20 вересня у Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «МЛ ДІЛА, 20 років партнерства»

Стаття у форматі PDF

Медична лабораторія ДІЛА відсвяткувала своє 20-річчя в колі партнерів – ​лікарів-ендокринологів, гінекологів і провідних фахівців у ґалузі теоретичної і практичної медицини з усього світу. Після урочистого відкриття свої вітання виголосили генеральний директор МЛ ДІЛА Олексій Володимирович Бабич та медичний директор Ірина В’ячеславівна Сідорова.
 

Наукову частину заходу відкрив голова Комітету післядипломного навчання Європейського товариства ендокринологів, професор ендокринології Університету Осло (Норвегія) Йєнс Боллерслев. У своїй доповіді на тему «Ведення функціонуючих і нефункціонуючих аденом гіпофізу» професор зазначив, що пухлини гіпофізу складають 15% від усіх інтракраніальних неоплазм. Найскладніші для діагностики ті з них, в яких відсутня клінічна картина: гонадотропіноми, кортикотропіноми та плюригормональні пухлини, із гіперпродукцією одночасно пролактину, тиреотропіну, гормону росту тощо. Найчастіше з гормонпродукуючих аденом гіпофізу трапляється пролактинома, і її частота значуще зросла з 1970 до 2015 року.

Професор Боллерслев підкреслив, що з 2011 року в міжнародних протоколах незмінною залишається рекомендація: за будь-якої гіпофізарної інциденталоми, навіть безсимптомної, проводити лабораторну перевірку на гормональну гіперсекрецію або виявлення гіпопітуїтаризму. А саме:

• скринінг на гіперкортицизм: 1 мг дексаметазонову пробу, визначення кортизолу у 24-годинній сечі або нічній слині;
• скринінг на акромегалію: визначення рівня інсуліноподібного фактору росту 1, рівнів пролактину і, за потреби, його молекулярних форм;
• за підозри на безсимптомні форми аденом: визначення адренокортикотропного гормону (АКТГ), фолікулстимулюючого ­гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ).

Відомий експерт у царині репродуктивної ендокринології, член-кореспондент Національної академії медицини, професор Філіп Бушар (Франція) поділився з аудиторією останньою інформацією про Kiss-пептин. Відкриття впливу цієї речовини на репродуктивну функцію і онкопроцеси в деяких органах важко переоцінити. Kiss-пептин – ​білок, який кодується Kiss 1 геном. Сам по собі ген Kiss 1 інгібує процес метастазування при меланомі та раку грудної залози. Kiss-пептин – ​унікальна речовина, без якої ­неможливе виділення гонадоліберинів у пубертатному періоді. Цей нейропептид був виявлений не тільки в головному мозку, а й у корі надниркових залоз. Сьогодні доведений його стимулюючий вплив на секрецію альдостерону. Механізми впливу Kiss-пептину на репродуктивну функцію перебувають у фазі активного вивчення у всьому світі.

Керівник відділу ядерної медицини Університетського медичного центру Любляни (Словенія), доктор медичних наук, професор Катя Залетел закцентувала увагу присутніх на сучасних алгоритмах ведення вагітних із тиреоїдною патологією. Особливу зацікавленість привернули тактика ведення тиреотоксикозу на ранніх місяцях вагітності (1-й триместр) та грудне вигодовування в жінок з активацією аутоімунного процесу в щитоподібній залозі, який розвинувся після пологів.

Багаторічний керівник секції профілактичної медицини відділу внутрішньої медицини університетської клініки Альберта-Людвига Університету Фрайбурга (Німеччина) професор Хартмут Нейман поділився результатами багатоцентрового дослідження з вивчення нейроендокринних пухлин підшлункової залози, а також продемонстрував унікальні клінічні кейси. Він наголосив на неспецифічності симптоматики при зазначеній патології, часто – ​моносимптомах, наприклад диспептичному. Визначення лабораторних маркерів: інсуліну, проінсуліну, С-пептиду, серотоніну, соматостатину, хромограніну А, серотоніну, вазоактивного інтестинального поліпептиду дає змогу швидко визначити суть проблеми й розпочати топічний пошук джерела гіперсекреції біологічно-активних речовин. Професор Нейман навів діагностичні критерії скринінгових онкомаркерів. Ця інформація стала унікальною для визначення тактики ендокринологів за підозри на нейроендокринну пухлину. Хірурги-ендокринологи змогли долучитися до аналізу оперативної тактики в цієї категорії пацієнтів.

Завідувач кафедри ендокринології Націо­нального медичного університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Юлія Ігорівна Комісаренко у своїй доповіді наголосила на необхідності правильного дозування вітаміну D в ендокринологічній практиці на основі визначення базового рівня 25-ОН D. Професор Комісаренко навела результати наукових експериментів кафедри ендокринології НМУ ім. О.О. Богомольця, а також дані американських досліджень, які свідчать про покращення перебігу цукрового діабету у хворих, пролікованих вітаміном D в адекватних дозах.

По-справжньому унікальним став міждисциплінарний консиліум «Міждисциплінарний підхід до артеріальної гіпертензії», в якому взяли участь хірург-ендокринолог, віце-президент Асоціації ендокринологів України, професор Андрій Миколайович ­Кваченюк і доцент кафедри ендокринології НМУ ім. О.О. Богомольця, член Європейського товариства ендокринологів Марина Іванівна Бобрик, а також відомий кардіолог, завідувач кафедри кардіології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), професор Марина ­Миколаївна Долженко. Крізь увесь консиліум кардіолог і ендокринологи провели клінічний кейс хворої пацієнтки з гіпертензією ендокринного генезу, яку оцінили за критеріями ризику клінічного керівництва Європейського кардіологічного товариства і ­Європейського товариства з артеріальної гіпертензії ‑ 2018. Після скринінгу на артеріальну гіпертензію ендокринного генезу було встановлено остаточний діагноз «хвороба Кушінга». Інтрига в аудиторії зберігалася до самого кінця. Присутні із захопленням йшли за алгоритмом обстеження, поступово відтуляючи завісу над правильним діагнозом.

Член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна ­Татарчук розповіла про вікові особливості жінок старше 40 років та можливі кардіоваскулярні ризики в цій віковій категорії. Особливу увагу професор Татарчук звернула на онкологічні ризики розвитку раку шийки матки, а саме на доцільність одночасного виконання Пап-тесту методом рідинної цитології та комплексного генотипування вірусу папіломи людини (ВПЛ) починаючи з 30 років, що дає змогу досягти максимальної прогностичної значимості (88,2%). Тетяна Феофанівна підкреслила актуальність сучасних поглядів на спадкові мутації генів BRCA 1/2, що є фактором ризику розвитку раку грудної залози та яєчників, і необхідність їх визначення в будь-якому віці.

Крім цього, не можна виключати й вікові зміни кісткової тканини (у тому числі зубів), які починають прогресувати після 40 років. І як діагностичний маркер резорбції кісткової тканини рекомендовано застосовувати визначення рівня β-CrossLaps у сироватці крові.

Науковий співробітник компанії Abbott Diagnostics (США) Маркус Хоффман присвятив свій виступ біомаркерам раку яєчників та ендометрію. У своїй доповіді «Маски папіломавірусної інфекції» завідувач кафедри патології і радіології ротової порожнини медичного факультету Університету Турку, головний лікар відділення патології університетської лікарні Стіна Сірянен (Фінляндія) звернула увагу на перевагах ВПЛ-тестування. Із доповіддю «Глютензалежні захворювання» виступила президент ВО «Українське товариство целіакії», кандидат медичних наук Ольга Олександрівна Наумова.

Друга частина конференції являла собою серію майстер-класів з ендокринології та гінекології. Їх провели професор Йєнс Боллерслев (гіперпаратиреоз), кандидат медичних наук Наталія Федорівна Лигирда (патологія шийки матки) та Ольга Анатоліївна Бурка (мікоплазма геніталіум).

Подібні заходи є справжньою рушійною силою для втілення найефективніших результатів наукових досліджень у клінічну практику. МЛ ДІЛА знову підтвердила свій статус не тільки лідера у сфері лабораторної діагностики, а й багаторічного надійного партнера лікаря в діагностичному пошуку кращого рішення для пацієнта.

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 3 (43) жовтень 2018 р.