26 листопада, 2019
Дерматовенерологія в Україні та світі. Взаємозв’язок військової та цивільної служб
17 вересня відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Сьогодення дерматовенерології в Україні. Взаємодія військової та цивільної служб. Психодерматологія. Правові аспекти медицини», організована шкірно-венерологічним диспансером № 1 Дніпровського району м. Києва за підтримки Української федерації роботодавців охорони здоров’я та Київської міської організації роботодавців галузі охорони здоров’я. До участі в конференції були запрошені військові дерматовенерологи з клініки дерматовенерології та алергології Військового шпиталю Гамбурга (Німеччина), співробітники Української військово-медичної академії (УВМА)
У доповіді «Війна. Медицина. Дерматовенерологія» професор кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Лідія Денисівна Калюжна торкнулася ролі дерматолога в наданні допомоги військовослужбовцям. У перший рік служби захворювання шкіри реєструються у 28,2% військовослужбовців. Велику роль у виникненні та загостренні хронічних дерматозів відіграє психосоматика, що відзначається у хворих на псоріаз, хронічні сверблячі захворювання. Саме на тлі воєнних дій, у разі перенавантаження, психологічного стресу виникають умови для прогресування псоріазу. Крім того, складність проведення гігієнічних заходів під час бойових дій призводять до розвитку таких захворювань шкіри, як грибкові та гнійничкові ураження.
У 20-й статті конвенції Червоного Хреста йдеться про те, що особи, котрі працюють у цивільних лікарнях і надають допомогу воїнам, повинні користуватися повагою. Професор Л. Д. Калюжна, як член Поважної Ради відзнаки за професіоналізм і милосердя «Орден святого Пантелеймона», започаткованої професором В. М. Князевичем 10 років тому, навела приклад такого шанування та поваги до лікарів, які допомагають хворим військовослужбовцям: нагородження цим орденом у 2019 році в номінації «Найкращий лікар» завідувача ортопедично-травматологічного відділення Дніпропетровської обласної лікарні І. І. Жердева, котрий оперує наших воїнів.
Як іноземні доповідачі були запрошені підполковник, заступник директора клініки дерматовенерології та алергології Військового шпиталю Гамбурга, доктор Карола Едлер і майор Олександр Суменко, котрі поділилися досвідом військових дерматологів у військових і гуманітарних місіях Бундесверу.
Майор О. Суменко розповів про особливості роботи у Військовому шпиталі Гамбурга, зупинився на меті й завданнях військових дерматологів у їхніх гуманітарних місіях на прикладі Афганістану та країн африканського континенту. Серед найпоширеніших захворювань шкіри, котрі трапляються серед військових, виділяють дерматити, екземи, грибкові, бактеріальні й вірусні інфекції шкіри та слизових. Носіння особистого спорядження вагою 35 кг у жарких регіонах за температури повітря близько 45 °C призводить до розвитку грибкових і бактеріальних захворювань шкіри, особливо з локалізацією на нижніх кінцівках. Були названі захворювання різних кліматичних зон, представлені випадки шкірного лейшманіозу та варіанти його перебігу в країнах Південної Америки порівняно з Афганістаном і країнами Близького Сходу. Доповідач поділився особистим досвідом участі в гуманітарних місіях Бразилії та країнах Центральної Америки й навів приклади клінічних випадків таких захворювань, як лепра, шкірно-слизовий лейшманіоз, глибокий мікоз (хромомікоз і бластомікоз) і генодерматоз (пігментна ксеродерма). Дерматологи Німеччини також велику увагу приділяють тропічній дерматології (близько 40% усіх тропічних захворювань маніфестують на шкірі). В умовах екологічних катастроф і воєнних дій потрібно також бути готовими до спалахів венеричних захворювань, наголосив О. Суменко. Крім того, доповідач висвітлив проблему хронічних ран у тропіках і в особливих ситуаціях з обмеженими ресурсами.
Без перекладача виступила підполковник К. Едлер. У доповіді «Хронічні рани та їх терапія» озвучена статистика серпоподібно-клітинної анемії в країнах Африки, котра клінічно проявляється у вигляді виразок на гомілках. Лікування таких виразок ускладнено внаслідок як кліматичних умов, так і спектра мультирезистентних мікроорганізмів. Через бідність хворі не мають коштів на взуття, що погіршує ситуацію. Доктор К. Едлер розповіла про виразку Бурулі, виразки при лепрі й мадурській стопі, хронічні грибкові захворювання з локалізацією на стопах. Вона звернула увагу на те, що серед населення Африки не проводиться жодної просвітницької роботи стосовно їхніх захворювань, і, як наслідок, повну відсутність профілактики. Крім того, доповідач навела приклади розвитку злоякісних новоутворень у хворих на альбінізм, які тривалий час перебувають на сонці. Щоби бути підготовленими до таких місій, німецькі колеги проходять стажування, зокрема в Бразилії (Манаусі) й Танзанії (Моші). Там їх навчають не лише діагностиці та лікуванню тропічних захворювань, а й навичкам роботи за умови обмежених можливостей надання медичної допомоги. Важливим елементом медичного забезпечення в таких умовах є теледерматологія.
Керівник курсу дерматології та венерології, професор кафедри військової загальної практики – сімейної медицини УВМА, кандидат медичних наук Павло Володимирович Федорич виступив із доповіддю «Протозойні інвазії сечостатевої системи», в якій наголосив на необхідності правильної діагностики протозойних інвазій, зупинився на особливостях збудника, клінічних проявах захворювань, які цей збудник спричиняє, та поділився своїми напрацюваннями з проблеми протозойних інфекцій, їх перебігу та підходами в лікуванні захворювань сечостатевої системи. Крім того, доповідач порушив питання щодо збільшення тривалості годин вивчення дерматовенерології лікарями загальної практики – сімейної медицини та зауважив, що лише на 10% може відрізнятися програма для військових лікарів від такої для цивільних, тому виникає нагальна потреба в перегляді програми навчання дерматовенерології для лікарів загальної практики – сімейної медицини.
Доцент кафедри військової загальної практики – сімейної медицини УВМА, кандидат медичних наук Лариса Василівна Гречанська підготувала доповідь «Значення патогістологічного дослідження в діагностиці захворювань шкіри», в якій поділилася власним досвідом патогістологічної діагностики захворювань шкіри. Представлено різні шкірні захворювання, в тому числі й у військовослужбовців, які потребували морфологічної діагностики, та доведено цінність цього дослідження, що дає змогу правильно встановити діагноз і надалі провести необхідні лікувальні та профілактичні заходи. Саме патогістологічне дослідження за умови правильної інтерпретації даних має вирішальне значення в діагностиці тяжких хронічних і рідкісних дерматозів.
Головний дерматовенеролог Збройних Сил України, полковник медичної служби Сергій Петрович Остапенко у виступі на тему «Організація дерматовенерологічної допомоги військовослужбовцям у зоні проведення операцій об’єднаних сил» зазначив, що всупереч неоптимістичним прогнозам захворюваність на шкірні та венеричні хвороби в зоні проведення таких операцій не перевищує показників захворюваності в підрозділах, які не беруть у них участь. Пов’язано це з тим, що бойові дії відбуваються на території нашої держави, виконується ротація особового складу військових частин і контакти військовослужбовців із місцевим населенням обмежені. У структурі дерматологічної захворюваності перше місце посідають піодермії, друге – дерматити й екзема, третє – дерматофітії. Однією з головних проблем названо недостатню тривалість циклів із дерматовенерології серед лікарів військової загальної практики – сімейної медицини. Навчальними програмами УВМА передбачено лише тижневе навчання таких лікарів на противагу мінімальним 3 міс у Німеччині.
Полковник медичної служби, начальник шкірно-венерологічного відділення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (м. Вінниця) Валерій Олександрович Кушнір висвітлив питання військово-лікарської експертизи новоутворень шкіри у військовослужбовців. Це особливо актуально на тлі постійного зростання кількості випадків меланоми й немеланомних раків шкіри в Україні.
Обмін досвідом між різними країнами має неабияке значення, адже дає змогу ширше дивитися на проблеми. Викликає повагу бажання фахівців із Німеччини налагоджувати партнерські відносини з українськими колегами. У підсумку науково-практичної конференції з міжнародною участю дійшли думки, що потреба в цивільних і військових лікарях-дерматовенерологах зростає внаслідок високого рівня захворюваності на шкірні та венеричні захворювання, що особливо актуально в умовах медичної реформи.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (465), жовтень 2019 р.