25 вересня, 2019
Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології
13-14 червня у м. Дніпро за підтримки Національної академії медичних наук (НАМН) України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», а також ГС «Асоціація по вивченню та лікуванню хвороб органів травлення в Україні» відбулася науково-практична конференція «VII наукова сесія «Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології». Під час заходу провідні українські вчені й запрошений доповідач з Іспанії поділилися досвідом застосування новітніх технологій у своїй лікарській практиці. Діловий центр «Менора» вмістив усіх численних учасників сесії, а завдяки чудовій організації кожен з них мав можливість плідно попрацювати. У рамках конференції відбулися 4 пленарних засідання, 3 сателітних симпозіуми, були представлені 11 стендових доповідей, а також розгорнута цікава дискусія «Ключові питання діагностики та лікування хронічних запальних захворювань товстої кишки».
Відкрив конференцію її науковий керівник, заслужений лікар України, директор ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», головний спеціаліст НАМН України з гастроентерології та дієтології, доктор медичних наук, професор Юрій Миронович Степанов (м. Дніпро). У вступному слові він зазначив, що інститут, який цього року святкує 55-річчя створення, став альма-матер для багатьох гастроентерологів, професорів і кандидатів наук, котрі сьогодні працюють в Україні.
Прозвучало привітання від президента НАМН України, академіка НАМН України, заслуженого діяча науки та техніки України, доктора медичних наук, професора Віталія Івановича Цимбалюка. У своєму листі він наголосив на важливості організації та проведення вітчизняних наукових форумів, які традиційно привертають значну увагу професійної спільноти та сприяють поглибленню співпраці й активізації впровадження інновацій. В.І. Цимбалюк висловив упевненість у тому, що високий фаховий і представницький рівень учасників дасть можливість розробити пропозиції та рекомендації, які сприятимуть подальшому інноваційному розвитку вітчизняної гастроентерології, згуртуванню фахівців над дослідженням найбільш актуальних питань теорії та практики, стане дієвим поштовхом до втілення нових цікавих ідей для оптимізації діяльності лікарів різного профілю. Він побажав усім учасникам конференції та її організаторам міцного здоров’я, плідної та конструктивної роботи, нових творчих здобутків та успіхів у реалізації запланованого для збереження здоров’я та життя громадян нашої країни.
Радник голови Дніпропетровської обласної ради, доктор медичних наук, професор Володимир Олексійович Павлов зауважив, що у цей справді дуже складний час перед лікарями постає багато викликів, наголосив на важливості медичної реформи, яка триває у нашій країні. Промовець відзначив, що проведення цієї конференції є надзвичайно корисною справою, а сам захід завжди має чудову аудиторію і повну залу учасників.
Президент Української гастроентерологічної асоціації, доктор медичних наук, професор Ігор Миколайович Скрипник (м. Полтава) у вітальному слові підкреслив, що 55 років від заснування ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» – значна дата. Від усіх членів Української гастроентерологічної асоціації він привітав колег і побажав інституту подальшого розквіту.
Член-кореспондент НАМН України, завідувачка кафедри гастроентерології, дієтології і ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Наталія В’ячеславівна Харченко приєдналася до тих теплих слів, які прозвучали від президента Української гастроентерологічної асоціації, і привітала Ю.М. Степанова, співробітників Інституту гастроентерології з ювілеєм. Побажала і в подальшому в непростий час тривалого реформування бути здоровими, мати успіхи в роботі, працювати з натхненням.
Натхненно працювали й учасники конференції. У рамках наукових засідань свої доповіді представили провідні експерти у галузі гастроентерології.
У ході сателітного симпозіуму «Актуальні аспекти гастроентерології в міжнародних консенсусах та рекомендаціях» головний науковий співробітник Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Михайлович Ткач представив доповідь «Постінфекційний синдром подразненої кишки з позицій консенсусу AGA (American Gastroenterology Association, 2019)», у якій розглянув аспекти патофізіології, навів алгоритм діагностування і ведення пацієнтів з цією патологією.
Керівниця відділу вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями, директорка ДУ «Нацiональний iнститут терапії iменi Л.Т. Малої НАМН України» (м. Харків), доктор медичних наук, професор Галина Дмитрівна Фадєєнко у рамках сателітного симпозіуму «Роль мікробіоти в патогенезі захворювань шлунково-кишкового тракту. Сучасні уявлення і перспективи» виступила з доповіддю «Можливості ребіозу кишечнику в сучасних умовах» і розповіла про сучасні засоби оздоровлення мікробіому.
Під час сателітного симпозіуму «Доказові аспекти діагностики та лікування захворювань печінки та підшлункової залози» професор Mato de la Paz Jose Maria (Іспанія) представив доповідь «S-аденозилметіонін у лікуванні захворювань печінки».
У рамках панелі дискусії «Ключові питання діагностики та лікування хронічних запальних захворювань товстої кишки» професор Ю.М. Степанов виступив із доповіддю «Лікування хронічних запальних захворювань кишечнику. Чи є місце месалазину у сучасних умовах?».
Член-кореспондент НАМН України, професор кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Михайло Петрович Захараш представив увазі присутніх доповідь від колективу авторів (М.П. Захараш, М.Д. Кучер, Ю.М. Захараш) «Міжнародні протоколи та стандарти хірургічного лікування при виразковому коліті».
Доктор медичних наук, професор Андрій Едуардович Дорофєєв (Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ) у доповіді «Вузлові точки у тактиці ведення хворих на виразковий коліт» навів розбір клінічного випадку.
Доповідь «Виразковий коліт: ендоскопічна семіотика, показання та принципи хірургічного лікування» представив доктор медичних наук, професор Вадим Борисович Борисенко (Харківська медична академія післядипломної освіти).
Завідувач наукового відділу захворювань кишечнику ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», кандидат медичних наук Марина Валеріївна Стойкевич (м. Дніпро) продемонструвала розбір клінічних випадків хронічного запального захворювання кишечнику на підставі спостережень хворих в інституті.
За результатами панелі дискусії було ухвалено резолюцію.
Проведення щорічних наукових сесій, на яких провідні вчені України й світу висвітлюють останні досягнення практичної та теоретичної медицини, а також розв’язують проблемні питання діагностики та лікування пацієнтів із патологією органів травлення та супутніми захворюваннями, вже стало традицією. Цього року, окрім гостя з Іспанії, виступили доповідачі з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра, Вінниці, Запоріжжя, Ужгорода, Полтави. Вони поділилися своїм досвідом із гастроентерологами, лікарями загальної практики – сімейної медицини, терапевтами, хірургами, ендоскопістами, дитячими гастроентерологами, щоб вони могли надавати якісну допомогу своїм пацієнтам і працювати на благо здоров’я української нації.
Підготувала Ірина Веремеєнко
Резолюція експертів з діагностики та лікування хронічних запальних захворювань товстої кишки за результатами науково-практичної конференції «VII наукова сесія «Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології»
- Діагностика та лікування пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями товстої кишки (ХЗЗК) з легким та середньотяжким клінічним перебігом повинні здійснюватися лікарями гacтроентерологами або колопроктологами, з тяжким клінічним перебігом – мультидисциплінарною командою спеціалістів за участю гacтроентеролога, колопроктолога, ендоскопіста, морфолога та інших фахівців у спеціалізованих закладах, які мають досвід у лікуванні таких хворих. Діагноз встановлюється на підставі оцінки клінічних проявів захворювання, результатів лабораторних досліджень хворих та підтверджується ендоскопічно і морфологічно.
- Базисною терапією при лікуванні хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК) тa хворобу Крона (ХК) залишаються препарати месалазину та топічні чи системні кортикостероїдні гормони.
- При консервативному лікуванні хворих на ХЗЗК препарати месалазину доцільно призначати одночасно перорально та ректально, що значно підвищує їх ефективність.
- При лікуванні хворих на середньотяжкі та тяжкі форми ХЗЗК показаним і пріоритетним є застосування імунобіологiчних препаратів.
- Консультація лікаря-колопроктoлога повинна проводитись усім хворим з тяжким та тривалим клінічним перебігом ХЗЗК.
- При розвитку гострих ускладнень Х33К показане виконання колектомії, ілеостомії. При плановому хірургічному лікуванні хворих на НВК операцією вибору є колопроктектомія, мукозектомія, формування J-pauch резервуарнo-анального анастомозу.
Директор ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», д. мед. н., професор Ю.М. Степанов
Член-кореспондент НАМН України, професор кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н. М.П. Захараш
Професор кафедри терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, д. мед. н. А.Е. Дорофєєв
Професор кафедри ендоскопії та хірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти, д. мед. н. В.Б. Борисенко
Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 3 (53), 2019 р.