Боротьба з неінфекційними хворобами в Україні: здобутки та перспективи

19.06.2019

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України продовжує активний обмін досвідом з розвиненими країнами у боротьбі з неінфекційними захворюваннями (НІЗ) та низькою якістю життя, до якої вони призводять. 28-29 травня у Києві відбулася перша Національна конференція, присвячена проблемі НІЗ. Організували захід МОЗ України, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Швейцарське агентство з розвитку та співробітництва (SDC). Оскільки проблема НІЗ є соціально вагомою, а її вирішення потребує залучення українських та іноземних лікарів, представників інших спеціальностей, то в заході також взяли участь представники Міністерства освіти та науки України.

Під час дискусій проводилися пошуки шляхів вдосконалення законодавчих ініціатив у сфері охорони здоров’я. Серед них – ​Національний план заходів щодо боротьби з неінфекційними захворюваннями, законопроекти щодо контролю за вживанням тютюну, рекомендації із раціонального харчування. У рамках заходу було проведено прес-конференцію за участю в. о. міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун та представника ВООЗ, голови регіонального Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.

Уляна Супрун розповіла про впровадження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань, який був затверджений минулого року. За її словами, на сьогодні в Україні підготовлено понад 10 тис. медпрацівників первинної ланки медичного обслуговування, запрацювали кардіологічні центри. Далі планується відкривати установи для роботи з іншими неінфекційними захворюваннями.

Минулого року за участю іноземних експертів було виконано багато роботи, спрямованої на покращення превенції НІЗ та розуміння правильних алгоритмів надання медичної допомоги. Впродовж 8 місяців роботи було підготовлено звіт, який складався з конкретних заходів, які можуть бути корисними у стратегії боротьби з онкозахворюваннями в Україні. Деякі з цих заходів уже впроваджено, наприклад збільшено об’єм закупівлі необхідних лікарських засобів. Проводяться також інвестиції у розвиток нових медичних центрів для лікування онкологічних пацієнтів.

Відповідаючи на питання, яким чином сімейні лікарі можуть допомогти у подоланні проблеми НІЗ в Україні, Уляна Супрун зазначила, що саме сімейний лікар повинен проводити просвітницьку роботу серед своїх пацієнтів, роз’яснювати, чому саме важливо дотримуватися здорового способу життя, та яким чином його досягти. Пацієнти зі свого боку також повинні активно долучатися до змін у системі охорони здоров’я, користуватися новою програмою «Обери свого лікаря». Таким чином, одним з головних завдань первинної ланки медичної допомоги є зміна менталітету населення, що дозволить ефективно запобігати розвитку НІЗ. Профілактика НІЗ є набагато дешевшим та ефективнішим підходом, ніж їх лікування.

Спікер наголосила, що розповсюджене уявлення про високі фінансові витрати на здоровий спосіб життя та здорове харчування є міфом. Насправді здорова їжа коштує недорого. Майже кожен, хто у дитинстві проводив час у селі, пам’ятає побут, багатий на фізичну активність та харчування свіжими овочами та фруктами. Спосіб життя, характерний для сільської місцевості України, є здоровим і що не менше важливо, доступним. Українцям дуже пощастило, адже вони кожного сезону забезпечені свіжими овочами та фруктами вітчизняного виробництва. Тому нема потреби витрачати зайві гроші на імпортні продовольчі товари.

Впровадження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань проводиться через національний та регіональні центри громадського здоров’я МОЗ України. Спікер наголосила, що в разі успішного та своєчасного впровадження запланованих кроків, вже через 10 років Україна може досягти такого рівня надання медичної допомоги, який мають у країнах Європи. Важливо розуміти, що від успішних змін національної системи охорони здоров’я залежить те, чи будуть українці жити довше, та наскільки якісним буде їхнє життя.

Ярно Хабіхт звернув увагу слухачів на актуальність проблеми НІЗ для України. Так, для українського населення характерний дуже високий показник смертності через НІЗ: 9 з 10 летальних випадків обумовлені саме цією групою захворювань. Доповідач зазначив, що в Україні чоловіки живуть приблизно на 10 років менше ніж жінки. Низька тривалість життя чоловіків має величезний негативний вплив на сім’ю і суспільство, а також знижує загальну продуктивність населення країни.

На глобальному рівні у ВООЗ є розуміння того, яким чином необхідно протидіяти розвитку НІЗ. Регіональне Бюро ВООЗ в Україні з оптимізмом дивиться у майбутнє і робить дієві кроки у напрямку профілактики та лікування НІЗ, які успішно впроваджуються в Україні як на національному рівні, так і на рівні окремих областей та міст. За останні роки в Україні було проведено багато заходів для зменшення НІЗ, покращення здоров’я та якості життя населення. Нещодавно в Україні було розроблено Національний план дій, направлений на боротьбу з НІЗ. Ярно Хабіхт зазначив, що далеко не всі країни мають такий план дій, і лише невеликій кількості країн вдалося розробити його настільки якісно, як в Україні. Доповідач виділив 2 ключових особливості цього плану:

  • більше чекати не можна, час діяти заради майбутнього наступних поколінь;
  • боротьба з НІЗ є завданням усього суспільства, а не тільки представників влади.

Зважаючи на останню особливість, дуже важливо те, що на конференції у всіх учасників була можливість спілкуватися не тільки з представниками системи охорони здоров’я, а й з працівниками інших відомств, наприклад Міністерства освіти та науки України. Система охорони здоров’я України проходить этап трансформації, її дії виходять за рамки медичних установ, щоб відповідати індивідуальним вимогам громадян.

Спікер зазначив, що важливим напрямком профілактики НІЗ є сприяння здоровому харчуванню населення. Насамперед слід зменшити споживання солі, оскільки цей компонент їжі є фактором ризику розвитку кардіоваскулярної патології. Для цього треба встановити її допустимий рівень у продуктах і стравах, а виробники мають коректно писати про наявність солі на лицьовій стороні пакування. Крім того, для запобігання розвитку ожиріння слід обмежувати споживання цукру. Кожній людині важливо пам’ятати: щодня потрібно з’їдати п’ять порцій овочів та фруктів. Порція – це стільки, скільки поміщається в руку. Бажано, щоб овочі та фрукти, що споживаються впродовж дня, відрізнялися за кольорами.

Ярно Хабіхт наголосив: важливу роль у профілактиці НІЗ відіграє боротьба з курінням. За актуальними статистичними даними, в Україні курці становлять приблизно 25% населення. Серед молоді цей показник становить 15%. Для молодих людей вкрай важливо взагалі не починати курити, оскільки покинути цю звичку набагато складніше. Саме куріння (поряд з пасивним способом життя та нездоровим харчуванням) є одним з основних факторів розвитку онкології, діабету, серцево-судинних хвороб, обструктивних хвороб легень та психічних розладів.

За останні роки в Україні було прийнято багато законодавчих кроків, направлених на контроль вживання тютюну у громадських місцях. Також актуальною залишається проблема порушення законодавства, особливо щодо куріння на дитячих майданчиках, коли шкідливому впливу пасивного куріння піддаються діти. Одним з дієвих факторів зниження розповсюдженості куріння є підвищення рівня оподаткування та ціни на тютюнові вироби. Також необхідно контролювати доступ до тютюну. Таким чином, можна констатувати, що законодавча база, направлена на боротьбу з курінням, в Україні існує, однак вона потребує вдосконалення, а також – ефективного контролю за виконанням.

На думку доповідача, – за кілька десятків років можна звільнити від куріння весь світ. Можливо наразі й непомітно, але зміни, які стосуються заборони куріння в громадських місцях в Україні, почалися лише сім років тому – ​у 2012 р. Однак українці вже живуть у новій реальності, адже більшість негативно ставиться до куріння у громадському закладі. Це приклад того, як профілактичні стратегії змінюють усталені суспільні норми, що сприяє позитивному впливу на стан здоров’я населення.

Підготував Ігор Кравченко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (455), травень 2019 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

15.06.2021 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Кардіобезпечність уратзнижувальної терапії: переваги фебуксостату

Післядипломне навчання лікарів активно триває, незважаючи на продовження пандемії COVID‑19. За підтримки електронного науково-практичного журналу кардіологічної тематики WebCardio.org 10 квітня відбувся онлайн-консиліум, під час якого провідні експерти пояснювали нюанси ведення коморбідних хворих. Одну з доповідей представили завідувачка кафедри кардіології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Марина Миколаївна Долженко та керівник Центру ревматології Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач. Мультидисциплінарна команда, до складу якої увійшли кардіолог і ревматолог, присвятила свій виступ кардіобезпечності уратзнижувальної терапії....

15.06.2021 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Соматоформні розлади під час пандемії COVID-19: від визнання проблеми до стратегії лікування

Соматоформні розлади – це група станів, які проявляються фізичними симптомами, котрим не можна знайти адекватного медичного пояснення. Соматичні скарги є досить серйозними, щоби спричиняти в пацієнта постійне занепокоєння та порушити його функціонування в повсякденному житті, хоча під час обстеження не виявляється клінічно значущих проблем здоров’я [1]....

15.06.2021 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Нові рекомендації щодо лікування COVID-19

30 квітня відбувся майстер-клас «Міжнародний конгрес COVID‑19: досвід, досягнення, перспективи», організований Національною академією медичних наук України та ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського» для лікарів первинної ланки, а також вторинної та спеціалізованої допомоги. У майстер-класі взяли участь провідні спеціалісти країни, які розповіли про важливі моменти, на котрі слід звертати увагу при веденні хворих із COVID‑19 на різних етапах лікування. Пропонуємо нашим читачам огляд двох доповідей у форматі «запитання – ​відповідь»....

15.06.2021 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Кому не потрібні антибіотики при COVID-19?

Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) продовжує набирати обертів. На сьогодні ми спостерігаємо досить широке застосування антибіотиків у цих пацієнтів на амбулаторному етапі. Чи доцільне таке їх часте призначення та як зрозуміти, коли вони дійсно необхідні? Відповіді на ці запитання мали змогу почути учасники ІІ Міжнародного конгресу «Від народження до зрілості: міждисциплінарний підхід у збереженні здоров’я людини», що відбувся 23-24 березня. Про доцільність застосування антибіотиків у хворих на COVID‑19 розповіла доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), кандидат медичних наук Людмила Володимирівна Юдіна....