27 березня, 2015
Cучасні підходи до лікування больової діабетичної нейропатії
Цукровий діабет (ЦД) – це група метаболічних (обмінних) захворювань, що характеризуються хронічною гіперглікемією внаслідок порушень секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих чинників. Хронічна гіперглікемія за наявності ЦД супроводжується ураженням, дисфункцією і недостатністю різних органів, особливо очей, нирок, нервів, серця і кровоносних судин.
ЦД – найнебезпечніший виклик людству у XXI столітті. ЦД визначений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) як неінфекційна епідемія, саме у зв’язку з цим 2006 року прийнята резолюція ООН про боротьбу з ЦД. Це четверта за всю історію ООН резолюція про захворювання, перші три були присвячені боротьбі з малярією, туберкульозом, ВІЛ-інфекцією. Якщо на початку 1980-х рр. хворих на ЦД було близько 30 млн, то сьогодні їх уже понад 275 млн, а, за прогнозами експертів ВООЗ, через покоління очікується понад 350 млн. До того ж майже у 500 млн людей наявні ознаки метаболічного синдрому.