14 грудня, 2024
Ключова роль вітаміну D у репродуктивному здоров’ї жінок
Вітамін D – стероїдний гормон, який відіграє вирішальну роль у підтримці нормального стану кісток і гомеостазі кальцію. Останніми роками чималу увагу зосереджено на ролі вітаміну D у численних процесах, пов’язаних із жіночим репродуктивним здоров’ям. Дослідження останніх років були присвячені поглибленому вивченню ролі вітаміну D у підтримці адекватного гормонального статусу, фертильності та перебігу вагітності. Пропонуємо до уваги читачів реферативний огляд статті R. E. Dragomir і співавт. The Key Role of Vitamin D in Female Reproductive Health: a Narrative Review, у якому автори представили сучасні концепції щодо значущості вітаміну D у підтримці жіночого репродуктивного здоров’я.
Репродуктивне здоров’я жінки включає правильне функціонування репродуктивної системи, регулярний менструальний цикл, гормональний баланс, здатність до зачаття та виношування вагітності (Heyden & Wimalawansa, 2018). На жіноче репродуктивне здоров’я впливають такі фактори, як генетика, спосіб життя, чинники навколишнього середовища та особливості харчування. Останнім часом з’являється все більше свідчень того, що вітамін D є важливим фактором репродуктивного здоров’я, а його дефіцит негативно впливає на нього. Оптимальний рівень вітаміну D асоціюється з покращенням фертильності, здоровою вагітністю та зниженням ризику репродуктивних розладів, як-от синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) та ендометріоз (Heyden & Wimalawansa, 2018; Pal et al., 2016). Дослідження Єльського університету показали, що лише 7% із 67 безплідних жінок мали достатній рівень вітаміну D (Pal et al., 2016). Незважаючи на його широку доступність, дефіцит вітаміну D є загальною проблемою охорони здоров’я в усьому світі, яка уражає різні групи населення, включаючи жінок репродуктивного віку (Heyden & Wimalawansa, 2018).
Метаболізм вітаміну D
Джерелом вітаміну D для організму людини переважно є сонячне випромінювання та їжа. Після утворення в шкірі та/або надходження його з їжею відбувається метаболізм у печінці, а згодом – гідроксилювання в нирках, у результаті чого утворюється найважливіший метаболіт вітаміну D – 1,25-(OH)2D (Acar & Özkan, 2021). Основним регулятором метаболізму вітаміну D є ниркове гідроксилювання – процес, на який впливають рівні кальцію, фосфору та паратиреоїдного гормона у крові. Однак варто зазначити, що плацента і гранулематозна тканина також відіграють значну роль у синтезі 1,25-(OH)2D як екстраренальні локалізації цього процесу (Stephanou et al., 1994).
Вітамін D і загальний стан здоров’я
Основна роль вітаміну D – підтримка здоров’я кісток. Стани, як-от рахіт у дітей та остеомаляція чи остеопороз у дорослих, є прямими наслідками дефіциту вітаміну D (Zmijewski, 2019). Однак насправді його роль виходить за межі здоров’я кісток; він також підтримує нормальне функціонування імунної, серцево-судинної систем, психічне здоров’я та навіть запобігає хронічним захворюванням. Окрім того, вітамін D може впливати на поділ і проліферацію клітин, модифікацію імунної відповіді та продукування гормонів (Adorini, 2005). В осіб зі зниженим його рівнем добавки вітаміну D можуть бути корисними для запобігання певним захворюванням та їхнього лікування.
Достатній рівень вітаміну D допомагає знизити ризик різних інфекцій. Оптимальний статус вітаміну D відіграє важливу роль у профілактиці автоімунних захворювань, як-от розсіяний склероз і ревматоїдний артрит, шляхом зниження рівня запальних цитокінів (Zmijewski, 2019).
Існують свідчення, що підвищений ризик серцево-судинних захворювань також пов’язаний з низьким рівнем вітаміну D (Mahmood et al., 2014; Haider et al., 2023). Дані Фремінгемського дослідження показали, що пацієнти з гіпертензією, у яких рівень 25-гідроксивітаміну D був <15 нг/мл, мали на 62% підвищений ризик серцево-судинних подій (Mahmood et al., 2014; Latic & Erben, 2020). Крім того, дефіцит вітаміну D асоціюється з підвищеним ризиком депресії, тривоги та зниження когнітивних функцій, тому для підтримки психічного здоров’я і когнітивних функцій важливо забезпечити достатній його рівень (Anjum et al., 2018; Subramanian et al., 2019).
Вплив вітаміну D на жіноче репродуктивне здоров'я
Рівень вітаміну D і регуляція менструального циклу
Дослідження показали, що вітамін D бере участь у регулюванні менструального циклу, зокрема достатній його рівень сприяє підтриманню регулярної овуляції та менструального циклу. Рецептори вітаміну D (VDR), виявлені в гранульозних клітинах людини та клітинах cumulus oophorus, доводять, що вітамін D має вирішальне значення для регуляції менструального циклу (Mohan et al., 2023; Parikh et al., 2010). Основний гормон, на який впливає рівень вітаміну D, – естроген, тому дефіцит вітаміну зумовлює численні порушення регуляції у жінок репродуктивного віку. Показано, що вітамін D може збільшити вироблення ароматази, яка є важливим ферментом, що бере участь у перетворенні андрогенів на естрогени (Parikh et al., 2021; Nicholas et al., 2016). VDR також наявні в гіпоталамусі та гіпофізі, що свідчить про можливий вплив вітаміну D на вивільнення гонадотропін-рилізинг-гормона (Grundmann et al., 2011), нормальний рівень якого необхідний для адекватного вивільнення лютеїнізувального і фолікулостимулювального гормонів гіпофізом, відіграючи життєво важливу роль у продукуванні естрогену й регуляції менструального циклу. Результати декількох досліджень показали, що вітамін D посилює функцію жовтого тіла, забезпечуючи в такий спосіб адекватне вироблення прогестерону, який також важливий для регуляції менструального циклу (Merhi et al., 2014).
Дефіцит вітаміну D пов’язують з підвищеною резистентністю до інсуліну, а це також може вплинути на функцію яєчників і гормональний статус, оскільки відомо, що підвищена резистентність до інсуліну пов’язана з порушенням менструального циклу (Grundmann et al., 2011). Salehpour і співавт. (2019) дійшли висновку, що додавання вітаміну D за його дефіциту може знизити резистентність до інсуліну в жінок із СПКЯ. Прийом вітаміну D сприяє зниженню надмірно високих рівнів антимюллерового гормона в крові, а також підвищенню рівня протизапальних розчинних рецепторів для кінцевих продуктів глікації у жінок із СПКЯ, які мають дефіцит вітаміну D (Lin et al., 2015).
Статус вітаміну D і фертильність
Достатній рівень вітаміну D пов’язаний із покращеними результатами фертильності, включаючи вищий рівень зачаття та успішний перебіг природної вагітності, а також із кращими результатами екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) (Grundmann et al., 2011). Багато досліджень продемонстрували кореляцію між низьким рівнем вітаміну D у крові та зниженням природної фертильності й ефективністю ЕКЗ (Várbíró et al., 2022). Показано, що оптимальний рівень вітаміну D корелює з підвищеною імовірністю досягнення вагітності після ЕКЗ (Ozkan et al., 2010). Zhou та співавт. (2022) дійшли висновку, що в разі дефіциту вітаміну D рівень народжуваності після першого циклу ЕКЗ є нижчим, ніж при достатньому його рівні.
Метааналіз, проведений Chenhao Xu та співавт. (2024), надає переконливі докази, що свідчать про можливий зв’язок між достатнім рівнем вітаміну D у крові та задовільними результатами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), тобто жінки, котрі підтримують достатній рівень вітаміну D прийманням добавок, мають більше шансів завагітніти, виносити та народити здорову дитину після лікування ДРТ (Xu et al., 2024).
Рівень вітаміну D і результати вагітності
Для вагітних оптимальним рівнем вітаміну D (25(ОН)D) у крові вважається не менше 40 нг/мл (Jones et al., 1998). Такий рівень має забезпечувати високий рівень захисту від таких станів, як астма новонароджених, або від ускладнень, пов’язаних із вагітністю (Heyden & Wimalawansa, 2018). Водночас наукові дані свідчать про те, що для задоволення потреби вагітної у вітаміні D збалансованого харчування недостатньо, тому існує потреба в підтриманні його рівня шляхом приймання добавок.
Виявлено, що певні тканини (котрі називають «бар’єрними ділянками») експресують VDR для активної форми вітаміну D, а також ферменту 1α-гідроксилази (CYP27B1), яка його синтезує (Ganguly et al., 2018). Плацента – найдослідженіше «бар’єрне місце»; вона є однією з позаниркових тканин, які виробляють 1,25(OH)2D, при цьому трофобласт плода та децидуальна оболонка матері демонструють активність CYP27B1 (Cross et al., 1995; Weisman et al., 1979). Дослідженнями підтверджено зв’язок між рівнем вітаміну D і функцією плаценти під час вагітності. Вітамін D модулює імплантацію плаценти, сприяє виробленню цитокінів і належній імунологічній відповіді у випадку інфекції. З іншого боку, плацента продукує вітамін D і реагує на його активність, тому дефіцит вітаміну D може пов’язуватися з ускладненнями під час гестації (Heyden & Wimalawansa, 2018) (рис.).
Рис. Дефіцит вітаміну D та ускладнення, пов’язані з вагітністю
Palacios і співавт. (2019) порівнювали переваги вживання добавок вітаміну D під час вагітності (як окремо, так і в поєднанні з іншими поживними мікроелементами) із плацебо чи з відсутністю будь-якого втручання. Результати засвідчили, що вагітні, котрі приймають лише добавки вітаміну D, мають менший ризик тяжкої післяпологової кровотечі, народження немовлят із низькою масою тіла, розвитку гестаційного діабету та прееклампсії порівняно із плацебо або без втручання.
Під час вагітності відбуваються суттєві зміни в метаболізмі кальцію та вітаміну D у матері. Високий рівень 1,25(OH)2D у сироватці крові матері може сприяти посиленому транзиту вітаміну D від матері до плода (Barrera et al., 2007; Noff et al., 1978). Вагітність спричиняє підвищене продукування 1,25(OH)2D у нирках, а фермент CYP27B1 – у децидуальній оболонці та плаценті (Ganguly et al., 2018). Транскрипція цього гена пригнічується специфічним метилюванням плацентарного CYP24A1 (Weisman et al., 1979).
Дослідження показали, що на дефіцит вітаміну D при гестаційному діабеті значною мірою впливає підвищена активність CYP24A1 у плаценті (Cho et al., 2013). Крім того, є свідчення, що дефіцит вітаміну D підвищує імовірність розвитку непереносимості глюкози. Продемонстровано, що значні дози добавок вітаміну D знижують резистентність до інсуліну у вагітних з гестаційним діабетом (Alzaim & Wood, 2013).
Виявлено, що 1,25(OH)2D функціонує як модулятор транспорту кальцію в плаценті; також він може впливати на імуномодулювальну функцію плаценти (Zehnder et al., 2002; Evans et al., 2004). Крім того, вітамін D необхідний для зачаття, імплантації та формування плаценти через швидку експресію VDR і CYP27B1 на ранніх термінах вагітності (Gregoriet al., 2001). Вітамін D має вирішальне значення для контролю периваскулярної підтримки та неоваскуляризації, пригнічення плацентарного неоангіогенезу, розвитку судин (Piccinni et al., 2000). З огляду на це недостатність вітаміну D пов’язана з вищим ризиком прееклампсії у вагітних (Giourga et al., 2023). У перехресному дослідженні було показано суттєву кореляцію між дефіцитом вітаміну D та ймовірністю прееклампсії, а також пов’язаних із нею наслідків (Choi & Makishima, 2009). Такі дані підкреслюють важливість підтримки оптимального рівня вітаміну D упродовж усієї вагітності.
Дефіцит вітаміну D як фактор ризику затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) і пов’язаної з цим плацентарної недостатності описаний у різних дослідженнях. Було показано, що середній рівень вітаміну D у вагітних, новонароджені діти котрих мали ЗВУР, був на 33% нижчим, ніж у жінок, чиї діти народилися без ЗВУР (Li et al., 2017).
Виявлено, що оптимізація рівня вітаміну D у сироватці крові пов’язана зі зниженням ризику як спонтанних, так і індукованих передчасних пологів, спричинених різними захворюваннями (Sarkar, 2012). Дослідження Hollis і співавт. (2011) свідчать про те, що жінки, котрі отримували 4000 МО вітаміну D на день у вигляді дієтичних добавок, мали на 50% менший ризик передчасних пологів і на 25% нижчий ризик материнської інфекції, ніж ті, хто отримував 400-2000 МО на день.
Висновки
Рівень вітаміну D значною мірою впливає на репродуктивне здоров’я жінки, менструальний цикл, фертильність і перебіг вагітності. Щоб підтримувати оптимальний стан здоров’я жінок у період зачаття, необхідно забезпечити достатній рівень вітаміну D шляхом поєднання сонячного світла, дієти та добавок вітаміну D. Отже, моніторинг рівня вітаміну D і вчасна корекція його дефіциту серед усіх пацієнтів і вагітних зокрема є обов’язковими для будь-якого лікаря-практика.
За матеріалами: Dragomir R.E. et al. The Key Role of Vitamin D in Female Reproductive Health: A Narrative Review. Cureus. 2024 Jul 28; 16 (7):e65560.
doi: 10.7759/cureus.65560.
Довідка «ЗУ»
На українському фармацевтичному ринку представлений препарат вітаміну D3 Відеїн виробництва АТ «Київський вітамінний завод». Препарат виробляється з якісної сировини, доступний у таблетованій формі в дозуванні 1000, 2000, 4000 і 20 000 МО. Широкий спектр дозування покриває потреби пацієнтів із різними станами; є зручним інструментом для лікаря щодо індивідуального підходу в лікуванні. Доза Відеїну 20 000 МО містить тижневу дозу вітаміну D3 в 1 капсулі, а це надає пацієнту можливість застосовувати препарат 1 р/тиж, що сприяє кращій прихильності до лікування.
Підготувала Людмила Суржко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 21 (583), 2024 р
