Втома й астенія після перенесеної COVID‑19: як проводити реабілітацію?

Стаття у форматі PDF

Питання реабілітації пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби – COVID‑19 (постковідний синдром) наразі розглядається багатьма міжнародними авторитетними організаціями, що пов’язано зі значним поширенням патологічних проявів: за даними різних авторів, 67-80% осіб, які перехворіли на COVID‑19, мають хоча б один резидуальний симптом. Серед різноманітних проявів постковідного синдрому домінують утома й астенія, появу котрих вважають провісником можливого формування синдрому хронічної втоми – СХВ (Gaber Т., 2021).

Синдром постковідної втоми

Майже кожна вірусна інфекція може спричиняти появу СХВ. Постковідну втому пов’язують із порушенням функціонування Т-лімфоцитів у поєднанні з надмірним викидом цитокінів. До основних факторів формування пост­ковідного синдрому належать тяжкість і тривалість COVID‑19 (Gaber Т., 2021).

Важливим фактором появи СХВ після перенесеної коронавірусної інфекції є психологічний дистрес, який розвивається переважно під час гострої/підгострої фази хвороби (Rudroff Т. et al., 2020). Значний внесок у його формування зумовлюють усвідомлення можливої смерті, запровадження локдауну, скрутна економічна ситуація, соціальне ізолювання тощо (Sykes D. et al., 2021).

Обстеження пацієнтів

Більшість практичних лікарів не вважає за потрібне проведення ­ретельного лабораторно-інструментального обстеження при скаргах на втому, астенію після перенесеної COVID‑19. Згідно з практичними рекомендаціями Націо­нального інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги Великої Британії (NICE, 2020), які регламентують особливості діагностики та лікування СХВ, рутинна оцінка стану пацієнтів зі скаргами на втому перед­бачає проведення клінічного аналізу крові з визначенням швидкості осідання еритроцитів, визначення печінкових і ниркових проб, рівня електролітів, функціонального стану щитоподібної залози, вмісту вітаміну B12.

Підходи до терапії

На сьогодні стандарти терапії пост­ковідної втоми не розроблені. Деякі вчені розглядають її як форму підгост­рого СХВ, тому пропонують використовувати рекомендації для діагностики та лікування СХВ (Gaber Т., 2021).

Стандартний підхід до корекції СХВ передбачає ведення пацієнтів мульти­дисциплінарною командою досвідчених лікарів, обов’язкове надання змістовної інформації щодо характеру й перебігу захворювання, факторів ризику та способів відновлення здоров’я, використання когнітивно-біхевіоральної терапії та призначення фармакологічних засобів (NICE, 2020). Значна увага приділяється насиченню харчового раціону вітамінами та природними сполуками, котрі здатні не лише знизити рівень тривоги, депресії, а й відновити трофіку нейронів, сприяти накопиченню енергії. У рекомендаціях щодо харчування хворих на COVID‑19 експерти ESPEN наголошують на доцільності додаткового прийому різноманітних вітамінів, у т. ч. В₆ та В₁₂ (Barazzoni R. et al., 2020). Важливим є застосування фармакологічних засобів, здатних покращити трофіку нейронів і протидіяти появі тривоги та депресії.

Корекція домінувальних симптомів

Згідно з результатами метааналізу, постковідний синдром асоційований із 50 різноманітними патологічними проявами, серед яких домінують утома (58%), головний біль (44%), порушення уваги (27%), випадіння волосся (25%), мнестичне зниження (16%), тривожність (13%), депресія (12%) тощо. Втома, головний і фізичний біль, які з’являються зазвичай після фізичного навантаження, вважаються своєрідною захисною реакцією організму на енергетичний дефіцит.

Зниженню достовірності появи головного болю, відновленню когнітивних і мнестичних функцій сприяє насичення харчового раціону гамма-­аміномасляною кислотою (ГАМК), гамма-­аміно-­бета-­оксимасляною кислотою (ГАБОМК) і вітаміном В₆. Ці сполуки також здатні нівелювати початкові прояви тривоги та депресії, нормалізувати нічний сон і запобігти формуванню посттравматичного стре­сового розладу. М’який седативний ефект чинить такий мікроелемент, як магній; він також дає змогу нівелювати прояви аритмії та нормалізувати артеріальний тиск (Gaber Т., 2021).

Гамалате В₆ – препарат вибору для корекції постковідної втоми

Перелічені особливості постковідної втоми можуть стати підґрунтям для призначення унікального багатокомпонентного препарату ­Гамалате В₆, який містить ГАМК (75 мг), ГАБОМК (37 мг), піридоксину гідрохлорид (37 мг) і магнію глутамат гідробромід (75 мг).

ГАМК є основним гальмівним медіатором центральної нервової системи, що сприяє відновленню балансу між збудливою та гальмівною системами, а також проявляє помірну анксіолітичну й антигіпоксичну дії. ГАБОМК – природна сполука, що сприяє відновленню дефіциту ендогенної ГАМК і налагодженню процесів холінергічної стимуляції; це забезпечує нормалізацію сну, покращує когнітивні та мнестичні функції. Наявність ГАБОМК у складі ­Гамалате В₆ пояснює нейротрофічну дію препарату та сприяє відновленню стану нервових клітин на тлі його прийому (Свиридова Н., 2018).

Вітамін В₆ є необхідною складовою синтезу ГАМК; він надає необхідну метаболічну підтримку для нейронів центральної та периферичної нервових систем, збільшує енергетичний потенціал нервових клітин, сприяє зростанню інтелектуального рівня. Крім того, вітамін В₆ створює умови для зниження високого рівня гомоцистеїну, котрий асоціюється з підвищеним ризиком розвитку тривожних розладів і депресії (за останніми даними), особливо в осіб молодого віку (McCully К., 2009).

Магнію глутамат гідробромід, який являє собою поєднання глутамінової кислоти та хелатного комплексу магнію з бромом, є оригінальною розробкою фармацевтичної компанії Ferrer Internaсional і своєрідною візиткою препарату ­Гамалате В₆. Завдяки вищезазначеним природним метаболітам головного мозку ­Гамалате В₆ чинить ноо­тропну, антигіпоксичну, вазотропну, протитривожну, антидепресивну, помірну антиконвульсивну дії (Свиридова Н., 2018). Доведено, що ­Гамалате В₆ поліпшує мнестичні функції, покращує коротко- та довготривалу пам’ять, активізує мозковий кровообіг у літніх осіб (Кузнецов В., 2015).

Отже, включення Гамалате В₆ до реабілітації постковідних хворих може сприяти швидкому й безпечному подоланню втоми, астенії та тривоги, відновленню когнітивних і мнес­тичних функцій, нормалізації сну, а також поверненню до нормального способу життя.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Тетяна Можина

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (497), 2021 р.