18 вересня, 2025
Місце протеолітичної ензимотерапії у практиці лікаря-інтерніста
Гострі та хронічні запальні процеси – найрозповсюдженіші патологічні стани людини. Запалення – місцева пристосувальна реакція організму у відповідь на ушкодження. Ця циклічна реакція завершується усуненням хвороботворної причини, регенерацією тканин і відновленням функції органа [1, 2]. Через запалення здійснюється саногенез і відкривається шлях до одужання. Але інколи нездатність імунної та нейрогуморальної систем утримати запальні зміни під контролем може зумовлювати хронізацію і прогресування захворювань. Широка низка фармакотерапевтичних засобів, як-от антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикоїди, що призначаються в певних випадках, не завжди спроможна повністю подолати запальний процес і його наслідки.
Останнім часом у боротьбі із запаленням приділяють значну увагу протеолітичним ферментам [3, 4]. Серед них добре відомим є природний фермент – серратіопептидаза (СПД), який у своєму складі має три атоми цинку, необхідні для забезпечення її активності. Саме тому цей фермент належить до т. зв. металопротеїназ. Його виробляють непатогенні ентеробактерії Serratia, виділені з кишечнику шовкопряда Bombyx mori. СПД вважають другим «подарунком» тутового шовкопряда людству.
СПД має спорідненість до неживих білків на кінцях ниток тутового шовкопряда та розчиняє білки кокона (Sellman, 2003). СПД складається зі 470 амінокислот, важливих для її протеолітичної дії, та має максимальну активність при рН=9,0. СПД зв’язується у співвідношенні 1:1 з α2-макроглобуліном крові, який маскує його антигенність, але зберігає ферментативну активність [5].
В Україні є лікарський засіб СПД з особливою технологією виробництва – Мовіназа® від компанії «Мові Хелс».
Мовіназа® має спеціальну подвійну систему контрольованої доставки лікарської речовини – технологія еудрагіт L100 та мікрокапсулювання (таблетка і кожна гранула вкриті кишковорозчинною оболонкою), що забезпечує доставку СПД, захист від кислого середовища шлунка та її високу ферментативну активність у вогнищі запалення й набряку.
СПД має широку низку мультимодальних поліорганних ефектів, здатних позитивно впливати на перебіг запальних процесів і покращувати клінічний стан пацієнтів при різноманітній патології [6].
Доведено, що СПД знижує рівень медіаторів запалення (серотоніну, гістаміну й брадикініну) шляхом пригнічення їхнього вивільнення та збільшення гідролізу. Особлива протизапальна дія без впливу на простагландини забезпечує відсутність у цього ензиму шкідливого впливу на шлунково-кишковий тракт, хрящову та кісткову тканини [3, 4].
СПД знижує інтенсивність болю завдяки блокаді вивільнення брадикініну в зоні запалення і шляхом розщеплення його пептидних зв’язків, який підвищує чутливість нервових закінчень у зоні запалення [7, 8].
Крім того, СПД зменшує рівень нейтрофілів у легеневій тканині, прозапальних цитокінів (запобігає розвитку цитокінового шторму), перешкоджає утворенню активних форм кисню і знижує рівень оксидативного стресу при респіраторних захворюваннях [8].
СПД здатна зменшувати вміст молекул клітинної адгезії, які сприяють міграції клітин запалення до зони ураження, захищати тканини від інвазії активованих імунних комплексів. Отримано хороший терапевтичний ефект у разі застосування СПД при автоімунних захворюваннях – ревматоїдному артриті, червоному вовчаку, а також COVID‑19 [9].
Важливим ефектом ензимотерапії СПД є зменшення дилатації капілярів і контроль проникності судинної стінки завдяки гідролізу запальних амінів, що покращує мікроциркуляцію та зменшує набряк тканин у ділянці запалення. Водночас вона не впливає на здорову тканину в організмі, тому що її структура перешкоджає прикріпленню до білків здорової тканини [10].
Велику увагу в клініцистів і науковців викликає застосування СПД при респіраторних захворюваннях. Одним з яскравих клінічних прикладів є т. зв. синдром Ваніної. Причина цього явища полягає у тому, що внаслідок призначення антибіотикотерапії при інфекційному загостренні хронічної обструктивної хвороби легень або під час лікування пневмонії через 48-72 год відбувається масова загибель бактерій у дихальних шляхах, що супроводжується виснаженням протеолітичних ферментних систем, отже, й підвищенням щільності мокротиння. Водночас спостерігаються зростання проявів задишки й обструкції бронхіального дерева, погіршення стану хворого. Призначення Мовінази в дозі 20 мг 2 р/день знижує рівень медіаторів запалення, покращує мікроциркуляцію у вогнищі запалення та нівелює обструкцію, яка виникла чи посилилася внаслідок прийому антибіотиків [11].
! Отже, завдяки протизапальній, протинабряковій, фібринолітичній та протибольовій дії Мовіназа® ефективна за гострих і хронічних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів (ХОЗЛ, бронхіт, пневмонія, муковісцидоз тощо), в т. ч. ЛОР-органів: при риносинуситах, синуситах, отитах та ларингітах. Важливо, що ензимотерапія СПД знижує еластичність слизу без збільшення його кількості; це забезпечує ефективний дренаж секрету з навколоносових пазух і швидке усунення назальної обструкції, порожнини середнього вуха [12].
За результатами низки досліджень визначено здатність СПД покращувати реологічні властивості носового слизу та клінічну симптоматику в пацієнтів із хронічним синуситом за прийому препарату в дозі 30 мг/добу протягом 4 тиж [12, 13].
Подвійне сліпе рандомізоване дослідження, у якому вивчалася ефективність СПД при гострих і хронічних захворюваннях вуха, горла й носа на тлі стандартної терапії порівняно лише зі стандартною терапією, довело, що в пацієнтів, котрі приймали СПД, значний регрес симптомів спостерігався вже на 3-4-й день лікування. Через 7-8 діб значне покращання спостерігалося в обох групах, але відповідь на лікування була вираженішою в групі СПД [14].
Також виявлено здатність СПД підвищувати ефективність антибіотикотерапії завдяки руйнуванню бактеріальних біоплівок, запобіганню їх утворення, підвищенню біодоступності й активності антибіотика [15, 23].
Біоплівки – це спільноти бактерій, з’єднаних між собою і прикріплених до поверхні епітелію дихальних шляхів, занурених у позаклітинний полісахаридний матрикс (слиз), який захищає їх від негативних впливів. Біоплівки є причиною хронічних і рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів приблизно в 60% випадків, тому спроможність СПД їх руйнувати є украй важливим клінічним ефектом, який надає можливість профілактувати хронізацію інфекцій дихальних шляхів. Вважається, що СПД працює як біологічний «нанобур» і руйнує мембрану бактеріальної біоплівки, відкриваючи в такий спосіб шлях для антибіотиків. СПД знижує формування антибіотикорезистентності. СПД також виявилася ефективнішою порівняно з іншими протеазами [15, 16].
При захворюваннях дихальних шляхів, котрі потребують призначення антибіотиків, Мовіназа® в дозі 20 мг призначається по 1 таблетці 2 р/день на весь курс антибіотикотерапії з продовженням по 1 таблетці/день або Мовіназа® 10 мг по 1 таблетці 2 р/день до 1 міс для профілактики хронізації запального процесу.
При запальних захворюваннях на пізніших етапах саногенезу розпочинається процес регенерації тканин. СПД стимулює регенерацію за рахунок лізису детриту (некротизованих тканин і продуктів їхнього розпаду), відновлює мікроциркуляцію в уражених ділянках та забезпечує дренаж із запальної тканини. Ефекти СПД прискорюють завершення запалення без пригнічення регенерації на відміну від деяких НПЗП і стероїдних препаратів.
Наслідком багатьох запальних процесів, особливо в легенях, а також їхньою фінальною стадією є формування фібротичних змін. Протеолітичний фермент СПД має потенціал зі зменшення формування фібротичної тканини завдяки своїй фібринолітичній дії – блокаді інгібіторів плазміну. Ступінь фіброзу залежить від попередньої потужності запалення, рівня оксидативного стресу та цитокінового впливу, тому ефекти СПД, а саме її здатність пригнічувати фактори росту, антиоксидантна дія, зниження експресії цитокінів, хемокінів і молекул адгезії, робить її можливим вибором для профілактики фіброзу легень, особливо в разі пневмонії на тлі COVID‑19 [9, 17].
Клінічні дослідження доводять, що застосування Мовінази в дозі 20 мг 2 р/добу впродовж 20 днів при запальних процесах у легенях на 25% знижувало фібротичні зміни тканини легень за даними комп’ютерної томографії. В іншому дослідженні прийом Мовінази в дозі 30 мг/добу протягом 1-2 міс пацієнтами з ХОЗЛ запобігав розвитку пневмофіброзу [18].
СПД (Мовіназа®) також застосовується в разі наявності захворювань опорно-рухового апарату та травм (остеоартроз, остелохондроз, ревматоїдний артрит, набряки після оперативних втручань, переломи, вивихи) в період загострення по 10 мг 1 таблетка 3 р/день або 20 мг по 1 таблетці 2 р/день із продовженням до 15 днів 20 мг 1 р/день чи 10 мг 2 р/день для профілактики розвитку ускладнень (перешкоджає формуванню фіброзу, склерозу, спайок) та зменшення ймовірності хронізації запалення [19-21].
Хорошу ефективність лікування пацієнтів із коксартрозом і гонартрозом ІІ-ІІІ стадій показала комбінована терапія хондропротекторами та препаратом Мовіназа® за такою схемою: 1 таблетка (10 мг) 3 р/добу впродовж 20 днів, потім – 1 таблетка (20 мг) 1 р/добу протягом 2 міс [22].
Також доведено, що СПД посилює протизапальні властивості НПЗП і глюкокортикоїдів метилпреднізолону та дексаметазону, що дозволяє використовувати нижчі дози цих препаратів і зменшувати ризики їхньої побічної дії.
Отже, протеолітичний ензим СПД (Мовіназа®) має мультимодальні та поліорганні ефекти і завдяки комплексному патогенетичному впливу (протизапальні, аналгетичні, фібринолітичні, антиоксидантні, антифіброзні, протинабрякові ефекти) може ефективно застосовуватися за широкої низки запальних захворювань на тлі базисної терапії, а також покращувати результати комплексного лікування хворих.
Список літератури знаходиться в редакції.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (603), 2025 р