15 листопада, 2024
Джокер – оральна суспензія силденафілу для індивідуального підбору дозування відповідно до вимог та потреб пацієнта
Еректильна дисфункція (ЕД) визначається як нездатність досягати й/або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для задовільного статевого акту (NIH, 1993). Відповідно до результатів нещодавнього глобального епідеміологічного дослідження, найвища поширеність ЕД виявлена у країнах Європи (10-76,5%) та Азії (8-71,2%), а найнижча – у Південній Америці (14-55,2%) (Kessler A. et al., 2019). За даними вітчизняних фахівців, в Україні від ЕД страждають від 2 до 4 млн чоловіків. Силденафілу цитрат уперше був синтезований у 1989 році у Великій Британії й із моменту його схвалення для лікування ЕД у 1998 році став одним із найпопулярніших лікарських засобів для терапії сексуальної дисфункції.
Ключові слова: еректильна дисфункція, інгібітори фосфодіестерази 5-го типу, силденафіл.
Основні фактори ризику, пов’язані з ЕД, включають вік, супутні захворювання (цукровий діабет, серцево-судинна патологія, ожиріння, рак передміхурової залози, лікування депресії і тривоги), зловживання алкоголем і куріння. Неодружені або розлучені чоловіки також мають підвищений ризик ЕД, так само як і безробітні або чоловіки з низьким соціально-економічним статусом (Chew K.K. et al., 2008; Kupelian V. et al., 2008). Доведено, що частота ЕД зростає зі збільшенням віку, а саме після 40 років. Так, серед чоловіків віком до 50 років ЕД зустрічається з частотою 9,1-49,9% порівняно з 54,9-94,7% у віковій групі >70 років (Akkus E. et al., 2002; Laumann E.O. et al., 2007). При цьому A. Kessler et al. відмічають винятково високу поширеність ЕД серед молодих чоловіків віком <40 років.
На сьогодні інгібітори фосфодіестерази 5-го типу (іФДЕ‑5) є першою лінією терапії ЕД згідно з рекомендаціями всіх провідних наукових товариств, у тому числі Європейської та Американської асоціацій урології (EAU, 2024; Burnett A.L. et al., 2018). Механізм дії іФДЕ‑5 полягає у пригніченні перетворення циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) на гуанозинмонофосфат (ГМФ) під час ерекції статевого члена на фоні сексуального збудження. Подальше збільшення рівня цГМФ призводить до посиленого і тривалого розслаблення гладких м’язів, вазодилатації кровоносних судин і подальшого посилення ерекції.
В настановах EAU (2024)* для лікування ЕД рекомендовані силденафіл, тадалафіл, варденафіл та аванафіл. Вибір конкретного препарату залежить від частоти статевих актів та особистого досвіду пацієнта. Відповідно до результатів досліджень, пацієнтам з ЕД, які надають перевагу високій ефективності, слід обрати силденафіл, тоді як задля оптимізації переносимості варто застосовувати тадалафіл.
Слід зазначити, що припущення, згідно з яким розслаблення гладких м’язів викликає ерекцію, до певного періоду часу було суперечливим. Так, найбільш поширеною була думка, що ерекція пеніса вимагає скорочення дренажних судинних каналів, що таким чином затримує відтік крові. Це тривало, допоки британський нейрофізіолог Джайлз Бріндлі на щорічній конференції Американської урологічної асоціації в Лас-Вегасі у 1983 році не провів наочну демонстрацію на собі, увівши препарат для розслаблення м’язів (феноксибензамін) безпосередньо в corpus cavernosum. Так він продемонстрував світу (і шокованій аудиторії), що ерекція може бути викликана розширенням судин статевого члена, що сприяло подальшому розвитку і новим відкриттям у лікуванні ЕД (Brindley G.S., 1983).
Силденафіл: більш ніж 25‑річний досвід практичного використання у всьому світі
Силденафіл, представлений у 1998 році, був першим іФДЕ‑5, схваленим для лікування ЕД. Протягом перших 6 років появи на фармацевтичному ринку препарат був застосований для лікування понад 20 млн чоловіків із ЕД. Схема призначення силденафілу включає початковий прийом його у дозі 50 мг, після чого дозування коригується з урахуванням реакції на лікування та побічних ефектів. Тривалість дії силденафілу становить 8 годин, а максимальна концентрація у плазмі крові у середньому досягається протягом 60 хвилин після прийому натще (Porst H. еt al., 2013).
Варто зазначити, що силденафіл ефективний при лікуванні ЕД у чоловіків усіх вікових категорій, при різній етіології та тяжкості ЕД. Так, у проспективних рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях серед різних популяцій пацієнтів показник частоти успішного статевого акту при прийомі силденафілу досягав 78% (McCullough A.R., 2002).
У зв’язку з появою нових молекул іФДЕ‑5 та зростаючим інтересом до препаратів цієї групи (тадалафіл, варденафіл, аванафіл) були проведені численні систематичні огляди та метааналізи наукових досліджень щодо їх застосування у чоловіків з ЕД. Так, L. Chen et al. (2015) був уперше проведений метааналіз «trade off» різних молекул іФДЕ‑5, спрямований на визначення оптимального препарату для лікування ЕД із позицій ефективності та частоти побічних ефектів. Аналіз 82 досліджень ефективності (47 626 пацієнтів) і 72 досліджень щодо побічних ефектів (20 325 пацієнтів) дозволив визначити силденафіл у дозі 50 мг як найефективніший препарат у лікуванні ЕД, але й із вищою частотою побічних ефектів. Автори зазначали, що силденафіл у дозі 50 мг може бути першочерговим вибором для лікуванні ЕД у пацієнтів, для яких пріоритетом є висока ефективність препарату (Chen L. et al., 2015).
Проведений у 2021 році метааналіз, який включав оновлені дані наукових баз PubMed, Web of Science, Cochrane Library та Scopus (PROSPERO) щодо ефективності та безпечності препаратів іФДЕ‑5 (силденафіл, тадалафіл, варденафіл, аванафіл) у лікуванні ЕД (23 дослідження, n=154 796), показав що:
- силденафіл у дозі 25 мг статистично значущо перевершував усі втручання для покращення еректильної функції порівняно з плацебо;
- силденафіл 50 мг або силденафіл 100 мг вважався найефективнішим у загальній популяції хворих на ЕД (висновок, зроблений переважно на основі непрямих порівнянь між різними іФДЕ‑5). У дозуванні 100 мг силденафіл також асоціювався з більшою кількістю пов’язаних із лікуванням побічних ефектів і відмов від лікування. Автори відмічають, що у пацієнтів, для яких пріоритетними є висока ефективність і переносимість, силденафіл у низьких дозах (25 мг або 50 мг) може розглядатися як засіб першої лінії лікування ЕД (Pyrgidis N. et al., 2021).
Ефективність і переносимість силденафілу в категорії «важких» для лікування пацієнтів
Враховуючи найбільшу поширеність ЕД серед чоловіків старше 70 років, багато із яких мають супутню патологію, важливим аспектом використання силденафілу є його безпечність в осіб певних категорій.
Слід зазначити, що силденафіл на сьогодні пройшов велику кількість досліджень, у яких вивчалась як його ефективність, так і безпечність у пацієнтів різного віку та з наявною коморбідною патологією. I. Goldstein et al. (2016) на підставі аналізу даних 48 рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень, більшість із яких тривали 12 тижнів, встановили наступне. Середні показники за шкалою Міжнародного індексу еректильної функції (IIEF) для пункту 3 (частота вагінального проникнення) та пункту 4 (підтримання ерекції після проникнення) і загалом домену еректильної функції при застосуванні силденафілу статистично значущо перевершували плацебо в кожній віковій підгрупі: <65 років; 65-74 роки; ≥75 років. Аналогічну закономірність при застосуванні силденафілу було доведено і стосовно домену загальної задоволеності (показники оргазму, задоволення від статевого акту, сексуального бажання). Проте одним із найбільш важливих висновків дослідження було те, що силденафіл є ефективним і добре переносимим засобом для лікування ЕД незалежно від віку пацієнтів, включаючи чоловіків старше 75 років.
Зважаючи на те що ЕД є поширеним станом у чоловіків із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), важливим є питання безпечності застосування цього препарату у хворих із кардіальною патологією. Аналіз подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень ефективності силденафілу (9 досліджень) та безпеки (11 досліджень) показав посилення ерекції у 70% пацієнтів і загальне покращення за шкалою IIEF порівняно з плацебо (p<0,05) (Conti C.R. et al., 1999). У групі силденафілу частота найпоширеніших небажаних явищ (головний біль, припливи, диспепсія) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) була порівнянною з такою у чоловіків без цієї патології. Автори дослідження вказують на те, що силденафіл значно покращує еректильну функцію й добре переноситься пацієнтами з ЕД та ІХС, які не приймають нітратну терапію.
Проведений L. Blonde et al. (2006) ретроспективний аналіз 11 досліджень за участю 974 чоловіків показав, що силденафіл добре переноситься й покращує еректильну функцію та успішність статевого акту у чоловіків з ЕД і цукровим діабетом, незалежно від наявності додаткових факторів ризику ССЗ (артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та куріння).
Що впливає на вибір препарату?
Відповідно до результатів опитування, силденафіл досі є препаратом, якому віддають перевагу італійські андрологи, оскільки він вважається найбезпечнішим і найефективнішим (Palmieri A. et al., 2019). У цьому дослідженні також було встановлено, що найважливішими характеристиками препаратів групи іФДЕ‑5 як для лікарів, так і для пацієнтів є швидкість настання ефекту та тривалість дії. Майже дві третини пацієнтів (64,3%) віддали перевагу силденафілу як препарату першого вибору.
Враховуючи досвід та побажання пацієнтів, фармацевтичні компанії постійно працюють над удосконаленням шляхів і форм уведення іФДЕ‑5. Нещодавно на фармацевтичному ринку з’явився препарат силденафілу цитрату у формі оральної суспензії Джокер (компанія ФАРМАЛІДЕР С.А., виробничі потужності якої розташовані в Іспанії). В 1 мл оральної суспензії міститься 35,1 мг силденафілу цитрату (що відповідає 25,0 мг силденафілу); одне впорскування вивільнює 0,5 мл суспензії, що еквівалентно 12,5 мг силденафілу. Можливість прийому різних доз препарату, використовуючи для цього один флакон, є значною перевагою Джокера, оскільки дозволяє підібрати дозування відповідно до клінічних вимог і потреб пацієнта.
Оральна суспензія має здатність розчинятися швидше порівняно з таблетованою формою, а отже, і швидше абсорбується, що потенційно може прискорювати початок дії (Allen L. et al., 2012).
Таким чином, перевірений роками клінічної практики силденафіл, доступний тепер у формі оральної суспензії й представлений в Україні препаратом Джокер, має цілий ряд переваг:
- придатний для застосування в осіб з утрудненим ковтанням твердих лікарських форм;
- не потребує запивання водою, що робить його прийом малопомітним для партнерші;
- має приємний м’ятний смак, що робить його більш привабливим для прийому;
- надає можливість чіткого індивідуального дозування залежно від потреб пацієнта;
- відзначається високою якістю, що властиво препаратам європейського виробництва.
Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 3 (34), 2024 р.