Застосування мазі на основі сукральфату після гемороїдектомії

16.03.2021

Стаття у форматі PDF

У статті представлені результати проспективного рандомізованого контрольованого подвійного сліпого дослідження ефективності мазі на основі сукральфату 10%  щодо впливу на вираженість  больового синдрому після гемороїдектомії та на загоєння ран.

Ключові слова: постгемороїдектомічний біль, сукральфат, загоєння ран.

Геморой є найпоширенішим проктологічним захворюванням, що вражає значну частину дорослих будь-якої статі та віку. За оцінками, 38,9% населення страждає від геморою, при цьому III та IV ступінь захворювання становить 8,16 та 0,53% відповідно [2]. Для лікування геморою консервативними та хірургічними методами доступний широкий вибір варіантів терапії, при цьому гемороїдектомія є найефективнішим засобом для зменшення повторних проявів захворювання у пацієнтів з III або IV ступенем [3]. ­

Гемороїдектомія включає в себе видалення гемороїдальних комплексів із прилеглою до них сполучною тканиною та закриття дефекту слизової. Це досить ефективна маніпуляція, втім вона викликає значні больові відчуття [4].

Біль після гемороїдектомії – найбільш часта скарга пацієнтів, що часто призводить до відмови від оперативного втручання. ­Опіоїди й нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) використовують для контролю болю після гемороїдектомії, однак вони мають короткотривалу дію та побічні ефекти. Зазначені фактори зумовлюють необхідність пошуку нових засобів для зменшення постгемороїд­ектомічного болю.

Одним із таких засобів є сукральфат – противиразковий препарат, основою якого є алюмінієва сіль октасульфату саха­рози. Завдяки значній електростатичній взаємодії з білками в місці ушкодження він здатен утворювати захисний  механічний бар’єр. Крім того, сукральфат виявляє антибактеріальну активність [5]. У зв’язку із цим було вирішено провести дослідження, що оцінювало вплив мазі на основі сукральфату 10% на постгемороїдектомічний біль та загоєння ран.

Пацієнти та методи

Дослідження включало 90 пацієнтів, які проходили лікування на кафедрі загальної хірургії Університету Менуфії з липня 2014 року по листопад 2015 року, й було затверджене етичним комітетом лікарні. Інформована згода була отримана від кожного пацієнта.

Критерії включення були наступними:

  • наявність показань до проведення ­гемороїдектомії у пацієнтів із гемороєм ІІІ і ІV ступенів;
  • проведення хірургічного втручання за допомогою стандартної техніки Міллігана – ​Моргана при відкритій гемороїд­ектомії [8].
  • Критерії виключення були такими:
  • наявність анальної або ректальної патології (свищі, пролапс, абсцес та ін.);
  • вік <21 року або >60 років;
  • недообстежені пацієнти.

Усі операції проводились одним хірургом із дотриманням спільного протоколу анестезії. Дослідження було проспективним рандомізованим конт­рольованим і подвійним сліпим. Рандомізація проводилася розподілом пацієнтів до групи А (група сукральфату, n=45) або В (контрольна група, n=45).
Концентрація сукральфату в мазі становила 10% в інертній вазеліновій основі. Мазь наносили по завершенні операції та через 8 год у дозі 1 г.

Пацієнти оцінювали дію препарату за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ) болю, дослідники підраховували дозу анальгетиків, необхідних для знеболення, а також швидкість загоєння ран. За ВАШ позначка 0 відповідала відсутності болю, тоді як 10 – ​найсильнішому болю. У перші 24 год після операції пацієнтам пропонували періодичне викорис­тання петидину. Починаючи з другого дня пацієнтам призначався таблетований диклофенак натрію (50 мг) для контро­­лю больових відчуттів. Стан пацієнтів оцінювався на 1-й, 7-й та 14-й дні після гемороїдектомії. Обстеження на предмет загоєння ран проводилося на 28-й день.

Результати

Дослідження проводилось у двох групах, кожна з яких налічувала 45 пацієнтів. У ньому взяли участь  41 чоловік та 49 ­жінок.

Результати дослідження показали, що пацієнти групи сукральфату відчували значно менший біль і потребували меншої кількості знеболювальних засобів (наркотичних та НПЗП) на 1-й, 7-й та 14-й дні після операції (р<0,001). У табл. 1 наведено середній бал за ВАШ у пацієнтів обох груп після проведеної гемороїдектомії.

У групі сукральфату хворі потребували значно меншої кількості наркотичного анальгетику впродовж першої доби після операції порівняно з конт­рольною ­групою. Аналогічну закономірність виявлено й при призначенні НПЗП в обох групах хворих. Відповідно до результатів дослідження, пацієнти групи сукральфату значно менше потребували призначення диклофенаку для контролю больових відчуттів протягом 1-го та 2-го тижнів (р<0,001).

Швидкість загоєння ран була значно кращою у групі сукральфату, ніж у контрольній групі (табл. 2). Так, повне загоєння на 28-й день після проведеної гемороїдектомії відмічено у 37 хворих групи сукральфату і тільки у 28 – групи конт­ролю (р<0,05).

Обговорення

Сукральфат відомий як противираз­ковий препарат із різноманітними меха­нізмами дії. На поверхні виразок він з’єднується з білками, такими як альбумін і фібриноген, утворюючи стабільні нерозчинні комплекси [9]. Останні служать захисним бар’єром на поверхні виразки й запобігають подальшому ураженню шляхом припинення вивільнення цитокінів із ушкоджених клітин.

Нещодавно було доведено, що сукральфат також стимулює вивільнення проста­гландину Е2 та основного фактора росту фібробластів. Останній активує вироб­лення грануляційної тканини, ангіогенез та реепітелізацію, покращуючи таким чином якість загоєння виразки [10, 11]. ­Сукральфат має доведену антибактеріальну активність та ефективний для зменшення болю, сприяє загоєнню ран, у ЛОР-хірургії, при променевому проктиті, виразках прямої кишки та опіках [12-17].

Постгемороїдектомічний біль пов’язаний головним чином із розрізом або розвитком запалення та інфікування в місці втручання. У даному дослідженні пацієнти, які отримували сукральфат місцево після гемороїдектомії, відзначали менші больові відчуття. Це було підтверджено різницею між показниками ВАШ у групі сукральфату та контрольній групі. Дослідження підтверд­жує, що сукральфат має знеболювальний ефект, який із часом збільшується.

Так, середня оцінка болю за ВАШ на 7-й день була нижче позначки 3 у групі сукральфату, що розцінюється як легкий, терпимий біль. У контрольній групі на 7-й день середній бал за ВАШ перевищував 3, що вказує на інтенсивний біль.

Знеболювальний ефект сукральфату оцінювався також за кількістю введеного наркотичного анальгетику у 1-й після­операційний день. Пацієнти, які отримували сукральфат місцево, потребували значно меншої кількості препарату для аналгезії, ніж контрольна група. Цей ефект сукральфату спостерігався не тільки на початку після­операційного періоду, а й також на 7-й і 14-й дні, що відображалося в кількості призначеного диклофенаку, необхідного пацієнтам для знеболення.

Ще один механізм дії сукральфату полягає у пришвидшенні загоєння ран завдяки спорідненості до зв’язування з основним фактором росту фібробластів і вивільнення їх у рані у високій концент­рації [10]. Про це свідчать дані аноскопії, що демонструє повне загоєння ран через 28 днів у 82% (37) пацієнтів групи сукральфату, натомість як у контрольній групі рівень загоєння становив 62% (28). Різниця була статистично значущою (р<0,05).

Висновки

Місцеве застосування мазі на основі сукральфату значно зменшує біль на 1-й, 7-й та 14-й дні після гемороїд­ектомії й прискорює загоєння ран. Отже, ­сукральфат є ефективним засобом для усунення постгемороїдектомічного больового синдрому, що дає змогу зменшити обсяг аналгезії й сприяє швидшому загоєнню ран.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Вероніка Яремчук

За матеріалами: Albatanony A.A. Sucralfate ointment reduces pain and improves healing following haemorrhoidectomy: a prospective, randomized, controlled and double‑blinded study. The Egyptian Journal of Surgery, 2016, 35:102-105.

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 1 (44), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія

11.08.2022 Кардіологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Реваскуляризація коронарних артерій: основні положення американських рекомендацій

Ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається основною причиною захворюваності й смертності у всьому світі. Реваскуляризація міокарда – ​важлива терапевтична опція у веденні пацієнтів з ІХС зі значним ураженням коронарних судин. Американська асоціація серця (AHA) та Американська колегія кардіологів (ACC) за участю Товариства із серцево-судинної ангіографії та втручань (SCAI) 2021 р. розробили настанову щодо реваскуляризації коронарних артерій на заміну відповідним рекомендаціям 2011 р. із коронарного шунтування (КШ) та 2011 і 2015 рр. із черезшкірних коронарних втручань (ЧКВ). У документі запропоновано основані на доказах підходи до ведення хворих на ІХС, для яких розглядається можливість проведення коронарної реваскуляризації, з метою поліпшення якості надання допомоги та врахування інтересів пацієнтів. ...

26.07.2022 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Порушення гемостазу під час вагітності: від тромбозу до кровотечі*

Вагітність та післяпологовий період фізіологічно супроводжуються змінами гематологічних показників, які зумовлені гормональним фоном жінки. Проте різноманітні, як зовнішні, так і внутрішні, фактори можуть порушити тонкий баланс у системі гемостазу, спричинивши тяжкі, а інколи навіть летальні наслідки. Представляємо до вашої уваги огляд доповідей, присвячених порушенням системи гемостазу під час вагітності, з точки зору акушерських анестезіологів та реаніматологів. ...

26.07.2022 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Дослідження in vitro дії тайгецикліну в комбінації з амікацином або колістином на карбапенем-резистентні штами Acinetobacter baumannii

Автори цього дослідження вивчали комбіновані схеми антибіотикотерапії (тайгециклін/амікацин і тайгециклін/колістин) для ерадикації карбапенем-резистентних штамів Acinetobacter baumanniі в лабораторних умовах. Під час дослідження встановлено загальну антимікробну чутливість A. baumanniі, чутливість до антибіотиків її штамів, що виділяють різні β-лактамази типу OXA, і синергетичну дію вищенаведених комбінацій антибіотиків. ...

26.07.2022 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Антибіотикотерапія при вогнепальних пораненнях

Лікування мінно-вибухових та вогнепальних поранень сьогодні є надзвичайно актуальною темою для медиків не лише на сході та півдні, а й в усіх регіонах України. Особливості антибіотикотерапії при вогнепальних пораненнях висвітлив у ході науково-практичної конференції «Міждисциплінарний альянс: хірургія та анестезіологія» завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), президент Асоціації анестезіологів України, доктор медичних наук, професор Сергій Олександрович Дубров. ...