Ад’ювантні можливості біорегуляційного підходу до ведення пацієнтів із хронічним панкреатитом

08.10.2019

6-7 червня у Києві відбулася Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Первинна медична допомога (ПМД) у ракурсі світових практик», присвячена 20-річчю членства Української асоціації сімейної медицини у Всесвітній асоціації сімейної медицини (WONCA). На конференції обговорювали відмінності різних клінічних практик ПМД світу, роль доказової медицини, актуальні питання системи ПМД в Україні. Проведено низку майстер-класів з опанування практичних умінь і симпозіум молодих учених. Виголошені на конференції доповіді стосувалися найважливіших проблем рутинної практики сімейного лікаря.

Надзвичайно цікаву й докладну доповідь представила завідувач кафедри ПМД та загальної практики сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор Лілія Степанівна Бабінець. Вона розповіла про ад’ювантні можливості біорегуляційного підходу до ведення пацієнтів із хронічним панкреатитом (ХП).

За визначенням, ХП – ​це хронічне (тривалістю >6 міс) запальне захворювання підшлункової залози (ПЗ) з деструкцією екзокринної паренхіми, фіброзом, а на пізніх стадіях ​додається ще деструкція ендокринної паренхіми. Основними клінічними синдромами ХП є больовий, диспептичний, ентеропанкреатичний, алергічний, а також зовнішньосекреторна недостатність та синдром ендокринних порушень.

У лікуванні ХП застосовують кілька груп препаратів, зокрема спазмолітики, холінолітики, ферментні засоби, інгібітори протонної помпи (ІПП), блокатори Н2-гістамінових рецепторів, антигелікобактерні препарати, гастро- і гепатопротектори, холеретики. Однак наявність низки побічних явищ та інших супровідних проблем зумовлює потребу оптимізації стандартно-протокольної терапії. На практиці це успішно вирішується завдяки її інтеграції з біорегуляційним підходом.

Провідні позиції в біорегуляційній терапії посідають комплексні біорегуляційні препарати (КБП) виробництва компанії «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина). Перевагами цих препаратів є натуральна сировина рослинного, мінерального і тваринного походження; сучасне устаткування й технологічні процеси, контроль на кожному етапі виробництва, відповідність стандартам GMP та FDA; взаємопідсилення і взаємодоповнення дії окремих компонентів КБП.

Для комплексної біорегуляційної терапії захворювань органів травлення застосовують такі препарати, як Гастрикумель (протизапальна дія на шлунок), Нукс воміка-Гомакорд (регулююча дія на весь шлунково-кишковий тракт), Хепель, Гепар комп. Хеель, Берберіс-Гомакорд (дія на печінку, жовчний міхур, жовчні шляхи), Момордика композитум (регулююча дія на ПЗ), Мукоза композитум (дія на слизові оболонки травної системи). Ці засоби належать до органотропних КБП.

Окремо виділяють КБП, орієнтовані на провідний симптом: Спаскупрель (за спазматичного болю з 12 років) і Вібуркол, який призначають у разі кишкових кольок (з народження).

Велика група КБП коригує патофізіологічні механізми захворювань. До цієї групи належать Лімфоміозот Н (реалізує дренажну, протинабрякову та дезінтоксикаційну дію), Траумель С (регулює перебіг запалення, сприяючи його завершенню, усуває порушення мікроциркуляції), Убіхінон композитум і Коензим композитум (запобігають енергодефіцитові й гіпоксії), Галіум-Хеель (чинить дренажну, детоксикаційну, імунокорегуючу дію).

Усі ці препарати застосовують у лікуванні ХП та супутніх захворювань травної системи. Слід зазначити, що більшості КБП властива багатогранна дія.

Так, Лімфоміозот Н не лише усуває набряки, активує роботу лімфатичної системи, а й покращує біодоступність тканин для інших фармакопрепаратів.

Нукс воміка-Гомакорд відновлює баланс вагусної регуляції роботи шлунково-кишкового тракту, коригує несприятливі наслідки активної фармакотерапії, є спазмолітичним, протизапальним і жовчогінним засобом.

Коензим композитум відновлює і регулює діяльність заблокованих внутрішньоклітинних ферментних систем на рівні циклу лимонної кислоти та неспецифічних каталізаторів; активує тканинне дихання і окисно-відновні процеси в організмі; має метаболічну, дезінтоксикаційну та антиоксидантну дію; регулює вітамінний і мінеральний обмін; ліквідує ацидоз та гіпоксію.

Траумель С є універсальним біорегуляційним протизапальним засобом, який сприяє завершенню запалення, нормалізує проникність судинної стінки, має імунокорегуючу й регенеруючу дію, оптимізує стандартну протизапальну терапію. Варто зауважити, що провідні протизапальні препарати стандартної академічної медицини – ​глюкокортикоїдні гормони й нестероїдні протизапальні засоби – ​характеризуються низкою небезпечних побічних ефектів, тоді як застосування Траумелю С практично не має обмежень. Універсальність Траумелю С полягає в тому, що цей засіб дієвий за будь-якої локалізації запалення, на будь-якому етапі й за будь-якого типу запальної реакції (септичне або асептичне – ​автоімунне, алергічне, посттравматичне – ​запалення).

На завершення виступу професор Л.С. Бабінець запропонувала алгоритм застосування КБП у лікуванні ХП у фазі загострення, який подано в таблиці.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (462), вересень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

03.02.2021 Гастроентерологія Сучасні погляди на стеатоз печінки: ігнорувати чи лікувати?

Печінка належить до найважливіших органів людини, про що відомо ще з прадавніх часів. У Стародавньому Єгипті для зберігання печінки під час виготовлення мумії використовували спеціальну ємність – канопу, котру, на відміну від інших подібних пристосувань, прикрашала голова бога Амсета – сина бога Гора (рис. 1). Особливу увагу в сучасній медицині привертає стеатоз печінки (СП) – акумуляція ліпідів у гепатоцита [1], що триває безсимптомно роками, але невідомо, коли та чому може спричиняти гепатит, цироз і гепатоцелюлярну карциному. ...

03.02.2021 Гастроентерологія Наявні підходи до лікування необстеженої диспепсії в Україні: результати післямаркетингового дослідження ROMA IV 40 DSR

Диспепсія – один із найчастіших симптомокомплексів, які трапляються в практиці внутрішньої медицини; ця проблема є глобальною, проте її розповсюдженість істотно різниться залежно від географічного регіону. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії в усьому світі має близько 20% населення; в різних країнах вони є причиною 4-10% усіх звернень по медичну допомогу. Загалом захворюваність на диспепсію є вищою в західних популяціях порівняно зі східними. ...

02.02.2021 Гастроентерологія Інфекційні захворювання Проблеми гастроентерології під час пандемії COVID-19

Нещодавно в м. Дніпро відбулася міжнародна науково-практична онлайн-конференція «VIII Наукова сесія Інституту гастроентерології НАМН України. Новітні технології в теоретичній і клінічній гастроентерології». У ній узяли участь провідні гастроентерологи України й інших країн Європи. Доповіді науковців було присвячено патології органів травлення, в тому числі профілактиці, діагностиці й лікуванню захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) під час пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)....

24.01.2021 Гастроентерологія Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю у світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ і широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....