13 листопада, 2025
Діабет «молодшає», а ускладнення зростають: як війна вплинула на людей із цукровим діабетом 2 типу?
Із початку повномасштабної війни серед людей із цукровим діабетом 2 типу зросла частка тих, хто має ризики ускладнень. Про це йдеться в дослідженні українських вчених. Результати дослідження, а також виклики, з якими під час війни мають справу пацієнти із цукровим діабетом, обговорили учасники експертної дискусії «Цукровий діабет 2 типу в Україні: як забезпечити доступ до якісного лікування та зменшити ризики ускладнень».
Як свідчить опитування пацієнтів, за час великої війни стан погіршився в кожного четвертого (майже 25% респондентів). Основний показник погіршення стану – високий глікований гемоглобін, тобто середній рівень цукру в крові за останні декілька місяців. За цим показником лікарі визначають, чи виходить у пацієнта тримати глюкозу в нормі, чи вже є небезпека для здоров’я. Для порівняння: до лютого 2022 року критичний показник глікованого гемоглобіну (>10% при нормі до 7,5%) вчені фіксували в ≈11% пацієнтів.
На прогресування діабету, як з’ясували науковці, суттєво вплинули пережиті обстріли, досвід окупації, вимушеного переміщення, переживання за пораненими чи загиблими родичами, а також відсутність регулярного моніторингу глюкози крові.
За даними громадської організації «Діа-Дзен», що допомагає людям із діабетом та їхнім родичам, сьогодні >1,5 млн українців мають цей діагноз. Ще стільки ж або більше живуть з діабетом, але не знають про це.
Юлія Кукліна, виконавчий директор ГО «Діа-Дзен», розповідає: «Ми щодня спілкуємося з людьми з діабетом та їхніми рідними й отримуємо від них звернення із проханнями про допомогу. Ці люди, на жаль, рухаються до інвалідності та передчасної смерті. І таких пацієнтів багато в наших терапевтичних, хірургічних відділеннях, у відділеннях діалізу. Це дуже сумні історії, коли в людини вже ампутація, і стає усе гірше або трапився інфаркт чи інсульт, відмовили нирки. Страшно розуміти, що цим незворотним станам почасти можна запобігти, якби пацієнти та лікарі мали можливість забезпечити терапію, рекомендовану протоколами лікування діабету. Але на це в пацієнта зазвичай немає грошей, а ПМГ це не покриває. Очевидно, що війна погіршує перебіг хронічних захворювань, тому хотілося б, аби представники держави, які розробляють політики щодо охорони здоров’я, ґрунтувалися на науці, доказових методах, світових протоколах лікування діабету 2 типу, котрі насправді є і в Україні. В цих протоколах ідеться про те, як запобігти цим жахливим ситуаціям, що стаються в житті як окремого пацієнта, так і родини загалом».
Ірина Волошина, сімейний лікар, член правління Академії сімейної медицини України, доктор медичних наук, зауважує: «Багато пацієнтів із діабетом, у т. ч. ті, хто перебуває за кордоном як вимушені переселенці та звертається до місцевих лікарів, щиро вірять, що їм допоможуть крапельниці. Проблема в тому, що в Україні їм діагностували діабет іще 20-30 років тому, коли існувало чимало сумнівних схем лікування. Сьогодні нашим сімейним лікарям складно розвіяти міф, що ці крапельниці їм не продовжать життя, не врятують їхні нирки, не врятують очі й що потрібно замість витрачання коштів на недоказові методи лікування перенаправити гроші на ті методи діагностики та препарати, які дійсно можуть врятувати людям життя».
Із підвищенням «середнього цукру» зростає і ризик ускладнень. Окрім серцево-судинних захворювань, без належного лікування загострення діабету може спровокувати ниркову недостатність, погіршення зору, ураження нервів, ампутації.
«Для цукрового діабету характерний безбольовий перебіг ішемічної хвороби серця, через це помирає більшість хворих із цукровим діабетом, – наголошує завідувачка відділу ендокринної кардіології та дисліпідемій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М. Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ), лікар-кардіолог вищої категорії, доктор медичних наук, професор Олена Мітченко. – Болю немає, фактично хворий уперше зустрічається з кардіологом уже в реанімації, з інфарктом міокарда. Отже, людям із цукровим діабетом слід зважати не лише на рівень глікемії, а й на рівень артеріального тиску, необхідно призначати й отримувати від держави антигіпертензивні препарати, а також сучасні препарати для лікування дисліпідемії».
У середньому ≈40-50% людей із діабетом віком >40 років мають щонайменше одне серцево-судинне захворювання. Світову статистику підтверджують й українські лікарі, котрі теж помічають, що останніми роками діагноз значно «помолодшав».
«Якщо раніше ми оцінювали такого пацієнта як особу старшого віку, зараз ознаки цукрового діабету 2 типу мають люди віком 40-45 років і часто навіть молодші, – каже лікар-ендокринолог, керівник відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Соколова. – Це суттєвий виклик для нашої системи охорони здоров’я, оскільки із таким захворюванням ці люди житимуть значно довше. А це означає, що якщо вони будуть декомпенсовані, то в них швидше розвиватимуться ускладнення. Це впливатиме і на якість життя людини, і на обсяг тих витрат, які державі потрібно буде закласти на цю людину працездатного віку, аби підтримувати її активність».
За час великої війни не лише зросла кількість людей із цукровим діабетом, а й з’явилися нові категорії пацієнтів. Про це під час дискусії розповіла доктор медичних наук, лікар-кардіолог Олена Мітченко: «Кожен третій пацієнт у нашому центрі – воїн ЗСУ. Ми бачимо, як у молодих чоловіків, котрим лише 27 чи 32 роки, виникають тяжка гіпертензія і цукровий діабет 2 типу. Дуже багато молоді віком <40 років маніфестують діабет саме через хронічний стрес і бойові дії. Умовно кажучи, цукровий діабет “помолодшав”», – зазначила лікар.
У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України обговорюють можливі зміни в програмі «Доступні ліки» для пацієнтів із діабетом.
«Найбільш клінічно й економічно ефективним у сенсі профілактики цукрового діабету 2 типу та його ускладнень є робота над факторами ризику: контроль маси тіла, фізична активність, здорове харчування, якісний сон, відмова від шкідливих звичок. Це те, що корисно і для запобігання захворюванню, і для профілактики загострень у тих людей, які вже живуть із цим діагнозом», – зазначає заступник міністра охорони здоров’я України Євгеній Гончар. За його словами, у 2026 році МОЗ запускає програму скринінгів здоров’я. Зосередяться передусім на боротьбі із серцево-судинними захворюваннями та на профілактиці цукрового діабету 2 типу.
Обговорюють у міністерстві та в Національній службі здоров’я України (НСЗУ) і можливі зміни в програмі «Доступні ліки», аби розширити перелік медикаментів, які пацієнти із цукровим діабетом зможуть отримувати безоплатно або з невеликою доплатою.
«Ми спільно з МОЗ працюємо над тим, щоб розширити програму «Доступні ліки»: шукаємо рішення, які дозволять змінити підходи до ціноутворення та включити більше життєво необхідних препаратів, зокрема нові міжнародні непатентовані назви. Наше завдання – знайти баланс між потребою пацієнтів у доступі до лікування та наявними бюджетними обмеженнями», – зазначає начальник відділу роботи з договорами про реімбурсацію НСЗУ Іван Жук.
Наразі українцям із діабетом 1 типу держава покриває вартість тест-смужок для вимірювання рівня цукру. Що стосується відшкодувань решті пацієнтів, то це питання, за словами Євгенія Гончара, дискусійне. Поки що наявне фінансування програми «Доступні ліки» не дозволяє виділяти на це кошти.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (605), 2025 р