи доставки препарату, а й нові ефекти молекули, а це, своєю чергою, розширило клінічні показання (місцевий знеболювальний ефект) [22, 23].

Саме застосування амброксолу у високій концентрації у формі спрею дозволило розширити показання до застосування препарату без втрати інших корисних властивостей, а також досягти швидкого ефекту. Результати досліджень свідчать про значне поліпшення стану хворих згідно із суб’єктивною оцінкою, що згодом підтверджувалося об’єктивними методами контролю, адже зменшувалися частота й інтенсивність кашлю, вираженість болю в горлі, показники якості життя, пов’язаного зі здоров’ям (у всіх випадках зміни були статистично значущими) [24]. Отже, лікарська форма та спосіб доставки амброксолу визначають клінічні ефекти і показання до застосування амброксолу.

Відповідно, необхідне подальше вивчення клінічної ефективності амброксолу, особливо з урахуванням його додаткових властивостей, зокрема впливу на кашель, який є одним із найпоширеніших симптомів захворювань органів дихання, крім того, він чинить значний вплив на якість життя, асоційовану зі здоров’ям [25, 26].

Нами проведено проспективне обсерваційне дослідження різних лікарських форм амброксолу в амбулаторних пацієнтів віком 18-65 років за оцінкою лікарів.

Мета: порівняти клінічну ефективність різних лікарських форм амброксолу в дорослих хворих з інфекціями верхніх і нижніх дихальних шляхів.

Матеріали та методи

В дослідженні взяли участь 171 амбулаторний пацієнт віком 18-65 років (середній вік становив 40 років): 79 чоловіків і 92 жінки; не було статистично значущої різниці за статевим складом вибірки (p>0,05) (табл. 1). Діагностовані стани включали як інфекції верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) (гострий фарингіт, гострий тонзиліт, гострий ларингіт, гострий риносинусит, тощо), так і інфекції нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) (гострий трахеїт, гострий бронхіт, негоспітальна пневмонія). Комбіновані діагнози (фаринготрахеїт, ларинготрахеїт, трахеобронхіт) відносили до ІНДШ.

Таблиця 1. Розподіл пацієнтів за віком, статтю та діагнозом
Середній вік	Чоловіки	Жінки	ІВДШ	ІНДШ
40,0	79	92	29	142

Амброксол застосовувався в таких формах: таблетки 30 мг – 3 р/добу; SR‑форма (пролонгованої дії) 75 мг – 1 р/добу; у формі спрею (Респикс^® спрей, виробник – «Ай Ті Сі Продакшн С. Р.Л.», Італія). Респикс^® спрей (амброксолу гідрохлорид 50 мг/мл) – єдиний в Україні високодозований оромукозальний спрей; в 1 струмені містить 10 мг амброксолу. За інструкцією призначався по 3 струмені (30 мг) 3 р/добу (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл пацієнтів щодо застосованих лікарських форм амброксолу
Форма амброксолу	ІВДШ, n	ІНДШ, n	Разом, n	Разом, %
Респикс_® спрей	20	58	78	45,6
Амброксол у таблетках 30 мг	4	46	50	29,2
SR‑форма 75 мг	5	38	43	25,1
Разом, n	29	142	171	100,0

Для оцінки ефективності лікування згідно із враженнями лікарів використовувався опитувальник із 8 запитань, а також візуальна аналогова 10-бальна шкала (ВАШ).

Для обчислення та статистичної обробки результатів дослідження використовувався пакет програм Microsoft Office та пакет Statistica for Windows 6.0. (StatSoft, Inc., США), ліцензія № 31415926535897.

Результати й обговорення

Перше запитання було таким: «Оцініть інтенсивність кашлю в пацієнта при його зверненні за шкалою від 1 до 10 (де 1 – кашель відсутній, 10 – кашель дуже виражений)». Для Респикс® спрею медіана становила 8 (2; 10); для таблетованої форми амброксолу в дозі 30 мг – 8 (3; 10); для SR‑форми в дозі 75 мг – 8 (4; 10) відповідно. З розподілу зрозуміло, що бали за ВАШ зростають від амброксолу у формі спрею (нижчі бали) до SR‑форми (вищі бали), що може свідчити про різницю в інтенсивності кашлю між групами. Після статистичної обробки даних із використанням тесту Краскела – Волліса статистично значущої різниці між групами пацієнтів, які вживали різні форми амброксолу, виявлено не було (p>0,05) (табл. 3).

Таблиця 3. Інтенсивність кашлю при зверненні
Препарат	Результат Me (25, 75)	р 1, 2	р 1, 3	р 2, 3
Респикс^® спрей (n=78)	8 (2; 10)	p>0,05	p>0,05
Амброксол у таблетках 30 мг (n=50)	8 (3; 10)			p>0,05
SR‑форми амброксолу 75 мг (n=43)	8 (4; 10)

Під час розподілу пацієнтів на підгрупи за локалізацією патологічного процесу (верхні чи нижні дихальні шляхи) виявлено статистично значущу різницю (p<0,05) за ВАШ. Респикс® спрей: ІВДШ – медіана = 6, ІНДШ – медіана = 8; амброксол, таблетки 30 мг: ІВДШ – медіана = 7, ІНДШ – медіана = 8; SR‑форма 75 мг: ІВДШ – медіана = 7,5, ІНДШ – медіана = 8. Статистично значуща різниця між підгрупами ІВДШ та ІНДШ (p<0,05) у пацієнтів, які приймали Респикс^® спрей, свідчить про тяжчий перебіг ІНДШ. У групах амброксолу в таблетках та SR‑форми провести обробку даних не вийшло через замалий розмір підгрупи.

Друге запитання було таким: «Оцініть інтенсивність кашлю за 10-бальною системою через 1 год після застосування препарату».

На відміну від показників на момент звернення вже через 1 год після прийому препарату спостерігалася статистично значуща різниця між показниками інтенсивності кашлю в групах Респикс® спрею та амброксолу в таблетках 30 мг, а також у групах Респикс^® спрею і SR‑форми амброксолу 75 мг (p<0,05). Це може свідчити про різницю в клінічній ефективності різних лікарських форм амброксолу, зокрема швидший ефект Респикс^® спрею. Водночас різниці між групами амброксолу в таблетках 30 мг і SR‑форми амброксолу 75 мг не спостерігалося (p>0,05) (табл. 4).

Таблиця 4. Інтенсивність кашлю через 1 год після прийому препарату
Препарат	Результат Me (25, 75)	р 1, 2	р 1, 3	р 2, 3
Респикс^® спрей (n=78)	6 (1; 9)	p<0,05	p<0,05
Амброксол у таблетках 30 мг (n=50)	7 (3; 10)			p>0,05
SR‑форми амброксолу 75 мг (n=43)	7 (4; 10)

Під час розподілу пацієнтів на підгрупи за локалізацією патологічного процесу (верхні чи нижні дихальні шляхи) зберігається статистично значуща різниця (p<0,05) за ВАШ на користь ІНДШ.

Третє запитання стосувалося оцінки інтенсивності кашлю через 2 год після прийому препарату.

Через 2 год після прийому препарату різниця між групами Респикс^® спрею та амброксолу в таблетках 30 мг, а також між групами Респикс^® спрею і SR‑форми амброксолу 75 мг зберігається (p<0,05), крім того, немає різниці між групами амброксолу в таблетках 30 мг і SR‑форми амброксолу 75 мг (табл. 5). Проте виявлена раніше різниця між підгрупами ІВДШ та ІНДШ зникає (p>0,05), що можна пояснити протизапальним ефектом амброксолу, хоча слід зазначити, що такий швидкий протизапальний ефект є сумнівним. Ба більше, порівняння таких підгруп не є первинною кінцевою точкою цього дослідження, тому отримані дані потребують уточнення в подальших дослідженнях.

Таблиця 5. Інтенсивність кашлю через 2 год після прийому препарату
Препарат	Результат Me (25, 75)	р 1, 2	р 1, 3	р 2, 3
Респикс^® спрей (n=78)	5 (0; 10)	p<0,05	p<0,05
Амброксол у таблетках 30 мг (n=50)	7 (3; 9)			p>0,05
SR‑форми амброксолу 75 мг (n=43)	7 (4; 9)

За допомогою четвертого запитання оцінювали інтенсивність кашлю через 4 год після прийому препарату: спостерігалася тенденція до зниження балів за ВАШ, що відповідає поліпшенню стану в міру розкриття дії препарату (табл. 6).

Таблиця 6. Інтенсивність кашлю через 4 год після прийому препарату
Препарат	Результат Me (25, 75)	р 1, 2	р 1, 3	р 2, 3
Респикс^® спрей (n=78)	4 (0; 10)	p<0,05	p<0,05
Амброксол у таблетках 30 мг (n=50)	6 (2; 10)			p>0,05
SR‑форми амброксолу 75 мг (n=43)	6 (3; 9)

Різниця між групами зберігається аналогічно з попередніми спостереженнями, проте аналіз даних підгруп ІВДШ та ІНДШ через 4 год після приймання препарату знову продемонстрував наявність статистично значущої різниці (p<0,05) у бік ІНДШ.

Оцінка інтенсивності кашлю – мета п’ятого запитання. Через 6 год після прийому препарату спостерігається збереження попередніх тенденцій: зокрема, Респикс^®спрей продовжує демонструвати перевагу над групами порівняння (табл. 7).

Таблиця 7. Інтенсивність кашлю через 6 год після прийому препарату
Препарат	Результат Me (25, 75)	р 1, 2	р 1, 3	р 2, 3
Респикс^® спрей (n=78)	4 (0; 10)	p<0,05	p<0,05
Амброксол у таблетках 30 мг (n=50)	5 (2; 10)			p>0,05
SR‑форми амброксолу 75 мг (n=43)	6 (2; 9)

Проте при порівнянні даних підгруп ІВДШ та ІНДШ вони не досягли статистичної значущості (p>0,05), хоча і спостерігалася тенденція до такої різниці.

У шостому запитанні потрібно було оцінити зручність застосування препарату за 5-бальною ВАШ, а в сьомому – ступінь задоволеності пацієнта лікуванням. Установлено, що найзручнішим у застосуванні хворі вважали саме Респикс^® спрей (p<0,05), крім того, статистично значуще більше пацієнтів були задоволені саме лікуванням Респикс^® спреєм порівняно з іншими формами амброксолу (p<0,05). Загалом хворі вважали Респикс^® спрей та SR‑форму амброксолу зручнішими за таблетки амброксолу 30 мг, а лікуванням Респикс^® спреєм пацієнти були задоволенішими, ніж SR‑формою амброксолу 75 мг і таблетками амброксолу 30 мг.

Фактори, які могли чинити значний вплив на ухвалення рішення: менша частота прийому (SR‑форма – 1 р/день, спрей – швидке застосування без запивання), сучасність форм доставки, відповідність спрею для локального лікування верхніх дихальних шляхів, менша кількість скарг на незручність порівняно із 3-разовим прийомом таблеток, котрі часто критикували за необхідність запивання та частоту дозування.

Висновки

Оцінка ефективності лікування згідно із враженнями лікарів дозволяє зробити такі висновки:

швидша дія Респикс^® спрею: у пацієнтів з інфекціями дихальних шляхів Респикс^® спрей забезпечував швидше зниження інтенсивності кашлю (медіана 6 через 1 год; 4 через 6 год) порівняно з таблетками 30 мг (7 та 5) і SR‑формою 75 мг (7 та 6) (p<0,05);
вища зручність спрею та SR‑форми: Респикс^® спрей та SR‑форма (медіана зручності 5) оцінені як зручніші за таблетки 30 мг (медіана 4) через меншу частоту прийому та простоту застосування (p<0,05);
найвища задоволеність від спрею: пацієнти, які застосовували Респикс^® спрей, демонстрували найвищу задоволеність від лікування (медіана 5) порівняно із SR‑формою (медіана 4) і таблетками 30 мг (медіана 3), ймовірно, через швидкий ефект та зручність (p<0,05).
тяжчий перебіг ІНДШ: ІНДШ мали вищу початкову інтенсивність кашлю (медіана 8) порівняно з ІВДШ (медіана 6) для Респикс^® спрею (p<0,05), але різниця зникала через 2-6 год.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (593), 2025 р

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (593), 2025 р