Глюкозамін і хондроїтин: несподівані сприятливі ефекти застосування

15.05.2021

Стаття у форматі PDF

Глюкозамін сульфат (ГС) і хондроїтин сульфат (ХС) – ​широко застосовувана при остеоартриті (ОА) комбінація молекул, які є природними сполуками, що містяться в хрящах. Європейське товариство з вивчення клінічних і економічних аспектів остеопорозу, остеоартрозу та захворювань опорно-рухового апарату (ESCEO) в настановах 2019 року надає категорію сильної рекомендації призначенню на початковому етапі лікування ОА колінного суглоба фонової тривалої терапії ГС та/або ХС. 

У документі зазначено, що ці лікарські засоби чинять хворобомодифікувальну та стабільну знеболювальну дії (Bruyère O. et al., 2019).

Глюкозамін і хондроїтин мають сприятливий профіль безпеки (Wilkens P. et al., 2010; Sawitzke A. D. et al., 2008; Sawitzke A. D. et al., 2010; Reginster J. Y. et al., 2001). Крім того, у двох великих когортних дослідженнях, проведених у США та Великій Британії, було виявлено декілька сприятливих наслідків лікування, не пов’язаних з ОА, зокрема зниження віддаленої смертності (Ma H. et al., 2019; Bell G. et al., 2012).

З огляду на попередні дані на­уковці D. King і J. Xiang у дослідженні «Глюкозамін/хондроїтин і смертність в американській когорті NHANES» прагнули дослідити зв’язок щоденного вживання глюкозаміну та хондроїтину із серцево-­судинною та загальною смертністю у великій когорті американців із бази NHANES. Дослідники також ураховували демографічні показники та змінні захворюваності, котрі можуть вплинути на зазначену асоціацію.

Матеріали та методи

Національне обстеження здоров’я та харчування (National Health and Nutrition Examination Survey, NHANES) – ​серія репрезентативних перехресних опитувань, проведених ­Національним ­центром статистики охорони здоров’я США (National Center for Health Statistics). Мета опитувань – ​оцінка стану здоров’я та харчування серед населення США. Після опитування учасників проводилося узагальнення інформації в мобільному оглядовому центрі для збору різноманітних даних, пов’язаних зі здоров’ям і харчуванням.

У роботі використовувалися комбіновані дані NHANES 1999-2010 років. Дослід­ники об’єднали дані базового обстеження з файлом летальності 2015 року, кот­рий надає дані про смертність учасників, які брали участь в опитуванні до 31 грудня 2015 року. Дані включали життєвий статус, кількість пацієнто-­місяців спостереження NHANES та основну причину смерті відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ‑10). Учасники без серцево-судинних захворювань (ССЗ) на початковому етапі були виключені з дослідження.

Кінцевими точками випробування були смертність від усіх причин і серцево-­судинна смертність. Час спостереження обчислювали з використанням пацієнто-­місяців від дати опитування до дати смерті чи закінчення періоду спостереження (31 грудня 2015 року).

Використання глюкозаміну та хондроїтину

У дослідженні було узагальнено інформацію щодо застосування учасниками глюкозаміну та хондроїтину. Так, особи, котрі повідомляли про вживання глюкозаміну/хондроїтину протягом 365 днів або триваліше до дати співбесіди, були визначені як споживачі; ті, хто не застосовував узагалі чи приймав глюкозамін і хондроїтин менш ніж 365 днів, вважалися неспоживачами.

Інші коваріати (вторинні змінні)

Інші демографічні коваріати, отримані з бази NHANES, включали вік, стать, індекс маси тіла (ІМТ), статус куріння, фізичну активність тощо.

Учасників було розподілено на 4 вікові групи: 40-49, 50-59, 60-69 і ≥70 років; за ІМТ: із недостатньою (<18,5 кг/м2), нормальною (≥18,5 та <25 кг/м2), надмірною масою тіла (≥25 і <30 кг/м2) й ожирінням (≥30 кг/м2). Статус куріння визначали як «поточний курець» або «некурець»; фізичну активність – ​«≥150 хв» або «<150 хв» виконання вправ середньої інтенсивності на тиждень.

Результати

На основі критеріїв включення до дослі­дження було залучено 16 686 учасників; серед них 658 (3,94%) осіб, які прий­мали глюкозамін і хондроїтин протягом року чи довше. Під час спостереження заре­єст­ровано 3366 (20,17%) випадків смерті через загальні причини, 674 (20,02%) – ​унаслідок ССЗ.

Згідно з результатами дослідження, респонденти, котрі приймали глюкозамін і хондроїтин, частіше були старшого віку, не курили та більше займалися спортом. Порівняно з неспоживачами учасники, котрі приймали комбінацію глюкозамін/хондроїтин, мали приблизно на 49% нижчий рівень серцево-судинної смертності (відношення ризиків (ВР) 0,51; 95% довірчий інтервал (ДІ) ­0,28-0,92). Врахувавши вікову коваріату, вживання глюкозаміну та хондроїтину асоціювалося зі зниженням летальності на 39% від усіх причин (ВР 0,61; 95% ДІ ­0,49-0,77) і на 65% унаслідок ССЗ (ВР 0,35; 95% ДІ ­0,20-0,61). При корегуванні за багатоваріативними показниками (стать, раса, статус куріння, фізична активність тощо) схожа асоціація зберігалася.

Висновки

Це дослідження підтверджує достовірний взаємозв’язок між регулярним прийомом глюкозаміну й хондроїтину та зниженням на 39% загальної смертності й на 65% – серцево-­судинної.

Обговорення

Цікавих висновків дійшли E. D. Kantor і співавт. (2021) у дослідженні, в якому вивчали вплив глюкозаміну та хондроїтину на зменшення запалення (за рівнем С-реак­тивного білка – СРБ). Автори використовували дані, зібрані між 1999 і 2010 роками щодо 21 917 дорослих американців, опитаних у рамках NHANES. Використання глюкозаміну та хондроїтину було пов’язане з достовірним зниженням CРБ. За тривалого прийому цих засобів така асоціація спостерігалася при поєднаному застосуванні глюкозаміну та хонд­роїтину, але не для монотерапії глюкозаміном.

У подвійному сліпому рандомізованому перехресному дослідженні серед дорослих осіб S. L. Navarro та співавт. (2015) виявили, що концентрація СРБ у сироватці крові була на 23% нижчою в учасників після застосування глюкозаміну та хондроїтину порівняно з плацебо (p=0,048).

Ці результати узгоджуються з двома великими епідеміологічними випробуваннями, проведеними в США та Великій Британії. Так, у випробуванні G. A. Bell і співавт. (2012) досліджено смертність 77 510 жителів штату Вашингтон віком від 50 до 76 років із 2000 по 2008 рік. Засто­сування глюкозаміну (з хондроїтином або без нього) асоціювалося зі зниженням летальності. Можливо, це пов’язано зі впливом глюкозаміну та хондроїтину на реакцію запалення й цитокіни.

В епідеміологічному дослідженні H. Ma та співавт. (2019), проведеному на базі даних UK Biobank, здійснено аналіз смертності серед постійних споживачів глюкозаміну; виявлено значно нижчий ризик розвитку серцево-судинних подій, ішемічної хвороби серця, інсульту та смерті через ССЗ.

Також комбіновані препарати чинять синергічний ефект глюкозаміну та хонд­роїтину, зокрема на біль. У метааналізі T. Ogata та співавт. (2018) виявлено, що поєднання цих молекул демонструє більший вплив на больовий синдром порівняно з одним лише глюкозаміном.

Важливою передумовою успішної терапії ОА комбінацією глюкозаміну та хонд­роїтину виступає тривалість застосування. J. P. Raynauld і співавт. (2016) виявили, що тривалий прийом комбінації глюкозаміну та хондроїтину суттєво сповільнює втрату об’єму хряща в коліні. Ступінь позитивного ефекту лікування був пов’язаний саме з часом впливу лікувальних заходів. Так, захисний ефект через 6 років був вираженішим в учасників, які застосовували глюкозамін і хондроїтин ≥2 роки.


Довідка «ЗУ»

Незважаючи на деякі розбіжності рекомендацій авторитетних лікарських товариств (ESCEO, Міжнародного товариства з дослідження ОА – OARSI, Американської колегії ревматологів – ACR) щодо алгоритмів нехірургічного лікування ОА, глюкозамін сульфат і хондроїтин сульфат мають рівень доказовості 1А та виконують основне завдання терапії ОА – сповільнення прогресування дегенеративно-дистрофічних змін у суглобах, про що свідчать дослідження, наведені в статті, та багато інших.

До лікарських засобів, які містять зазначену комбінацію, належать ­Мовекс® ­Комфорт (ГС 500 мг, ХС 400 мг) і Мовекс® Актив (ГС 500 мг, ХС 400 мг, калію дикло­фенаку 50 мг) компанії «Мові Хелс», Швейцарія.

Значний клінічний досвід застосування препаратів Мовекс® і визнання з боку споживачів і медичної спільноти дали змогу Мовекс® Актив четвертий рік поспіль стати володарем авторитетної премії «Панацея» як «Рецептурний препарат року».


Підготувала Наталя Нечипорук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (500), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ревматологія

18.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Програма «Доступні ліки» в Україні

Реімбурсація – ​це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Серед громадськості програма реімбурсації відома як програма «Доступні ліки». Вона робить для українців лікування хронічних захворювань доступнішим....

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....

24.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Розувастатин і розувастатин/езетиміб у лікуванні гіперхолестеринемії

Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – ​третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....