Антикоагулянти: для чого потрібні, рекомендації

01.11.2021

Антикоагулянти – це група лікарських засобів, що перешкоджають утворенню тромбів. Впливаючи на фактори згортання, вони забезпечують плинність і знижують в'язкість крові. Незважаючи на ймовірність неконтрольованої кровотечі, в медицині антикоагулянти застосовують для профілактичних і терапевтичних цілей.

Класифікація

Антикоагулянти ділять на 2 групи – прямі і непрямі.

Прямі

Впливають безпосередньо на фактори згортання. Препарати швидкої дії.

До цієї групи лікарських засобів відносять нефракціонований гепарин і низкомолекулярий гепарин (НМГ).

Широко відомий гепарин, що випускається у вигляді мазей та ін'єкційних формах. Місцеві форми погано проникають через тканини і надають ефект локально. Ін'єкційно гепарин вводять підшкірно і внутрішньовенно. Ефект настає протягом 30 хвилин, триває – 4-6 годин, залежно від методики введення.

НМГ – це дальтепарин, надропарин, еноксапарин. Препарати активно використовують в кардіології та кардіохірургії, акушерстві. Ефект наростає протягом 2-4 годин, триває добу. При необхідності препарати вводять 2 рази на день.

Підбір дози проводить тільки фахівець з урахуванням показань і протипоказань на підставі історії хвороби, даних лабораторних обстежень та можливих небажаних реакцій.

Непрямі

Впливають на вироблення факторів згортання у печінці.

Виділяють:

  1. Антагоністи вітаміну К - варфарин. Спочатку застосовували в якості отрути від щурів. Форма випуску – таблетки. Індивідуальний підбір дози під контролем МНО (в коагулограмі). Процес тривалий. На ефективність препарату впливає дієта (продукти з вітаміном K знижують ефект від лікарського засобу).
  2. Препарати нового покоління - прямі оральні антикоагулянти (ПОАК). представники цього класу антикоагулянтів - дабігатран, ривароксабан та ін. позбавлені недоліків варфарину. Ретельний контроль МНО не потрібен. Препарати приймають 1-2 рази на добу згідно інструкції. Рекомендовані в протоколах та рекомендаціях ведення пацієнтів із Covid-19, у т.ч. після виписки з лікарні. Широко застосовують при фібриляції передсердь, заміні клапанного апарату серця, у лежачих пацієнтів і таких, які перенесли операції на великих суглобах.

Показання

Лікарські препарати застосувують при:

  • ішемічних і кардіоемболічних інсультах;
  • атеросклерозі;
  • гострому тромбозі;
  • тромбофлебіті;
  • варикозній хворобі нижніх кінцівок;
  • аневризмі аорти;
  • ТЕЛА;
  • фібриляції передсердь;
  • ДВС-синдромі;
  • септичних станах.

Антикоагулянти призначають пацієнтам реанімаційних відділень і палат інтенсивної терапії, після проведення оперативних втручань (для профілактики ТЕЛА), людям, схильним до підвищеного тромбоутворення (спадкові захворювання), пацієнтам із COVID-19, у т.ч. після виписки зі стаціонару.

Протипоказання і ускладнення

Призначення і застосування антикоагулянтів заборонено при:

  • активній кровотечі;
  • виразці шлунка і 12-палої кишки в активній стадії;
  • недостатності нирок і печінки (оцінка співвідношення користь / шкода);
  • дефіциті вітаміну K;
  • геморагічному інсульті (в початковій стадії);
  • алкоголізмі (знижений синтез факторів згортання і дефіцит вітамінів);
  • аневризмі;
  • вагітності (за показаннями призначають, оцінюючи доцільність / ризик);
  • індивідуальній непереносимості.

Ускладнення – неконтрольоване кровотеча (введення антидоту):

  • для гепарину – протамін сульфат;
  • НМГ –  плазма;
  • ПОАК і варфарин – плазма і октап-лекс.

За призначення варфарину дотримуються дієти: обмеження продуктів, багатих вітаміном K.

Рекомендації

Призначає антикоагулянти тільки лікар-фахівець після ретельного огляду, збору даних історії хвороби і лабораторних досліджень. Застосування лікарських препаратів проводиться з оцінкою співвідношення користь / шкода / ризик.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

21.01.2022 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Ішемічна хвороба серця і синдром обструктивного апное сну

Синдром обструктивного апное сну (СОАС) є частим і недостатньо діагностованим розладом дихання під час сну, поширеність якого зросла від 10 до 30‑50% у загальній популяції та до 66% у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Захворюваність на СОАС збільшується з віком, в осіб з ожирінням та серед чоловіків. Враховуючи старіння населення та пандемію ожиріння в усьому світі, тягар СОАС, імовірно, посилюватиметься. Ішемічна хвороба серця (ІХС) є основною причиною захворюваності та смертності в розвинених країнах. СОАС частіше спостерігається у пацієнтів з ІХС (26‑69%) порівняно із загальною популяцією. Цей огляд літератури присвячений аналізу даних щодо зв’язку ІХС і СОАС, а також впливу цього синдрому на ІХС із метою поліпшення поінформованості лікарів щодо потенційних ризиків, покращення діагностики СОАС, своєчасного призначення відповідного лікування і поліпшення прогнозу для таких хворих. ...

20.01.2022 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Артеріальні й венозні тромбози в умовах пандемії COVID‑19: протоколи та практика

Від самого початку пандемії COVID‑19 перед лікарями усіх спеціальностей та кардіологами зокрема постала низка питань щодо ведення пацієнтів із серцево-судинними (СС) захворюваннями, але відповіді на деякі з них не отримано і до сьогодні. Враховуючи недостатню кількість даних доказової медицини щодо менеджменту осіб із гострим коронарним синдромом (ГКС) в умовах COVID‑19 та обмежені дані реальної клінічної практики, член-кореспондент НАМН України, президент Асоціації з невідкладної кардіології, віце-президент Асоціації кардіологів України, керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, д. мед. н., професор Олександр Миколайович Пархоменко запросив до участі у науковому вебінарі президента Асоціації анестезіологів України, завідувача кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професора Сергія Олександровича Дуброва з метою обговорення й пошуку рішень щодо ефективної та безпечної профілактики артеріальних і венозних тромбозів у пацієнтів із ГКС та COVID‑19. Незважаючи на те, що захід відбувся 09 лютого 2021 р., ключові питання залишаються вкрай актуальними і сьогодні. У вебінарі також взяли участь д. мед. н. Я.М. Лутай (м. Київ), к. мед. н. І.В. Кузнецов (м. Харків), к. мед. н. І.М. Січкарук (м. Луцьк), к. мед. н. В.О. Колесник (м. Одеса). ...

20.01.2022 Кардіологія Аспекти кардіостимуляції та кардіоресинхронізувальної терапії: новації 2021 року

Із часом можливості контролю ритму серця постійно розширюються. Електрокардіостимуляція (ЕКС) – ​важливий напрям як електрофізіології, так і кардіології загалом. Завдяки збільшенню тривалості життя населення кардіостимулятори знаходять все ширше застосування – ​у світі щорічно встановлюється близько 1 млн таких пристроїв. На конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC) 2021 р. було презентовано нову настанову з кардіостимуляції та ресинхронізувальної терапії, розроблену робочою групою ESC за участю Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA). Нові дані стосуються обстеження хворих перед ЕКС і мінімізації ризику ускладнень, ЕКС в осіб із брадикардією та після транскатетерної імплантації аортального клапана (TAVI), лікування пацієнтів із рефлекторним синкопе високого ризику, показань до кардіоресинхронізувальної терапії (КРТ), можливостей застосування стимуляції пучка Гіса та лівої ніжки пучка Гіса, безелектродних стимуляторів тощо. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень настанови. ...

20.01.2022 Кардіологія Ключові принципи діагностики й терапії пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією

Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) – ​поширене генетичне захворювання серця, що спостерігається у популяціях по всьому світу. Американська колегія кардіологів (ACC) та Американська асоціація серця (AHA) у співпраці з міжнародними науковими спільнотами 2020 р. розробили настанову щодо діагностики й лікування пацієнтів із гіпертрофічною кардіоміопатією. Рекомендації призначені для осіб із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) або ризиком їх розвитку та покликані допомогти клініцистам у прийнятті рішень щодо ведення таких хворих. ...